У свободи можуть бути обмеження, але тільки не кордони
Девід Ллойд Джордж, прем'єр-міністр Великої Британії (1916-1922 рр.)

Сезон «полювання на IТ» триває

Експерт: Податківці в обхід мораторію на перевірки продовжують вилучати сервери у компаній, бо знають, що в них ще є… валюта
1 грудня, 2015 - 10:02
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Печерський суд хоче обшукати штаб-квартиру Facebook у Лондоні. Ви думаєте це — першогрудневий жарт? Ні. Це — реальне рішення української Феміди від 18 листопада, яким вона вимагає в адміністрації найпопулярнішої соціальної мережі надати фізичний доступ нашим слідчим до документів про акаунт, зареєстрований у Facebook для кримінального розслідування (умисне убивство, вчинене групою осіб). Якщо керівництво Facebook відмовить, суд може розпорядитися ці документи і речі... вилучити. Керівництво світової соцмережі поки ніяк не відреагувало на ухвалу Печерського суду... на відміну від українських користувачів Facebook, які вже назвали це рішення «маразмом» і «божевіллям».  Вітчизняні ІТ-компанії останні півроку живуть у атмосфері дещо «деформованої логіки». Тільки з початку року Державна фіскальна служба провела 17 планових і 170 позапланових перевірок IT-компаній. І це попри те, що вже понад пів року в країні діє мораторій на перевірки бізнесу. Під різними приводами — несплата податків, використання неліцензійного ПЗ, тощо — органи перевірки отримують дозволи на проведення обшуків. Підприємці ж переконані: ІТ-сектор, один із небагатьох, який ще приносить в державу валюту,  саме тому став об’єктом непомірної уваги «держави».

ІМЕНЕМ... «ВІДКАТУ»

Підприємство «Пластик Карта» — найбільший український виробник пластикових карток. Щороку тут виготовляють і постачають в 11 країн Європи майже 400 мільйонів карток, які сертифіковані Міжнародними платіжними системами Visa International і Mastercard Worldwide.

Утім, уже чотири місяці підприємство не може стабільно працювати. Причина — ініційовані Податковою міліцією обшуки компанії та регулярні допити працівників. У ДФС запідозрили, що «Пластик Карта» не сплатила до бюджету податків на вісім мільйонів гривень. «Ми виграли всі суди і довели, що не повинні сплачувати ці гроші. Але кримінальні справи продовжуються, досі тривають допити, викликають керівників і програмістів. Все, звісно, відбувається з адвокатами, але тим не менш. У нас вже було кілька обшуків. І чотири місяці підприємству не дають працювати», — розповідає виконавчий директор консорціуму «АСТЕК», до якого належить «Пластик Карта», Лілія Бородуліна.

За цей час представники консорціуму надіслали 63 звернення до нового керівництва органів ДФС, прокуратури всіх рівнів та Президента України. Втім, жодного ефекту це не дало. «Нам пропонували податкову амністію. Якби ми її заплатили, то зекономили б в кілька разів більше, ніж коли судилися і платили за адвокатів. Але ми принципово не йдемо цим шляхом: заплативши по податковій амністії — ми визнаємо, що винні», — пояснює Бородуліна.

Нагадаємо, що з весни цього року в Україні діє мораторій на проведення державними органами контролю планових і позапланових перевірок підприємств. Проте обмеження стосується не всіх компаній. І не всіх компетенцій правових органів. Підставою для проведення обшуку є відповідна ухвала слідчого судді, якщо Податкова міліція, МВС чи СБУ нададуть докази того, що на підприємстві вчинено злочин.

«Формальними причинами для таких заходів можуть бути: несплата податків, порушення законодавства в сфері інтелектуальної власності (використання неліцензійного програмного забезпечення), вміст сейфу або терористичні повідомлення, відправлені з поштового серверу компанії», — розповідає партнер юридичної фірми «ОМП» Дмитро Михайленко. Згідно з процедурою, дозвіл на обшук слідчий орган отримує після того, як відкриє кримінальне провадження. Після обшуку органи перевірки виявляють докази і передають справу до суду. Але щодо ІТ-підприємств жодної справи не було передано до суду.

Представники ІТ-бізнесу переконані: «сезон полювання», розпочатий фіскальними та правоохоронними органами, має чітку мету — змусити ІТ-підприємців давати «відкати». «В 95% випадків обшуків причина одна — компанії винні лише в тому, що в них є гроші. Ми чули, що 43 справи з 2000 по Україні доходять до суду. Щодо ІТ — жодної справи так і не дійшло. Виникає питання — для чого це все починати, якщо в залишку бізнес, який приносив валюту в країну і платив податки, не може працювати. І справи не доведено до кінця», — каже директор Асоціації «Інформаційні технології України» Віктор Валєєв.

Дмитро Михайленко наводить дані, що на, умовно кажучи, 100 кримінальних справ, до суду передають 10% або й менше, а кримінальними вироками закінчуються лише 2-3%. Інші — близько 90% — розслідують. «Існує норма, яка вимагає від слідчих закінчити справу за два місяці, якщо вже пред`явлено звинувачення певній особі. Тому всі справи зазвичай «запаковуються» як фактові. Тобто, є факт із ознаками злочину, але ще невідомо, кого звинувачувати. І з оцим фактом вони можуть проводити обшуки та інші експерименти і шукати докази протягом тривалого часу», — каже юрист.

«Головна причина, на нашу думку, — в тому, що ІТ-індустрія має гроші. І на тлі інших, з кого вже нічого взяти, з цих компаній є що брати. Тому обшуки в цій галузі почали проводитися частіше», — підсумовує він.

ІТ-КОМПАНІЇ ЕМІГРУЮТЬ

«Вони (Податкова міліція, МВС та СБУ. — Авт.) повинні щось перевіряти, але справжня їхня мета — вилучити все, що можна відірвати від стін», — додає голова фінансово-правового комітету Асоціації «Інформаційні технології України» Дмитро Овчаренко. Як приклад, він наводить випадок із однією компанією, працівники якої віддали органам перевірки несправжній сервер. «Вони зробили шафу з лампочками, а коли їх під час обшуку запитали, де сервер, вони показали не цей муляж. Його забрали ще півроку тому і до сьогодні навіть не пред’явили претензії, що це насправді не сервер», — каже голова фінансово-правового комітету Асоціації «Інформаційні технології України» Дмитро Овчаренко.

Проте, коли забирають справжній сервер, компанія не може працювати, доки не купить нового. Причому всі збитки повинна покривати сама. Якщо, скажімо, працівники компанії надають свої послуги погодинно за тарифом 20 доларів і цю суму помножити на тривалість робочого дня (вісім годин) та кількість працівників (візьмемо умовно десять осіб), то за один лише день компанія може втратити понад півтори тисячі доларів. Тобто за місяць це — понад 30 тисяч доларів. Ще гірше, коли закордонні замовники розривають контракт на мільйони гривень. «Законом не встановлено чітких термінів, скільки правоохоронний орган може проводити експертизу вилученого серверу. Наприклад, як розповідали самі представники Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, в одній із компаній під час обшуку вилучили сервер, і той, хто повинен проводити експертизу, не міг його увімкнути, бо це надзвичайно потужне обладнання. І так уже три роки», — додає Овчаренко.

ІТ-бізнес скаржиться, що за таких умов працювати стає майже неможливо. І керівництво компаній дедалі частіше задумується над тим, щоб перевести свою роботу за кордон. «Вся ІТ-спільнота сьогодні живе новинами. Одного дня ми читаємо про великі інвестиції в нашу ІТ-галузь, як гроші від Фонду Сороса, — і це добре. Але негативні новини мають втричі більший ефект. І коли спочатку всім чоловікам забороняють виїжджати за кордон без довідки з військкомату, потім ініціюється податкова реформа, і, насамкінець, ідуть потоком новини про те, що постійно відбуваються обшуки в ІТ-компаніях, — це набагато гірше», — пояснює директор Асоціації «Інформаційні технології України» Віктор Валєєв.

У ДФС виправдовуються і кажуть, що зі 100 ТОП ІТ-компаній до жодної з них не було застосовано якихось процесуальних дій, як то обшуки чи вилучення документів. Крім цього, вже кілька разів проводилися зустрічі з представниками ІТ-галузі, а в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі розпочали роботу над законопроектом, який має захистити бізнес від вилучення серверів, до розробки якого долучилися учасники IT-ринку.

Утім, припиняти перевірки поки що не планують. «До нас висувають претензії, що через перевірки падає інвестиційна привабливість країни. Але я хочу сказати, що країна буде привабливою для інвесторів лише тоді, коли у всіх галузях працюватимуть компанії, які платять податки», — заявив голова ДФС Роман НАСІРОВ.

ОБ’ЄДНАЛИСЯ, ЩОБ ЗАХИСТИТИСЯ

Тим часом ІТ-підприємці намагаються знайти способи захисту. «Насправді, дуже мало юридичних механізмів прописано у нас і тому відбувається, фактично, гра в одні ворота», — каже Дмитро Овчаренко. За його словами, зараз на рівні Асоціації «ІТ України» готують зміни до Кримінально-процесуального кодексу, щоб слідчий та прокурор несли кримінальну відповідальність за необґрунтований обшук. «Є в парламенті й комітетах люди, які розуміють, що ІТ-індустрія тільки стає локомотивом економіки. Це — п’ять мільярдів доларів щорічно живої валюти, яку ІТ-бізнес привозить в Україну. Тому ми сподіваємося, що наші поправки будуть прийняті наступного року», — додає він. Також підприємці намагаються самостійно об’єднатися для того, щоб вирішити проблему масових обшуків в ІТ-компаніях. Нещодавно вони створили спільноту Blockchain Ukraine, яка покликана «об’єднати компанії IT-сфери для спільного захисту від свавілля влади». Її ініціатор — засновник Bitcoin Foundation Ukraine Михайло Чобанян, в будинку якого 3 листопада слідчі органи провели обшук. Уже 19 листопада відбулося перше засідання клубу, на якому учасники визначили основні пропозиції для подальшого вирішення конфліктної ситуації з ДФС і правовими структурами.

Насамперед, вони пропонують провести міжкомітетні слухання для внесення низки змін до чинного законодавства України. На їхню думку, мають бути запропоновані механізми, які запровадять персональну відповідальність за складання актів для здійснення обшуків, некоректність яких визнано судом. Друге — заборонити органам, які здійснюють перевірки, вилучати сервери в ІТ-компаній.

«Повинна бути політична воля з боку держави — заяви від перших осіб країни про те, що ІТ-галузь є пріоритетною. По-друге, необхідно установити і закріпити критерії, які визначають ризиковість діяльності компанії. По-третє, потрібно внести зміни в законодавство про заборону вилучання серверів та накладання відповідальності за перешкоджання роботі ІТ-бізнесу, і не тільки», — наголошує Валєєв. У нього вже навіть є складений список імен слідчих, прокурорів та суддів, які, на думку Асоціації, причетні до необґрунтованих кримінальних проваджень щодо компаній галузі ІТ протягом вересня цього року. Там їх — 24.

Марія ЮЗИЧ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments