Не можуть вести когось за собою ті, що не мають ніяких внутрішніх даних на те, щоб самих себе повести.
В’ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист

Страх політиків може вбити більше людей ніж вірус

Експерт: «Бізнесу від влади, перш за все, потрібен прогноз тривалості карантину»
23 березня, 2020 - 19:48
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Сім великих бізнес асоціацій опублікували публічне звернення до діючої влади з вимогою негайно долучити бізнес-спільноту до розробки покрокових дій зменшення негативних наслідків пандемії на економіку як на державному рівні, так і в регіонах та приймати та впроваджувати рішення лише після обговорення та погодження з підпримцями.

Підписанти занепокоєні, що мільйони українців можуть втратити роботу і засоби до життя, якщо карантинні заходи будуть непродуманими та популістичними.

Під зверненням підписались Європейська Бізнес Асоціація, громадська спілка «Спілка українських підприємців», IT Ukraine, ФРУ, УКАБ, Бізнес 100, СЕО club.

Всі вони підтримують докладені зусилля Президента, Уряду України та органів місцевого самоврядування щодо запровадження карантинних заходів з метою протидії поширення захворювання, яким ВООЗ визнано гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, і повністю згодні, що це «надзвичайна загроза для громадян України і необхідні максимальні заходи для захисту здоров’я людей».

Але, наголошують представники бізнесу, дуже важливо при мінімізації ризиків розповсюдження забезпечити функціонування  каналів збуту для бізнесу, адже якщо зупинити більшість компаній, мільйони українців втратять роботу, а бюджет — велику частину доходів. Соціальні наслідки будуть дуже негативними, велика кількість людей, не маючи накопичень та втративши засоби до існування, від відчаю може вийти на вулицю з протестами, а фінансових і організаційних ресурсів для боротьби з вірусом у держави стане набагато менше. Відповідно, наслідки від пандемії стануть справді критичними.

«УКРАЇНА ВЖЕ ЗАСТОСУВАЛА КОМПЛЕКС БІЛЬШ ЖОРСТКИХ ЗАХОДІВ У ПОРІВНЯННІ З РЕШТОЮ КРАЇН»

Станом на 22 березня 2020 року Україна вже застосувала комплекс більш жорстких заходів у порівнянні з рештою країн (заборона міжнародного та міжміського сполучення,  значне обмеження руху міського транспорту, закриття публічних закладів в т.ч. громадського харчування, концертних площадок, та  торговельних мереж).

Країни, де кількість захворілих на мільйон осіб перевищує показники України у сотні раз (Німеччина — 286 хворих/млн осіб, Нідерланди — 246 хворих/млн осіб, Швеція — 191 хворих/млн осіб, тощо) використовують лише частину заходів, запроваджених в Україні.

Водночас, в Україні планується нове вагоме розширення комплексу заходів до вже існуючого переліку, яке співставне лише із впровадженими у найбільш постраждалих регіонах Італії та Китаю.

Це, в свою чергу, кажуть експерти, призведе до втрати мільйонів робочих місць та значних втрат бюджетів різних рівнів.

Провідні експерти говорять,  що у випадку продовження карантину на декілька місяців, ВВП України у 2020-му році впаде на 9%, а курс гривні може сягнути 35 грн/дол. Якщо залишаться працювати лише стратегічні підприємства, наслідки можуть стати ще критичнішими.

Безумовно, для їх детальної оцінки  потрібно більше часу, але орієнтиром фактичних втрат може слугувати оцінка падіння ВВП Китаю у першому кварталі 2020 року на 40% у порівнянні з попереднім кварталом, яку наводить американський інвестиційний банк JPMorgan Chase & Co.

ЩО ПРОПОНУЄ МВФ?

Інші держави запускають багатомільярдні програми підтримки економіки через втрати, пов’язані із заходами боротьби із розповсюдженням COVID-19. Наприклад, у сусідній Польщі на заходи стимулювання економіки передбачається витратити 212 мільярдів злотих (1,37 трильйони гривень).

Україна не має достатніх фінансових резервів. Якщо буде впроваджено додатковий комплекс карантинних обмежень і зупинено велику кількість підприємств без відповідної програми підтримки економіки, це призведе до глибокої економічної кризи та важких соціальних наслідків, які складно передбачити.  Влада працює над вирішенням проблеми фінансової подушки для економіки. Зокрема ведуться активні переговори з Міжнародним валютним Фондом щодо підписання програми розширеного фінансування України. Учора Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою щодо співпраці України з МВФ. Сторони обговорили фінансово-економічну ситуацію в Україні у зв’язку з поширенням коронавірусу. «Володимир Зеленський поінформував очільницю Міжнародного валютного фонду про стан справ у нашій країні та заходи, вжиті для запобігання поширенню COVID-19. Також співрозмовники обговорили розширення програми співпраці України з МВФ для підтримки подальших реформ у нашій країні та подолання викликів, що стоять перед українською економікою у зв’язку з поширенням коронавірусу, а також кроки щодо імплементації цієї програми», — йдеться в заяві Офісу президента.

Головний економіст МВФ Гіта Гопінат висловила думку, що для боротьби з економічними наслідками поширення коронавірусу державам доцільно застосовувати «значні» фіскальні та грошово-кредитні заходи.

У своєму блозі, розміщеному на веб-сайті МВФ, Гопінат розповіла, що її основні рекомендації стосуються передачі готівкових коштів безпосередньо в руки домогосподарств та бізнесу, адже хоча зниження процентних ставок може вселити довіру, проте буде ефективним для стимулювання діяльності лише після того, як умови бізнесу нормалізуються.

«Домогосподарства та бізнес, які зазнають перебоїв у постачанні та падіння попиту, можуть бути націлені на отримання грошових переказів, субсидій на зарплату та податкових пільг, допомагаючи людям задовольнити свої потреби, а підприємствам — залишатися на плаву», — зазначила головний економіст МВФ.

Гопінат також заявила, що центральні банки повинні бути готовими забезпечити достатню ліквідність банкам та небанківським фінансовим компаніям, «особливо тим, хто надає кредити малим та середнім підприємствам, які можуть бути менш готовими протистояти різким розривам». Уряди також можуть запропонувати тимчасові та цільові кредитні гарантії для короткострокових потреб цих фірм, а регулятори фінансового ринку та наглядові органи можуть заохочувати на тимчасовій та обмеженій основі розширення строків погашення позик, зауважила головний економіст МВФ.

Далі в її списку були більш широкі монетарні стимули, такі як зниження ставок та придбання активів. Вони можуть підняти довіру та підтримати фінансові ринки, якщо є помітний ризик значного посилення фінансових умов.

«Широкий фіскальний стимул, що відповідає наявному фіскальному простору, може допомогти збільшити сукупний попит, але, швидше за все, буде більш ефективним, коли бізнес-операції почнуть нормалізуватися», — резюмувала  Гопінат.

ЗВІЛЬНИТИ, ЧИ ЗАЛИШИТИ?

17 березня 359 народних депутатів України проголосували пільги для бізнесу на час карантину через розповсюдження коронавірусу COVID-19, які діятимуть до 30 квітня цього року. Зокрема йдеться про звільнення від ЄСВ усіх ФОПів та тих, хто займається незалежною профдіяльністю; тимчасове скасування штрафів і пені за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, а також за несвоєчасне подання звітності з ЄСВ; скасування податку на комерційну нерухомість і землю; звільнення бізнесу від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства з 1 березня по 31 травня. Ця норма не буде стосуватися порушень зі сплати ПДВ, акцизів і ренти; відтермінування обов’язкового введення реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для всіх категорій «спрощенців». Крім того, законопроєкт запроваджує тимчасовий мораторій на нові документальні та фактичні податкові перевірки і продовження тих, що вже почато. Також документ звільняє громадян від штрафів і пені за прострочення виплат за споживчими кредитами з 1 березня до 30 квітня та запроваджує допомогу для тих, хто захворів на короновірус чи перебуває на самоізоляції.

Документ відразу викликав шквал крити у представників місцевого самоврядування. Адже такі заходи в першу чергу бють по міських бюджетах. За підрахунками Асоціації міст України, територіальні громади втратять 13% їх загальних доходів. «Звідки громадам потім брати кошти на зарплати медикам, вчителям, соціальним працівникам, вихователям, працівникам транспорту та ЖКГ? За рахунок чого продовжувати закуповувати ліки, маски, тести і обладнання?» — цікавляться в АМУ.

І прикрість в тому, що виявляється бізнес чекав від влади не «знижок» на податки на 2 місяці, а... інформації. Фахового прогнозу щодо розвитку ситуації, на основі якого підприємці зможуть відкорегувати свої бізнес-плани.

«Бізнес навіть не подумали спитати, що йому потрібно, щоб вижити. Вже явно не звільнення від земельного податку», — каже підприємець і співзасновник Асоціації відновлюваної енергетки Ігор Тинний. За його словами, бізнесу перш за все, потрібен прогноз тривалості карантину.

«Логічно я розумію, що мені потрібно прямо зараз звільнити 600 осіб, тому що епідемія і карантинні заходи — це надовго. Якщо не звільнити зараз 600 чоловік, весь бізнес розориться через 2 місяці і доведеться звільнити 1000 і вийде знову відкритися після закінчення карантину. З іншого боку, адже у цих 600 є сім’ї, і їм треба жити, їм зарплата потрібна ... Але чому бізнесмен повинен брати на себе відповідальність і що-небудь припускати? Тому що політику страшно помилитися?», — каже підприємець.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ