Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Українці масово утеплюються

За даними Фонду держенергоефективності, уже за перший тиждень травня люди взяли 5222 «теплих» кредитів майже на 100 мільйонів гривень
25 травня, 2016 - 10:30
ФОТО З АРХІВУ "ДНЯ"

Популярністю «теплі» кредити користуються і серед субсидіантів. Так, сьогодні ця категорія громадян придбала енергоефективних продуктів на суму 30,6 млн гривень.

Як бачимо, споживачі масово утеплюються й переходять із газових котлів на котли на твердому паливі, розраховуючи, очевидно, на те, що дровами, які не належать до імпортної товарної позиції, вони зможуть себе забезпечити і зекономити.

Проте не все буде так «гладко». Судіть самі: уряд звільнив керівника Держлісагентства й підтримав пропозицію Мінприроди щодо тимчасового припинення санітарно-оздоровчих заходів (вирубок) у лісах до перегляду Мінприроди, Мінагрополітики, Держлісагентством нормативно-правових актів, які регулюють порядок та правила їх здійснення. Відповідні документи мають бути підготовлені протягом місяця. Крім цього, в Мінприроди наразі опрацьовується питання призначення керівників установ природно-заповідного фонду за результатами відкритих конкурсів із залученням фахівців, науковців, представників громадських організацій та місцевих громад.

«Тобто доки не будуть призначені керівники на конкурсних засадах (а на це потрібно, в кращому разі, декілька місяців), плюс не буде розроблено необхідних «секретних документів», — на українському ринку деревини утвориться певний надлишковий попит (зазвичай заготівля лісу домогосподарствами для опалювального періоду здійснюється саме в міжсезоння, просто внаслідок менших, ніж у піковий, ажіотажний період, цін) та обмежена офіційна пропозиція, що призведе за правилами торгівлі до підвищення вартості», — коментує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Ціноутворення на всі енергоресурси пов’язане, оскільки основна їхня властивість — теплотворення, а отже, подорожчання сировини потягне за собою підвищення цін і на продукцію, з якої її виробляють.

Крім того, наслідком підвищення ціни на газ стає й підвищення цін на теплову енергію та інші складові ЖКГ. Поряд із цим заборгованість із відшкодування різниці в тарифах на послуги ЖКГ по Україні становить 5,2 млрд гривень. Із них, за інформацією заступника директора департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону Дмитра Петруніна, «1,7 млрд грн — заборгованість із відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для населення, і 3,5 млрд грн — на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, або іншим підприємствам, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення».

Неврегульованим залишається питання щодо погашення заборгованості різниці в тарифах за надані послуги ЖКГ для бюджетних установ, яка на початок року становила 2,1 млрд грн. Тобто сума, яка ще повинна бути відшкодованою за минулий рік, становить понад 7,3 млрд грн.

Урегулювати проблему компенсацій буде складно, бо сума, яка підлягатиме компенсації в поточному році, збільшиться як за рахунок отримувачів компенсацій, так і за рахунок їхньої вартісної складової. Зважте при цьому на те, що Рада ще не проголосувала за зміни до бюджету на 2016 рік, з урахуванням відповідних видатків», — нагадує Вігірінський.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ