Тепер кожен українець повинен, лягаючи, в голову класти мішок думок про Україну, повинен покриватися думками про Україну і вставати разом з сонцем з клопотами про Україну.
Микола Куліш, український драматург, режисер, педагог, представник Розстріляного Відродження

Україна i свiт: чи дрейфуємо ми в одному напрямку?

10 жовтня, 2018 - 18:38
ГЛАВА МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ ОСОБИСТО ПЕРЕВІРИЛА «ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ» НА БАЛІ / ФОТО РЕЙТЕР

8 — 14 жовтня на острові Балі тривають щорічні збори МВФ та Світового банку.

Напередодні — 1 жовтня голова МВФ Крістін Лагард заявила, що торговельні й тарифні війни починають значно ускладнювати перспективи світового економічного зростання.

«У липні ми прогнозували глобальне зростання в розмірі 3,9% на 2018 — 2019 роки. Відтоді перспективи стали менш райдужними, як ви побачите, ознайомившись із нашим оновленим прогнозом на наступному тижні», — сказала Лагард, ще не оприлюднивши нові показники. Очевидно, що новий, менш оптимістичний прогноз розвитку світової економіки, буде презентовано 10 жовтня на щорічних осінніх зборах МВФ і Світового банку.

2017 рік вважається вдалим для міжнародної економіки — глобальний ВВП виріс на 3,8%. Це найкращий результат із 2011 року. Найбільш помітний успіх, починаючи з 2011 року, було відзначено минулого року і в міжнародній торгівлі, обсяг якої зріс на 4,9%. В індустріально високорозвинених країнах настрої інвесторів покращились, вони почали вкладати більше коштів у розширення виробництва — як у себе, так і в державах, що розвиваються. На початку цього року валюти країн, що розвиваються подорожчали щодо американського долара. В лютому в МВФ заявили, що глобальне економічне зростання прискорилося й охоплює дедалі більше країн. Однак навесні ситуація ускладнилася.

Важливою тенденцією світової економіки 2018 року є десинхронізація — нерівномірність зростання. У США спостерігається сильне зростання економіки й імпульс до його збереження, нехай і не настільки високими темпами, як у першій половині року. Європа перебуває в нейтральному становищі, але результати слабкіші, ніж минулоріч. В Азії економічне зростання неоднорідне, а очікування не оптимістичні — жорстка тарифна політика США може призвести до зниження динаміки ВВП Китаю. В Латинській Америці відзначається слабка динаміка ВВП, що збільшується серйозною девальвацією валют найбільших країн регіону. Не дивно, що МВФ знизив прогноз зростання економіки Латинської Америки на 2018 рік — з 2% до 1,6%. Причини: повільне зростання ВВП двох найбільших економік регіону — Бразилії і Мексики, і валютно-фінансова криза в Аргентині.

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ УКРАЇНИ?

Як відіб’ються на українській економіці вже наявні і потенційні проблеми світової економіки? При відповіді на це питання потрібно виходити з двох чинників. Перший — Україна належить до так званих ринків, що розвиваються. Співробітники МВФ Г.Файяд і Р.Переллі відзначають таку закономірність — «Шляхом економетричного аналізу встановлено, що такі фактори, як нестабільність або уповільнення зростання економіки в індустріальних країнах, які торгують із країнами, що розвиваються, статистично значущі і позитивно корелюють зі зростанням економіки в країнах, що розвиваються і значною мірою пояснюють їх уповільнення». Сьогодні ми бачимо відразу дві десинхронізації. Одна полягає в динаміці, що значно відрізняється від зростання найбільших економік світу. Друга в тому, що багато країн ростуть повільніше розвинених, а коли попит на імпорт із боку їх зовнішньоторговельних партнерів слабшає, то бюджетна політика країн, що розвиваються перестає в колишніх масштабах допомагати зростанню ВВП, який було б досягнуто завдяки зниженню податків і надання держбюджетного фінансування. Нинішнє уповільнення зростання в країнах, що розвиваються, може бути прелюдією до тривалого періоду більш низьких темпів зростання в світі в цілому. А країнам, що розвиваються, доведеться визнати, що їм не вдасться досягти колишніх високих темпів зростання без підвищення продуктивності й переходу до більш високотехнологічних видів виробництва. Тобто, нинішні темпи зростання ВВП України, які в нас багатьма критикуються, в доступному для огляду майбутньому можуть здатися не такими вже й слабкими. Розв’язання проблеми з прицілом на перспективу полягає в технологічній модернізації української економіки.

Другий факт — розмір економіки України. Питома вага ВВП нашої країни в світовому ВВП — 0,12%. Ми — мала відкрита економіка. Та ще й з невеликим внутрішнім ринком. Високий ступінь залежності економіки України від ситуації в світовій економіці більш, ніж очевидний. Нам необхідно підвищувати рівень самодостатності економіки за рахунок розвитку внутрішнього споживання. Ситуація в цьому питанні сумна — в останні кілька років Україна та Молдова посідають останні місця в Європі за купівельною спроможністю на одну особу населення. Відставання від середнього показника по країнах ЄС — десятикратне. Самодостатній внутрішній ринок — одна з умов, необхідних для захисту від зовнішніх шоків. Нам потрібні амбітні програми імпортозаміщення і стимулювання споживчого попиту з акцентом на вітчизняну продукцію.

Позитивною для економіки України повинна стати кон’юнктура ключових експортних ринків. Так, середні світові ціни на сталь після зниження в березні цього року до 560 доларів за тонну відновили зростання й у вересні були на рівні 600 доларів за тонну. Аналогічна ситуація з цінами залізної руди — після березневого падіння до 54 доларів за тонну до вересня вони підросли до 59 доларів за тонну. Світові ціни на пшеницю цьогоріч демонструють хороший темп зростання (за винятком червня-липня), сьогодні вони становлять близько 240 доларів за тонну.

Це дає певну упевненість, що в короткостроковій перспективі човен української економіки не розгойдають хвилі штормів на ринках країн, що розвиваються і можливе уповільнення зростання в США і Китаї. Тим паче що найсильніше штормить у регіоні, економічні зв’язки з яким в України незначні — в Латинській Америці. Це підкреслює всі недоліки експортно-сировинної моделі економіки, сформованої в Україні — стриманий оптимізм базується переважно на сприятливій кон’юнктурі зовнішніх ринків. Нескладно уявити, що буде, якщо вона зміниться.

Таким чином, ми можемо усвідомити, що в плані економічного зростання наша країна наразі лише слідує тенденціям світової економіки. Тому я вважаю, що реформи, які вже тривають та ще заплановані в нас, потрібно перетворити на «технологічні реформи». Які повинні мати головною метою перехід економіки України до сучасних технологічних укладів — усі реформи повинні бути похідними від високих технологій і реіндустріалізації відповідно до вимог третьої і четвертої промислових революцій. Лише так човен української економіки перестане безвольно дрейфувати хвилями міжнародної економіки.

У ПОРІВНЯННІ З ІНШИМИ

Економічна динаміка Єврозони в першому та другому кварталах цього року була найслабшою, починаючи з другого кварталу 2016 року. Схожа з Єврозоною ситуація спостерігається і в економіці Євросоюзу, який є найбільшим зовнішньоторговельним партнером України.

Японський ВВП у першому кварталі 2018 року і взагалі знизився на 0,9% — припинився період безперервного економічного зростання, що тривав із початку 2016 року. Втім, у другому кварталі економіка Японії відновила зростання — ВВП збільшився на 1,9%. У Китаї економічне зростання залишається стабільним, але влада країни, стурбована станом внутрішнього попиту, який впливає на динаміку ВВП, пом’якшила грошову політику, відчутно знизивши вимоги до банківських резервів.

І лише США поки демонструють завидні темпи зростання: в першому кварталі ВВП зріс на 2,2%, у другому — на 4,1%. Споживчі витрати в другому кварталі зросли на 4%, інвестиції у виробничі проекти збільшилися на 7,3%. Домогтися таких показників вдалося завдяки проведеній податковій реформі і тому, що США заздалегідь підготувалася до ескалації торговельної війни з КНР — споживчий попит зріс завдяки зниженню податків, підвищилася активність експортерів, які поспішали поставити якомога більше продукції до періоду посилення Китаєм заходів торговельної політики.

Але вже навесні в Штатах почали готуватися до зростання інфляції і відповідного підвищення процентних ставок, що відбилося на очікуваннях інвесторів. Стався перелом у динаміці курсів валют країн, що розвиваються: більшість із них почали знижуватися щодо долара — після чергового підвищення ставки ФРС зросла привабливість номінованих у американській валюті активів, тому інвестори і спекулянти стали «виходити» з валют країн із ринками, що формуються. В лідерах зниження були аргентинський песо, турецька ліра, бразильський реал, російський рубль. До речі, гривня пізніше за інші валюти країн із ринками, що формуються, почала знижуватися щодо долара, а рівень її девальвації був істотно нижчий, ніж у валют багатьох країн, що розвиваються.

Потрібно сказати і про проблеми економіки Туреччини, яка є великим торговим партнером України. Перегрів турецької економіки через кредитний бум досить імовірний. Ще одна проблема — турецький бізнес багато запозичував у іноземній валюті, а зниження курсу ліри веде до зростання вартості обслуговування боргу. За оцінками ЄЦБ, турецькі позичальники мають борг перед іспанськими, французькими та італійськими банками близько 140 млрд доларів, у основному як валютні позики. В умовах девальвації ліри ризики погашення та обслуговування цих позик зросли. Також є серйозні ризики внаслідок великої залежності економіки від припливу капіталу, оскільки Туреччина — країна з хронічними дефіцитами і рахунку поточних операцій, і держбюджету. Ще одна потенційна проблема для економіки Туреччини полягає в можливому «здуванні міхура» на ринку нерухомості.

Крім Туреччини, ще й Аргентина входить до числа країн, що викликають найбільшу стурбованість через поєднання надмірно сміливої грошово-кредитної політики і знецінення нацвалюти щодо долара, що загрожує підірвати здатність цих країн обслуговувати свої борги.

До речі, в третьому і четвертому кварталах 2018 року в США очікують деякий спад економічної динаміки — зростання, згідно з опитуванням Bloomberg, не перевищить 3%. Позначаються наслідки торговельної війни з Китаєм та очікування підвищення базової ставки ФРС.

Торгові війни в поєднанні з підвищенням процентних ставок та зміцненням долара починають негативно відбиватися на економіці країн, що розвиваються. В одному з недавніх досліджень МВФ йдеться про те, що країни, що розвиваються, можуть зіткнутися з відтоком капіталу в розмірі до 100 млрд доларів, що можна порівняти з показниками часів фінансової кризи 2008 року.

Тривожних сигналів, які подають як міжнародні ринки в цілому, так і деякі великі гравці світової економіки зокрема, досить для того, щоб насторожитися.

 

Богдан ДАНИЛИШИН
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments