Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець

Суд... за порогом

Українське законодавство не можна ігнорувати
22 грудня, 2005 - 00:00
МАЛЮНОК IГОРЯ ЛУК’ЯНЧЕНКА

В одного з провідних операторів стільникового зв’язку України — компанії «Київстар» — знову проблеми. Серйозні порушення законодавчих процедур загрожують санкціями з боку державних органів. Уся повнота влади в компанії, нагадаємо, фактично належить її найбільшому акціонеру — норвезькій Telenor.

8 грудня Чугуївський районний суд Харківської області, на забезпечення позову російської Altimo, другого за розмірами акціонера «Київстару», заборонив Раді директорів мобільного оператора провести засідання та робити дії з виконання рішень, які були прийняті радою в листопаді.

Проте рада директорів компанії, за наполяганням норвезької сторони, зібралася й провела засідання. Норвежці вчинили так, ніби про Чугуївський суд їм не відомо, хоча ще напередодні ввечері кожному з членів ради директорів у руки було вручено рішення суду. Судового пристава, який прибув повідомити про рішення та який побажав проконтролювати його виконання, просто не пустили на поріг будівлі «Київстару». Схоже, що норвезькі акціонери вважають себе досить компетентними, щоб трактувати судові рішення самим. Цими діями вони чітко продемонстрували, що рішення українського суду їм не указ, оскільки воно, на їхню думку, «є нелегітимним».

Іще в серпні поточного року Altimo (тоді ще «Альфа Телеком») подала до суду позови з вимогою визнати положення статуту «Київстару» такими, що порушують акціонерне законодавство України та права акціонерів. Більш того, на їхню думку, статутні документи «Київстару» у тій їхній частині, де йдеться про права акціонерів на управління компанією, суперечать українському законодавству. Дійсно, статут «Київстару» дозволяє Telenor, як власнику контрольного пакета акцій, фактично узурпувати керівництво мобільним оператором. Telenor має право висувати власного безальтернативного кандидата на вищу виконавчу посаду президента компанії, за якого інші акціонери повинні зобов’язати голосувати своїх представників. Тим часом, згідно з вітчизняним законодавством, збори акціонерів можуть бути визнані легітимними лише в тому випадку, якщо в них взяли участь акціонери, які сукупно володіють не менше 60% акцій.

Після придбання контрольного пакета акцій «Київстару» Telenor, очевидно, вирішив вповні скористатися усіма перевагами, які надавали йому невідповідні закону установчі документи. І, треба сказати, довгий час норвежцям вдавалося повною мірою збирати плоди такого стану речей. Чого варта хоча б угода, укладена між «Київстаром» і Telenor, згідно з якою всі ключові позиції менеджменту українського стільникового оператора займають менеджери компанії Telenor. Даний договір Telenor підписав фактично сам із собою. Виплати АТ «Київстар» за цією угодою складають мільйони доларів щорічно, що, за оцінками експертів, істотно перевищує ринкову вартість такого виду послуг. Причому гроші просто йдуть із країни. В Altimo також вважають, що якість менеджменту, який надається, абсолютно не задовольняє реалії українського ринку.

Очевидно, що Telenor такий стан речей цілком влаштовує. І неважко здогадатися, що норвежці не проти продовжити його ще на рік, ухваливши відповідні рішення на раді директорів. Тим більше, що статут АТ «Київстар», який суперечить закону, це «дозволяє». Однак зараз, якщо не врегулювати ситуацію з законом, це може загрожувати «Київстару» надто неприємними наслідками, аж до санкцій із боку регулюючих органів.

Виникає запитання, яким чином установчі документи «Київстару», що відверто суперечать законам України, взагалі могли бути зареєстровані, пройшовши всі інстанції? Відповідь на нього можна отримати, заглянувши в недалеке минуле. Загальновідомо, що біля заснування компанії стояли опальний екс-прем’єр Павло Лазаренко та ще один дуже відомий український олігарх, який отримав за колишньої влади справді необмежений вплив завдяки своїм «августійшим» зв’язкам. До речі, за однією з версій, саме конфлікт із цим олігархом зробив Лазаренка персоною нон грата в Україні. Проте конфлікт виник дещо пізніше, а спочатку Лазаренко з цим діячем політико-бізнесового профілю чудово розуміли один одного. Як показує практика, на пострадянському просторі таке поєднання — родич вищої посадової особи держави плюс прем’єр-міністр — часто виявляється сильнішим, аніж закон. Колишня влада не перестала благоволити до «Київстару» і після приходу нового власника — Telenor. Можливо, звиклий в епоху Кучми до прихильності влади Telenor і далі сподівається вирішувати свої проблеми, заручившись підтримкою у високих кабінетах. Але де ж та хвалена законослухняність, якою так іноді бравірують європейські «інвестори» у нас в Україні?

P.S. Редакція сподівається, що зможе викласти протилежний погляд у одному з наступних номерів «Дня».

Валентин ІВАШКЕВИЧ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ