Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

«Солодкі» спекуляції...

Проведення інтервенції цукру на ринку ускладнюється бюрократичними перешкодами...
15 серпня, 2009 - 00:00
У КРИМУ ПІДРАХУВАЛИ, ЩО ВРОЗДРІБ ЦІНА КІЛОГРАМА ЦУКРУ НЕ ПОВИННА БУТИ ВИЩОЮ ЗА 4,15 ГРИВНІ. ТОБТО СПЕКУЛЯНТИ ГРАЮТЬ ВИКЛЮЧНО НА ПСИХОЛОГІЧНІЙ ОСОБЛИВОСТІ ПОКУПЦЯ, ЯКИЙ ПОБОЮЄТЬСЯ, ЩО ПРОДУКТ МОЖЕ ЗНИКНУТИ ЗОВСІМ... / ФОТО ЛЕОНІДА БАККА / «День»

У липні ціна на цукор в Криму підскочила на 12,4%. До серпня в окремих магазинах, наприклад, в Алушті, вартість його доходила до восьми гривень за кілограм, і це при тому, що, за даними статистики, загальна цінова ситуація на півострові залишається порівняно благополучною. Індекс споживчих цін на товари та послуги за липень знизився приблизно на 1% у порівнянні з червнем, у тому числі на всі види продуктів харчування він знизився на 0,7%. Із 19 найменувань соціально важливих продуктів харчування, за якими здійснюється регулювання цін, на 11 із них середні ціни в Криму нижчі, ніж середні ціни по країні, це — борошно, хліб, макарони, крупа гречана, манна, рис, ковбаса варена 1-го сорту, олія, а також — яловичина, свинина, сало.

Але що ж із цукром?

Голова рескому з торгівлі та захисту прав споживачів Володимир Лисенко називає дві причини стрибка цін: по-перше, підвищення масового попиту на цукор у липні-серпні у зв’язку із заготівлями овочів і фруктів, по-друге, спекуляції на ринку солодкого продукту та навмисне створення ажіотажного попиту. І це при тому, що попит на цукор у Криму задовольняється повністю та перебоїв у торгівлі ним немає. Він говорить, що цукрові заводи відпускають цукор за оптовою ціною 3,5 гривні за кілограм, тому в роздробі його ціна не повинна підійматися вище 4,15 гривні. Спекулянти, на його думку, грають на чисто психологічній особливості нашого покупця, який побоюється, що продукт може зникнути зовсім, і тому охоче погоджується на підвищення ціни.

У першій половині серпня в Криму було вжито заходів для зниження вартості цукру у роздрібній торгівлі. Було замовлено додатково 810 тонн цукру, відразу ж зроблено передоплату за 590 тонн, і 390 тонн вже отримано підприємствами роздрібної торгівлі. У результаті мережа магазинів «Яблуко» у Сімферополі продає солодкий продукт по 4,45 гривні за кілограм, мережа «Жайворонок» у Ялті — по 4,40, магазини у Керчі — 4,49, магазини у Саках — по 4,3 гривні. Однак завезеного цукру дуже мало для того, щоб збити ціну повсюди та надовго. Багато торговельних мереж продовжують продавати його за ціною шість-сім гривень, — було відмічено на засіданні Робочої групи Ради міністрів Криму з контролю за ціновою ситуацією на ринку продовольчих товарів. А останнім часом стали надходити скарги й від хлібопекарських і кондитерських підприємств. Наприклад, фінансовий директор ВАТ «Кримхліб» Наталя Штиблікова повідомила, що якщо раніше цукор для хліба та кондитерських виробів фабрика купувала не дорожче, ніж 4,5 гривні, то наприкінці липня та серпня його довелося купувати за ціною 5,5 гривні, що позначилося на собівартості хліба та кондитерських виробів, хоч роздрібна ціна цієї продукції залишилася колишньою. У підприємства з’явилася реальна загроза збитків.

Як розповів «Дню» директор МПП «Стимул» Ресуль Веліляєв, для Криму 200 тонн цукру — це дуже мало, щоб збити ціну. Якщо говорити про ефективну інтервенцію, то на ринок півострова потрібно викинути 800—1000 тонн цукру, й одночасно, а не невеликими порціями, бо тоді ринок його просто проковтне й ефекту не буде.

Але як пояснюють представники торговельних мереж, таку інтервенцію на ринку цукру в першій половині серпня організувати не вдалося через бюрократичне зволікання Аграрного фонду, який за рішенням Кабінету Міністрів повинен був поставити цукор роздрібним підприємствам. Коли стали укладати договори, розповідають вони, то їх довелося переробляти по три рази — то не можуть визначити завод-постачальник, то не можуть сформувати товарну партію, то договір не тією мовою написаний, то ще щось. По-друге, після передоплати, Аграрний фонд встановив дуже довгу черговість отримання товару. Так, той же МПП «Стимул», насилу уклавши договір, перерахував 180 тисяч гривень, але товар отримати не може тому, що за графіком зможе отримати його лише за кілька тижнів. «Намагались прискорити, але нам відповіли, мовляв, їдьте до Полтави та отримуйте самі, але не сказали — ні куди їхати, ні в кого отримувати...», —говорить Ресуль Веліляєв.

Багатьом торговельним мережам отримання цукру Аграрний фонд призначив на кінець серпня або початок вересня, хоч він потрібен зараз.

Представник Аграрного Фонду України в Криму Анатолій Говоруха ці недоліки визнає, але зробити нічого не може, оскільки черговість встановлює Міністерство аграрної політики України. Існування довгих графіків він пояснив тим, що у торгівлю постачається цукор вже не урожаю 2008 року, а попередніх років, що зберігається давно, і складно підібрати товар потрібної якості. Перший заступник Голови Ради міністрів АРК Євген Михайлов, який займається торгівлею, висловив сумнів у цьому, зокрема, він сказав: «А може, в Аграрному фонді цього цукру й немає, може він за кордоном давно, і вони просто намагаються розтягнути процес відвантаження, щоб замінити його свіжим цукром з урожаю нинішнього року? Усе це дуже схоже на нестачу товару...».

Заступник міністра економіки автономії Ольга Кривенко наполягає на тому, що роздрібні мережі зобов’язані декларувати зміну ціни на ряд товарів, в тому числі і на цукор, якщо міняють її більше, ніж на 1% на протязі місяця, і отримати дозвіл на таке підвищення в Раді міністрів. У той же час заступник начальника Держінспекції за цінами в АРК Антоніна Карасьова стверджує, що в цьому випадку і цей захід не може стримати ціну, адже згідно з процедурою отримання дозволу, за декларацією триває 8 днів, але насправді — місяць, і ринок не може стояти й чекати дозволу. Торгівля або зупиниться, або повинна працювати на свій страх і ризик. Вона вибирає завжди друге...

Цукор для Криму — складний товар, тому, що місцева промисловість його не виробляє, а при завезенні його з-за меж автономії, органи влади не мають можливості впливати на кількість посередників. Проте, вжитими заходами середня ціна по автономії була знижена до 5 гривень за кілограм, але й це не може задовольнити Раду міністрів, говорить Євген Михайлов. Наша мета — домогтися зниження до 4,0—4,5 гривні.

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ