«Тінь», що живить корупцію

Громадське суспільство України занепокоєне домінуванням тіньових схем на багатьох вітчизняних ринках і тим, які цифри за цим стоять. Йдеться, зокрема, про ринки, діяльність на яких держава дозволяє, але при цьому фінансові потоки з них оминають державний бюджет. За словами засновника Українського центру стратегічних досліджень Максима Карижського, це, зокрема, ринок так званих державних лотерей, який «функціонує переважно поза податковою звітністю». Посилаючись на народних депутатів та експертів, Карижський вказує, що тільки за відновлення ліцензування цієї діяльності щороку могло б надходити як мінімум 5 мільярдів гривень.

Нагадаємо, український лотерейний ринок тримається виключно на трьох китах. Це оператор «МСЛ», у якого ліцензія на всі види лотерей, Українська національна лотерея (числова лотерея) і ПрАТ «Патріот» (миттєва лотерея). «Патріот» через кіпрську Cehriba Investments Limited входить до інвестиційного холдингу Finstar російського мільярдера Олега Бойка, який у Росії володіє ще й лотереєю «Победа». Хто здогадається, на що йдуть доходи від неї? ТОВ «МСЛ» контролює один з найбагатших мешканців РФ — Михайло Фрідман. Українська національна лотерея належить офшору з Віргінських островів...

У розвинених країнах бюджетні надходження від лотерей становлять не менше 1—2% доходної частини головного кошторису. Нескладний розрахунок показує, що в Україні лотереї мали б платити до бюджету від 7 до 14 мільярдів гривень. Натомість у 2013 році до українського бюджету надійшло від лотерейної галузі лише 320 мільйонів гривень.

Значно більші фінансові можливості, ніж у тіньових лотерей, мають ті, що користуються державними сільськогосподарськими землями, відзначає Карижський. На його думку, таких земель в Україні близько 10 мільйонів гектарів. А річна вартість оренди в країні — $37 за гектар. Отже, до бюджету не потрапляють 370 мільйонів гривень.

Насправді ж 2013 року (останніх даних немає) отримано, за даними з відкритих джерел, лише 38 мільйонів гривень, тобто значно менше, зауважує Карижський. Він пояснює існування таких цифр діяльністю лобістів, які зацікавленні у статус-кво, а відтак наполягають на тому, що позбутися відповідних схем можна лише шляхом ухвалення законів. Вони добре знають, що зміна законодавства — далеко непроста річ. Це, з його слів, складна перепона. Тож відсутність законів, як переконують лобісти, заважає навести лад. Та, на думку експерта, у землекористуванні достатньо запровадити належну звітність, у лотерейній справі — щорічне ліцензування.

Карижський зазначає, що «такий бізнес, як гральний, видобуток бурштину, використання державних сільськогосподарських земель та інші треба виводити з тіні навіть не через те, що вони можуть забезпечити величезні додаткові доходи в бюджет, а тому, що саме тіньовий сектор економіки живить корупційні відносини».

І дійсно, розпорядником земель державної власності сьогодні є Держгеокадастр. Водночас він виконує обов’язки реєстраційного органу. Поєднання цих функцій створює конфлікт інтересів та є поживним середовищем для корупції. Держава має 5,5 мільйона гектарів орної землі і 2,5—3 мільйони з них здано в оренду, причому не на аукціонах, а отже, на корупційних засадах.

Радник міністра внутрішніх справ з питань корупції в аграрному секторі, депутат Верховної Ради VII скликання, голова Антирейдерського комітету Михайло Апостол вважає, що тіньовий сектор землеволодіння виник через те, що «інвентаризація землі не провадилася, велика частина земель в постійному пільговому користуванні, надто багато землі залишається у різних міністерств, учбових та наукових закладів. Тільки на цьому держава втрачає близько 30—40 млрд. Корупційні схеми процвітають»...

Зокрема, аграрії озвучують дані про те, що середній відкат чиновнику від сільгоспвиробника, який орендує державну земельну ділянку за тіньовою схемою, становить 10% вартості оренди.

Керівник дослідницьких програм Центру сприяння реформам Георгій Чижов впевнений, що «вивести з тіні економіку зможе громадський тиск. Адже він набагато ефективніший за будь-який інституційний орган типу НАБУ тощо. Поки не буде громадського тиску, доти один корупційний чиновник буде змінювати іншого».

«Багато напрямків економіки перебувають в тіні через псевдоморальні причини, — зазначає політолог Петро Олещук. — Саме заборони породжують тіньовий бізнес, в якому крутяться серйозні гроші та який підтримується лобістами». «Заборонений гральний бізнес існує, — наголошує політолог, — існує поза нормальним державним регулюванням, а отже, не приносить державі грошей. Це ненормально і має бути змінено». Він вважає, що лотереї, які працюють начебто легально, насправді в тіні. Одна з причин цього полягає, на його думку, у тому, що Міністерство фінансів досі не розробило умов для продовження і оновлення ліцензій.

«Тіньова економіка і корупція породжують і годують один одного, — переконаний ще один радник міністра внутрішніх справ, голова громадської ради МВС Володимир Мартиненко. — Корумпованість всіх гілок влади — основна причина виникнення і ведення тіньового бізнесу. Саме корупція змушує вести бізнес в тіні. В Україні немає жодного сектору економіки, який би на 100% був відкритий. Абсолютно в усіх секторах є «тінь», а відповідно й корупція».