Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Стратегічному партнерству України з МВФ нічого не загрожує

Але є одне «Але»
29 жовтня, 10:36

Попри чисельні спекуляції на тему співпраці України з МВФ, посилені передвиборчою риторикою, українська сторона професійно та відповідально виконує свої зобов’язання в рамках Угоди Стенд-бай з МВФ. Минулого тижня Президент України підтвердив: Україною виконані всі умови першого перегляду програми, що дозволяє Україні розраховувати на отримання наступних кредитних траншів.

Зокрема, в частині банківського сектору у відповідності до умов програми:

* Радою з фінансової стабільності були схвалені плани скорочення проблемних активів державних банків, які передбачають скорочення портфелю NPL у держбанках до 31% у 2023 році або на понад 300 млрд. гривень в абсолютному вимірі.

* Верховною Радою України були внесені зміни до законодавства щодо удосконалення механізмів ліквідації банків та повернення активів.

* Нарешті, було забезпечено інституційну незалежність Національного банку та, як результат, макрофінансову стабільність в країні.

21 жовтня Урядом було створено міжвідомчу робочу групу для координації переговорів з МВФ, до якої увійшли представники Офісу Президента, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів та Національного банку. Це забезпечить системну координацію державних органів та відомств щодо виконання умов Угоди українською стороною. Сподіваюсь, наші міжнародні партнери будуть не менш послідовними у дотриманні умов Угоди між Україною та МВФ.

Разом з тим, на мою думку, Україна має перш за все відстоювати національні інтереси у питаннях співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. В контексті ситуації, яка склалася на сьогодні, цифри є більш красномовними за слова.

За останні роки Україна отримувала від МВФ практично стільки коштів, скільки потрібно було для погашення попередніх позик. Чисті надходження від МВФ з 2017 року до 2 кварталу 2020 року на користь Національного банку становили 422 млн. доларів США, на користь Уряду — «мінус» 1,1 млрд. доларів США (без урахування обслуговування). У липні — вересні 2020 року виплати Уряду та Національного банку за позиками МВФ становили 0,6 млрд. доларів США (погашення + відсотки), а у 2021 році перевищуватимуть 1,6 млрд. доларів США.

Разом з тим, за період з 2017 року у боргові цінні папери Уряду було залучено 7,5 млрд. доларів США (в основному у період 4 кв. 2018 р. — 1 кв. 2020 р.), проте вже у 2 кварталі 2020 року чисті погашення внутрішньої та зовнішньої державної позик на користь нерезидентів становили 1,8 млрд. доларів США..

Переконаний, що відповідально виконуючи свої зобов’язання перед міжнародними партнерами не слід забувати про значні внутрішні резерви фінансових ресурсів, які залишають країну через недосконалість чинної системи податкового та валютного регулювання.

1. За останні 3,5 роки з України було виведено дивідендів на користь нерезидентів у сумі 8,5 млрд. доларів США та відсотків за прямими інвестиціями на суму 1,6 млрд. доларів США (надходження ПІІ без реінвестованих доходів за цей період становили лише 5,1 млрд. доларів США). При цьому, як засвідчив аналіз цих фінансових потоків, близько 4/5 дивідендів на користь нерезидентів було виплачено до низькоподаткових юрисдикцій, серед яких вирізняються Кіпр та Нідерланди.

2. Виплата резидентами України відсотків за кредитами від нерезидентів з 2017 року становила 8,6 млрд. доларів США., при тому, що близько 2/3 негарантованих довгострокових позик українським компаніям були надані резидентами Кіпру, Нідерландів та Британських Віргінських островів, що свідчить про пов’язаність сторін цих операцій та спрямованість цих операцій на розмивання податкової бази та виведення прибутків за кордон.

3. За портфельними інвестиціями виплата відсотків державним (облігації внутрішньої та зовнішньої позик) та приватним сектором становила за період 2017 — 2кв. 2020 рр. понад 6,4 млрд. доларів США.

Таким чином, лише за останні 3,5 роки вимивання капіталу з України на користь зовнішніх кредиторів перевищило 25 млрд. доларів США!

Іншим потужним каналом виведення капіталу з країни виступають контрольовані операції з експорту та імпорту товарів. За даними 2018 року 1/3 всієї зовнішньої торгівлі України (близько 30 млрд. доларів США) було структуровано через низькоподаткові юрисдикції, які виступали платниками (за експортом) або отримувачами коштів (за імпортом), тоді як отримувачем або постачальником товарів виступали інші країни, які не належать до категорії країн із пільговим режимом оподаткування.

Проведення в Україні системної державної політики захисту національних інтересів у відносинах з міжнародними інвесторами та реалізація в Україні міжнародних правил оподаткування, включно з оподаткуванням контрольованих іноземних компаній та правил тонкої капіталізації, а також приєднання до міжнародного обміну податковою інформації, заплановане у 2022 році, дозволить перекрити шлюзи непродуктивного відпливу капіталу за межі країни та створити потужне джерело фінансування капітальних інвестицій у розвиток економіки країни.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати