Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Тарифний «затор»

Як Київ переживає підвищення цін за проїзд у комунальному транспорті
18 липня, 2018 - 17:04
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Як не пручалися кияни, час «Ч» настав: проїзд у громадському транспорті подорожчав удвічі — від чотирьох-п’яти гривень до восьми. Зробили це посеред літа, коли більшість містян у відпустках, тож опору буде менше. А ті, хто залишився у місті, атакували каси метрополітену напередодні 14 липня, відколи запрацювали нові тарифи, щоб поповнити пластикові безконтактні картки за старими цінами. Черги були величезні, не всім навіть вистачило бажаних карток. З початком тижня більшість містян пересіли на маршрутки, там на деяких напрямках ціни поки нижчі від комунального транспорту. «День» зібрав думки експертів і проаналізував ситуацію.

ПРОЇЗНА АРИФМЕТИКА

У Київській міській державній адміністрації до тарифної кампанії готувалися заздалегідь. Задовго до 14 липня на сайті КМДА один за одним з’являлися роз’яснення міського голови Віталія Кличка та його заступників, що жодної трагедії немає, натомість треба негайно рятувати комунальний транспорт від занепаду саме за підтримки пасажирів.

Для початку в КМДА пояснили, що платити аж вісім гривень за проїзд у метро, трамваї, автобусі, тролейбусі чи міській електричці буде пасажир, який купує разову поїздку. Приміром, люди, які регулярно їздять громадським транспортом і користуються системою поповнення безконтактних карток, матимуть можливість сплачувати за одну поїздку в метрополітені від 6,5 гривень. Загалом вартість проїзного квитка на один календарний місяць на один вид наземного транспорту коштуватиме 390 гривень, у метро — 610 гривень. Крім того, збережені пільги на проїзд громадським транспортом для пенсіонерів, ветеранів АТО, чорнобильців та інших пільгових категорій населення.

Кияни вже проаналізували таку арифметику і дійшли висновку, що не найкращий комунальний транспорт Європи, себто київський, чомусь вартує доволі дорого. Так, ціна разової поїздки у столиці України дешевша, проте ситуація з місячними абонентами геть інакша. Так, у Празі вартість такого абонемента на проїзд у громадському транспорті становить 645 гривень, у Будапешті — 900 гривень, а у Києві, на чотири види транспорту — 1300 гривень. «Підвищення ціни за проїзд — нелегке рішення для міської влади, але ми розуміємо: щоб можна було безпечно та якісно їздити на громадському транспорті, треба за це й відповідно платити, — розповідав перший заступник голови КМДА Микола ПОВОРОЗНИК телеканалу «112 Україна». — Ми понад три місяці говоримо про необхідність підвищення. Відбулось чимало обговорень із фахівцями у галузі економіки та іншими профільними спеціалістами. Для підвищення тарифів на проїзд існують об’єктивні причини, серед яких — подорожчання електроенергії, паливно-мастильних матеріалів та підвищення мінімальної заробітної плати».

«У ВИГРАШІ БУДУТЬ МАРШРУТНІ ТАКСІ»

Мер Києва Віталій Кличко так само заспокоює киян, що після подорожчання проїзду містяни отримають безпечний та якісний громадський транспорт. За його словами, отримані кошти підуть на розвиток транспортної інфраструктури та ремонт і закупівлю рухомого складу. Кличко пояснив, що єдина причина зростання тарифів — комунальні транспортні підприємства столиці працюють у збиток. Звісно, добре, що місто переймається проблемами громадського транспорту, та хіба можна залатати всі дірки коштом пасажирів?

«Рухомий склад у Києві не купується за гроші пасажирів і ніколи не купувався. Це завжди кредитні або бюджетні кошти, — коментує інженер-транспортник і громадський активіст Віктор ПЕТРУК. — А метрополітен чи «Київпастранс» все одно залишаться збитковими та отримуватимуть компенсацію з міського бюджету. Їм байдуже, чи піднімуться тарифи. Небайдуже тим, хто буде бенефеціаром, а це маршрутні таксі. Сьогодні ринок маршруток Києва становить понад два мільярди гривень, це чистий нал, який ніде не обліковується. Оператори приватних маршрутів хочуть підняти вартість проїзду, бо їм, на відміну від комунального транспорту, ніхто не компенсує різницю. Але вони не можуть в односторонньому порядку підняти ціну, бо пасажир обере комунальний транспорт. Тому вони роблять це руками КМДА, щоб після комунального транспорту підняти пропорційно вартість проїзду у маршрутках. Єдиний маленький зиск для міста — зменшення видатків з міського бюджету на компенсацію різниці у тарифах. Але місто третій рік поспіль має профіцитний бюджет, і насправді проблеми компенсації цієї різниці не існує».

АВТОМОБІЛЬ, ДЕШЕВШИЙ ЗА ТРАМВАЙ

Віктор Петрук навів приклад Таллінна, де вже кілька років громадський транспорт взагалі працює безоплатно, а з червня цього року така практика поширилася на всю Естонію. За словами експерта, тамтешні муніципалітети розуміють, що дешевше дотувати громадський транспорт, ніж потім вкладатись у розбудову дорожньої інфраструктури для автомобілів.

«Сьогодні поїздка людини, яка працює, наприклад, у центрі, а живе на Троєщині (житловий масив, віддалений від центру Києва. — Ред.), за схемою «маршрутка-метро-маршрутка» в обох напрямках буде коштувати 60 гривень. А для людини, яка їздить на автомобілі, наприклад, на газу, ця поїздка коштуватиме 20,8 гривні, тобто втричі дешевше, — продовжує Віктор Петрук. — Це призведе до швидкого зростання автомобілізації в Києві. За рік-два на нас чекатимуть такі затори, яких у місті ще не було. А місто буде змушене вкладати величезні кошти у нові мости, розв’язки та дороги. Ці видатки значно перевищать невеличкий зиск, який зараз міський бюджет отримує, зекономивши на компенсації вартості проїзду».

«Я не маю нічого проти адекватної вартості проїзду, але вона не може бути втричі вищою за вартість проїзду на автомобілі, бо тоді немає сенсу у громадському транспорті. Ця небезпечна історія свідчить, що в адміністрації відсутня транспортна аналітика та транспортна стратегія, — констатує Віктор Петрук. — Фактично ситуацією керує думка «начальника автобази», який каже, що у нього паливо подорожчало, зарплати треба підняти, дайте мені більше грошей за проїзд. Але міська адміністрація не повинна так розмірковувати, бо дозволивши підвищення проїзду, завтра витрачатиме більше на компенсацію негативних наслідків».

ПОТРІБНІ АУДИТ, СТРАТЕГІЯ ТА Е-КВИТОК

Вочевидь, місту потрібен аудит транспортної системи, а потім створення транспортної стратегії. Перший міський голова Києва Леонід КОСАКІВСЬКИЙ на своїй сторінці у «Фейсбуці» зауважив: «В умовах, коли у місті не існує належної системи обліку оплати проїзду й пасажиропотоку, контролю за рухом коштів, від такої акції виграють лише ті, хто наживається на цих непрозорих грошових потоках».

Поліпшити ситуацію могло б введення єдиного електронного квитка, що обіцяють киянам вже не один рік. Електронна система оплати проїзду покращить доходи державного транспорту та скоротить потреби у бюджетному фінансуванні. За словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, якщо у містах діятиме електронний квиток, надходження від цього зростуть на 40—50%.

Або треба шукати інші джерела підтримки комунального транспорту, приміром, збільшити плату за паркування, яку востаннє корегували 2011 року, чи усунути посередників, які отримують левову частину коштів за рекламу у тому ж метрополітені. Журналіст Дмитро ГНАП на своїй фейсбук-сторінці навів дані, за якими реклама у метро приносить на рік близько 200 мільйонів гривень, але сам метрополітен отримує тільки 21 мільйон, решта йде рекламним агентствам-посередникам. Як кажуть, було б бажання.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments