Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

«Теплий» кредит – не ярмо

В Україні проведено національне дослідження результативності урядової програми допомоги ОСББ у досягненні енергоефективності
15 липня, 2016 - 11:30
ФОТО VOLYNINFO.COM

У ньому йдеться про те, як держава допомагає людям подолати шоки, викликані галопуючим зростанням комунальних тарифів і, зокрема, на тепло та електроенергію. Реалізувати цей намір допомогли: проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні», проект «Енергоефективність у житловому секторі України» Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Громадська мережа «Опора».

Розповідаючи про підсумки цього обстеження, голова Держенергоефективності Сергій Савчук зазначив, що сьогодні в Україні немає жодної громади, в якій ОСББ не могло б скористатися розробленою урядом програмою підвищення енергоефективності житлових будинків. За його словами, кошти на здійснення цієї програми є, й до кінця року їх вистачить для будь-якого з цих об’єднань, яке потребуватиме державної допомоги.

Савчук нагадує, що уряд відшкодовує 40% коштів кредиту, отриманого на придбання матеріалів для утеплення будинку, і 70% витрат на термомодернізацію так званим субсідіантам — членам ОСББ. «Тобто сьогодні не можна говорити про те, що отримувачі субсидій не зацікавленні в підвищенні енергоефективності», — вказує голова агентства. На його думку, такі твердження — «спекуляції та перекручення». За його словами, сьогодні саме субсидіанти становлять 70% від усіх отримувачів державної допомоги на утеплення. Крім того, з ініціативи уряду агентство підписало меморандуми з усіма облдержадміністраціями, обласними радами, мерами міст, і вже маємо 171 місцеву програму, яка також дає можливість відшкодувати від 15 до 30% витрат ОСББ на утеплення будинків. Кілька днів тому, додає Савчук, ухвалила своє рішення й Київська міська рада. Згідно з ним, вона відшкодовуватиме киянам 30% витрат на утеплення. «Тобто 70% допомоги, — резюмує голова агентства і закликає: — Будь ласка, утеплюйте».

Він упевнений, що вже наступного року в Україні відчутно зросте (більш ніж у п’ять разів) динаміка зростання вартості проектів з енергоефективності житлового фонду. Минулого року на цей час було видано на утеплення багатоповерхівок лише 230 тисяч гривень. А на липень цього року — чотири мільйони. «Люди нам довіряють, бо отримують компенсацію як з державного, так і з місцевих бюджетів, тому я абсолютно спокійний за показники наступного року», — зазначає Савчук. За його даними, сьогодні учасниками програми вже стали 278 ОСББ, тоді як на кінець 2015 року в ній брали участь лише 194 об’єднання. Ними залучено для виконання робіт і придбання матеріалів 25 мільйонів гривень, а агентством за рахунок уряду відшкодовано 7,5 мільйона.

Савчук наголошує, що ці дослідження — відповідь скептикам, які твердять, що люди беруть кредити, наче утеплюються, але жодного результату не отримують. Автори дослідження опитали 127 ОСББ — учасників програми, і вони підтвердили, що запровадили заплановані заходи й отримали ті наслідки, на які розраховували. У більшості ОСББ у відповідь на отримані від дослідників запитання відповіли: впевнені — у новий опалювальний сезон 2016/2017 року ми увійдемо з утепленими будинками і зменшеними комунальними платіжками. Усі 100% опитаних учасників програми утеплення житла відчули позитивні зміни від енергоефективних заходів, констатує голова агентства, 70% з них досягли економії, а 71% відчули підвищення комфорту свого житла. «Тобто люди й завтра розпочнуть утеплюватися через те, що матимуть на меті не тільки енергоефетивність та економію коштів, а й підвищення комфортності житла, зростання його ринкової вартості», — прогнозує Савчук. Люди витрачають кошти на те, щоб поміняти вікна та двері в під’їздах, встановлюють індивідуальні теплові пункти, регулятори теплового потоку, роблять теплоізоляцію вузлів обліку.

Економія тепла будинку після тепломодернізації: будинок заощаджує 24% від обсягу тепла, який споживав за такий же час раніше. «Для будь-якого проекту це дуже хороша окупність, — зазначає Савчук і додає: — Бізнесмени це знають і можуть позаздрити». З його слів, до реалізації цих заходів середньомісячне споживання тепла в ОСББ становило 78 гігакалорій на місяць, після цього — 59,8 гігакалорії. Середня вартість утеплення, за даними опитаних об’єднань, — 137 тисяч гривень. Із них допомога уряду — 67 тисяч, місцева підтримка — 17,3 тисячі, власні витрати ОСББ — 99,4 тисячі гривень. «І сьогодні перші ОСББ, які раніше взяли невеликі кредити, пішли по допомогу до банків і держави вдруге.

Голова правління харківського ОСББ «Альма-центр» Юлія Самойлова першою в місті скористалося програмою енергоефективності. Перед тим була спроба обійтися без державної допомоги, але незабаром вона зрозуміла, що термомодернізацію не можна робити поступово. Порівнює це з купуванням шуби: спершу жилетку, потім — рукава і так далі — поки все позбирається, і зима пройде. Тож умовила власників квартир взяти кредит — 670 тисяч гривень. Компенсацію отримали 168 тисяч. 130 тисяч кредиту вже повернули.

«Голова» будинку розповідає про найголовніше в роботі — комунікацію з членами ОСББ. Із її слів, їх треба переконати, що кредит — це допомога держави в утепленні будинку, що дозволяє зменшити витрати на опалення. Так, 16,42 гривні у Харкові платили за опалення квадратного метра. «Ми ж, за підсумками року, платили 6,78 гривні за метр плюс дві гривні на повернення кредиту, — розповідає Самойлова і додає: — У березні ми встановили ще й індивідуальний теплопункт, який працював до відключення опалення лише десять днів. Але економія склала 20%. А до того ж розраховуємо отримати від держави 70% компенсації витрат, десь 60 тисяч гривень. За ці кошти плануємо повернути попередній кредит». «Я вже порахувала, що цією зимою опалення в нашому місті коштуватиме 30 гривень за квадрат, — підбиває баланс голова «Альма-центру», — у нас же буде 12 гривень максимально. Минулої зими, коли в найбільші морози за тепло в місті платили по 21 гривні за метр, ми мали тариф 10 гривень. Ось це — головний наш показник».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ