Завжди був націоналістом, пишаюсь цим. Негативних підтекстів цьому означенню надають неграмотні люди, плутають його із шовінізмом. Націоналізм – це любов до Батьківщини, а шовінізм передбачає ненависть до інших націй.
Роман Іваничук, український письменник, патріарх української історичної романістики, громадський діяч

Сланцевий газ: суперечки тривають

Експерти: «Питання має стояти про те, як видобувати, як розвідувати»
13 лютого, 2013 - 11:57

Україна вперше визнала існування екологічних ризиків у зв’язку з початком розвідки в країні нетрадиційного газу. Прем’єр-міністр Микола Азаров зазначив: «Слід сказати відверто, певні проблеми і певна загроза екології є, як, утім, і при будь-якому практично промисловому виробництві...» При цьому наш прем’єр, якого дехто, явно бажаючи поставити під питання компетентність і навіть принизити, називає геологом (насправді керівник нашого уряду за професією геофізик і навіть доктор наук), ставить завдання «зробити так, щоб ці ризики були мінімальними».

СУМНІВИ Є

«Якщо відповідні компанії зуміли домогтися цього у США і Канаді, то жодних сумнівів немає, — пише Азаров на своїй сторіночці у Facebook, — що й ми зуміємо забезпечити такий самий рівень екологічного захисту, як і в цих країнах». Прем’єр нагадує, що гарантування екологічної безпеки є важливою складовою договору про розподіл продукції (СРП) з Shell і «Надра Юзівська» щодо Юзовської площі. 2013 року в Україні планується провести конкурси щодо УРП ще на чотирьох нафтогазових площах. Зокрема, йдеться про Слобожанську нафтогазоносну площу (Харківська обл.), про ділянки Форос і Таврія на мілководому шельфі Прикерченської зони Чорноморського шельфу, а також про сухопутні ділянки, розташовані на території Полтавської, Дніпропетровської та Донецької областей.

Якщо на цих площах знайдуть і почнуть видобувати газ, то Україна, як стверджують експерти, позбудеться багатьох проблем: і необхідності купувати дорогий імпортний газ, і загрози дефолту, зумовленого незбалансованістю зовнішньої торгівлі, що постійно висить над країною. Прем’єр невдоволений, що останнім часом в Україні дуже багато спекуляцій з приводу видобутку нетрадиційного газу. За словами Азарова, їх «підхопили й опозиційні партії».

ЩЕ ОДИН МОРАТОРІЙ

І справді, патріотично налаштована опозиція, хоч як дивно, всілася на «нетрадиційного коника» і намагається з його допомогою наростити свою електоральну міць. Опозиційні депутати Арсен Аваков, Андрій Кожем’якін та Микола Томенко наприкінці січня внесли до парламенту законопроект, в якому пропонується встановити тимчасовий мораторій на пошук, розвідку і видобуток нетрадиційних вуглеводнів на території країни. На думку народних обранців, він повинен діяти до створення досконалого законодавчого механізму, який гарантуватиме екологічну безпеку при видобутку нетрадиційного газу й нафти.

Автори законопроекту пропонують урядові переглянути і скасувати нормативно-правові акти, що суперечать пропонованому закону. На їхню думку, екологічну безпеку при виконанні гідравлічних розривів пластів не доведено в повному обсязі, а відповідні ризики не досліджено. Як доказ цього наголошується, що видобуток природного газу з пластів сланцю супроводжується значними викидами в атмосферу парникових газів, забрудненням ѓрунту, підземних та ѓрунтових вод, а також викликає сейсмічну активність земної кори. Для більшої переконливості до цієї апоплексичної картини залишилося додати лише один мазок: видобуток нетрадиційного газу прискорить кінець світу.

ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

Хай там як, але переважно опозиційні депутати Львівської та Івано-Франківської облрад поки що не погодили проект СРП з компанією Chevron, що виграла конкурс на право розробки розташованої в цих областях Олеської площі. Зокрема, місцева влада вирішила: «Поки не буде документів, поки нам не буде все зрозуміло, Львівська обласна рада не братиме на себе зобов’язання і стоятиме на сторожі інтересів громади області... Ми неодноразово просили дати чітку відповідь щодо хімічного складу речовини, за допомогою якої відбувається гідророзрив, а також про екологічні наслідки такої діяльності». «На жодне запитання ми не отримали відповіді», — сказав Інтерфаксу-Україна голова облради Петро Колодій. Проте він робить висновки: «Кажучи про сланець, ми ставимо на чаші терезів проблему енергетичну і проблему питної води. І тут нам слід бути відповідальними перед народом і нашими дітьми. Адже якщо заміна сланцеві існує, то заміни воді немає».

Нове, незвідане завжди лякає. Тим більше, коли про ризики так багато говорять. Так, губернатор Донецької області Андрій Шишацький, на територію якої поширюється СРП з Shell, відповідаючи на запитання журналістів, сказав: «...Сказати, що на 100% у всьому впевнений, я не можу». Він роз’яснив, що Донецька облрада «дала лише перший дозвіл не на промислову розробку, а на вивчення». «Аби відповісти на це запитання, й собі зокрема, — вів далі голова області, — я і хочу, аби було проведено незалежні експертизи додаткові». Губернатор також ратує за діалог з громадськістю. Він має намір залучати до експертизи фахівців, які мають високу репутацію.

Голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін також припускає, що видобуток нетрадиційного газу на Юзівській площі може спричинити екологічні проблеми. Водночас він, певно, довіряє досвідові Shell і вірить в сумлінність залучених нею фахівців. «Ще з вересня минулого року компанія Shell запросила незалежних британських експертів, які разом з працівниками Харківської СЕС узяли проби води в тих населених пунктах, поблизу яких розпочато буріння першої розвідувальної свердловини». «Якщо будуть зміни води у людей в колодязях, то буде вжито необхідних заходів», — обіцяє Добкін. «Тут найголовніше зрозуміти, — продовжує він, — чи немає перебільшення в цих усіляких страшилках для людей».

ЩОБ ВИДОБУВАННЯ ВІДБУВАЛОСЯ ПРАВИЛЬНО

Як і Добкін, керівник програм Аналітичного центру «Діксі Груп» Роман Ніцович переконаний, що зараз в Україні не час сперечатися про те, шукати чи не шукати нетрадиційний газ. На його думку, «питання має стояти про те, як видобувати, як розвідувати», а громада має вимагати від сторін СРП обнародування хоча б ключових її параметрів. «Це — частина розподілу продукції, зобов’язання, які інвестор бере на себе, — уточнює експерт. — Зобов’язання щодо місцевого розвитку, щодо захисту довкілля, щодо, скажімо, робочої сили, використання українських товарів і послуг тощо». Ніцович вважає, що екологічні ризики, згідно з практикою в країнах, де вже триває розвідка і видобуток, мінімізуються, якщо весь процес від початку й до кінця здійснюється правильно.

Директор Даремського Енергетичного Інституту (Університет Дарема, Велика Британія) професор Річард Девіс є відомим фахівцем, що спеціалізується на ризиках гідророзриву пластів. На його думку, при правильному веденні робіт водоносні горизонти і довкілля надійно захищені сталевими обсадними колонами і цементом спеціальних марок, що використовується на звичайних нафтогазових свердловинах. Для перевірки якості цементування бурильники, як переконаний професор, повинні обов’язково вести журнал тужавлення. Така технологія, на думку Девіса, добре випробувана, та все ж потребує належного застосування.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ