Сни про податки в літню ніч

На просте запитання - які легальні способи уникнути податків є в інофірм та спільних підприємств - у міській податковій інспекції мені не відповіли. Більш того, там уміло зобразили нерозуміння запитання. Це й не дивно: податкова інспекція є одним із головних каменів спотикання в діяльності СП. Усі в принципі згодні, що кодекс треба поважати. Однак важко бути праведником у сфері оподаткування, де практично кожний підприємець ходить на межі фолу. Трохи оступився - й одразу ж настає розплата за ст. 148-2 КК України (ухилення від податків). Але... податків багато, а кмітливих людей ще більше. Щоб пересвідчитися в цьому, зазирнемо спершу в

Недавнє минуле

До 1995 року СП та інофірми звільнялися від сплати податків на прибуток протягом п'яти років із моменту внесення до статутного фонду кваліфікованої іноземної інвестиції. При цьому іноземна інвестиція могла бути суто символічною сумою - наприклад $100 чи навіть дорівнювати вартості пачки "Мальборо". Чимало інофірм, котрі встигли зробити таку інвестицію до 1995-го, досі не сплачують податків на прибуток.

Потім вимоги стали жорсткішими. Іноземна інвестиція, котра давала пільги, вже мала складати не менше 20% статутного фонду й знаходиться в діапазоні $50 тис. - $1 млн. У березні 1996 р. було ухвалено закон України "Про режим іноземного інвестування", котрий узагалі скасував несплату податків фірмами з іноземним капіталом. Єдине послаблення - це звільнення від митних сплат за майно, котре іноземний інвестор ввозить як частину статутного фонду підприємства. Тепер іноземні інвестори та їхні українські партнери по СП можуть лише вві сні побачити звільнений від податків прибуток. Спробуємо за Миколаєм Гавриловичем Чернишевським, котрий описав сни загальновідомої Віри Павлівни, зазирнути до нічних видінь українських геніїв спільного підприємництва. Отже,

Перший сон

Часто трапляється так, що розплатитися за отриманий товар чи якісь послуги певним фірмам буває несила. Унаслідок цього може виникнути ланцюгова реакція: одна фірма заплатила другій, друга - третій і так далі. З'являється ланцюг взаємних неплатежів, від чого страждає економіка країни, а отже, ми з вами. Практично проблема вирішується двома способами - змінюють або кредитора, або боржника. Якщо замінюють кредитора, то фірми укладають договір поступки вимоги (тобто одна фірма поступається іншій своїм правом вимагати борг), а якщо - боржника, то укладається договір переведення боргу на інше підприємство.

Розглянемо це на конкретному прикладі. Фірма поставила товар, а отримати гроші за нього через якусь причину не може. У такому разі допускається заміна кредитора: віддавати гроші за товар фірма-боржник буде не першій (котра, природно, зарахувала б їх у доход, а потім платила б ПДВ), а третій фірмі. Якщо припустити, що така ситуація робиться не вимушено, а навмисно, то ситуація виглядатиме інакше. Цілком припустимо, що третя фірма, отримавши право вимагати борг, може виявитися не прибутковою, а збитковою. У ранзі збиткової вона не отримує прибуток і, відповідно, не сплачує з неї податки.

Аналогічно й з договором переводу боргу. Припустимо, що фірма отримала товар, але на має коштів, щоб за нього розплатитися. У такому випадку Цивільний кодекс (ЦК) припускає (за згодою кредитора) переведення боргу на іншу юридичну особу. Але можливий варіант, коли остання виявиться існуючою лише на папері. Тоді гроші з її рахунку переказуються вже на четверту фірму, а потім розпорошуються в різних напрямках, після чого кінців уже не відшукати.

Щоправда, в обох випадках у махінаторів можуть виникнути проблеми при проведенні валютних операцій, оскільки існує певне тертя між ЦК, Нацбанком та податковою інспекцією.

Другий сон

Хвацько уникнувши сплати значної частини податків ("оптимізувавши" їх) змальованими способами, винахідливий бізнесмен, природно, шукає нові. І знову знаходить їх. Припустимо, СП закуповує за кордоном товар і розплачується валютою. Але товар, як правило, довго залежуватися не може - він або займає дорогоцінну площу, або втрачає свої якості, - одним словом, вимагає додаткових накладних видатків. Тому можна наперед внести в договір сплату непередбачених обставин, котрі, скоріше за все, не відбудуться, а потім отриману суму (з котрої, природно, жоден податок не сплачується) чесно поділити між партнерами. Цим товаром, наприклад, цілком можуть виявитися контейнери зі спеціально розкомплектованим обладнанням для власного виробництва - адже перетин митного кордону в такому вигляді тягне набагато менше мито. А за його складання місцеві умільці ще отримають чималі гроші, до того ж, при організації виробництва в підприємства з'являться різноманітні податкові пільги.

Третій сон

Перед очима бізнесмена раптом постає закон України "Про режим іноземного інвестування", у котрому сказано: статутні фонди СП та інофірм можуть формуватися не лише валютою та нерухомістю. Існують ще акції та цінні папери, а також права на інтелектуальну власність, котрі також мають певну вартість і можуть вноситися до статутного фонду. А якщо цінність такої власності значно завищено експертами, то з'являється можливість вивільнити частину активів і набагато знизити реальну матеріальну відповідальність. До речі, фірмам, залученим у сфері послуг, набагато легше формувати основний фонд, поповнювати готівкові та оборотні кошти, оптимізувати податки. Адже ніхто не може точно знати наскільки дійсно цінні відомості, записані на дискету, як інтелектуальна власність, що оцінюється в пристойну суму. Навряд чи хтось знає істинну вартість акцій та цінних паперів, придбаних за кордоном. А іноземний інвестор, вклавши до статутного фонду нібито особливо цінні папери та акції, може з плином часу вилучити їх, але вже у валютному еквіваленті.

Епілог

Настав ранок. Наш нічний мрійник, змивши з обличчя рештки драми, попрямував до свого офісу. Щоб там, цілком імовірно, випробувати з чималою для себе користю всі способи, що відкрилися йому вві сні. А нам, слухняним платникам податків, лишається лише жалітися на одвічну несправедливість та високі податки, оскільки кожному - своє.