Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава
Ліна Костенко, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів

Українська економіка як startup

Міжнародні та вітчизняні експерти – про те, як побудувати країну креативних індустрій
28 вересня, 2015 - 19:06
«УКРАЇНА АБСОЛЮТНО НАСИЧЕНА ФАНТАСТИЧНИМИ ІДЕЯМИ ТА ЛЮДЬМИ. ЄДИНА ПРОБЛЕМА — ВІДСУТНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ НЕ ДОЗВОЛЯЄ РЕАЛІЗУВАТИ ЦЕЙ ПОТЕНЦІАЛ», — ГОВОРИТЬ КООРДИНАТОР ЄВРОКОМІСІЇ З ПИТАНЬ ВЗАЄМОДІЇ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ ЄС РАГНАР СІІЛ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Мистецтво більше не буде неприбутковою справою. В цьому переконані прихильники нового напряму економічної діяльності — «креативної економіки». 22 вересня українські та закордонні експерти в цій галузі зібралися на першому Міжнародному форумі «Креативна економіка — український startup». Говорили про особливості та проблеми розвитку креативних індустрій в Україні, а також ділилися закордонним досвідом успішних проектів.

Відкрив програму, з доповіддю про екосистему та розвиток креативної економіки на макрорівні, Рагнар Сііл — координатор Єврокомісії з питань взаємодії креативних індустрій ЄС, бізнес-консультант. «Статистика в Європі говорить про те, що 50% людей працюють в культурній та креативній галузях. Із них половина — тому що має освіту в креативних галузях, інші — бо мають креативні ідеї», — говорить він. За словами Р. Сііла, ця галузь має потенціал для забезпечення зростання економіки, створюючи додаткову вартість та робочі місця шляхом створення та використання інтелектуальної власності. Саме цей капітал можна використати в креативній економіці.

Він наводить приклад Естонії, в якій Рагнар став першим просувати ідею креативної економіки. «В Естонії, пострадянській країні, майже 5% населення задіяно в креативних індустріях. Це велика цифра. Із усіх компаній Естонії 11,4% — креативний бізнес. Кожні чотири роки ми розглядаємо, де знаходяться креативні індустрії в Естонії. Із 2007 по 2011 роки вони вийшли на показник зростання — 44%. Це означає, що все більше людей, які мають знання, навички, талант, намагаються створити свій бізнес», — каже він.

Також спікер поділився результатами власного дослідження потенціалу креативної економіки в Україні. «Зараз варто зрозуміти, що на сьогодні Україна абсолютно насичена фантастичними ідеями та людьми. Єдина проблема — в тому, що відсутність екосистеми не дозволяє реалізувати цей потенціал. Людям дуже складно щось зробити зі своїми креативними навичками та талантами», — говорить бізнес-консультант.

Ще одна проблема, яка стосується і України також, на його думку, полягає в тому, що культура та креативність розглядаються як сфери витрачання коштів, ніби вони «живуть» на субсидіях та дотаціях влади. «Основний принцип ідеології креативної індустрії, яку потрібно донести до політиків, що культуру і креативну економіку треба розглядати як джерело доходу. Це не частина проблеми, а частина рішення», — зауважує Сііл.

Що зможе розвивати потенціал креативної економіки в Україні? «Ми з’ясували, що в суспільстві має бути щось таке, що буде розвивати креативні індустрії, розуміння вашого місця та потенціалу», — говорить Рагнар. Тому, по-перше, переконаний бізнес-консультант, потрібно самостійно створити стратегію, яка може бути схожою на стратегії інших країн, але не можна її копіювати, в силу, як мінімум, різних економічних факторів. «Це означає, що потрібно докласти зусиль, щоб залучити людей з університетів та бізнесу. Ви не можете розвивати креативні галузі без співпраці з іншими галузями. Ваш міністр культури має працювати з міністром економіки, закордонних справ. Хтось повинен стати відповідальним за розвиток креативної економіки у вас в країні», — додає він.

Наступний крок — інформування суспільства. Адже люди не знають про цей напрям і про його потенціал, бізнесмени не знають, як створювати додаткову вартість у такому бізнесі. Не менш важливі елементи — мотивація та інфраструктура. «В Україні так багато незайнятих будівель, з якими влада не знає, що робити. Їх потрібно просто віддати творчим людям, і вони знайдуть рішення. Найбільш успішні історії пишуться саме в таких місцях», — пояснює Рагнар.

Також не варто забувати про фінансування. Наприклад, в Естонії все, що заробляє культурний заклад, він залишає собі. Таким чином працівники установи більше вмотивовані, щоб заробляти гроші й розвивати свою діяльність. «Потрібно також створити мережу. Адже зазвичай креативний бізнес — це маленький бізнес. Якщо ви успішно працюєте і отримуєте багато замовлень, ви не зможете їх виконати, тому вам потрібні компанії, які працюють в такому ж напрямі й можуть це зробити», — додає бізнес-консультант.

Про креативні індустрії на мікрорівні розказав учасникам форуму Девід Перріш — бізнес-тренер із багаторічним досвідом, який працював із компаніями та державними організаціями більш ніж тридцяти країн світу, автор бестселера «Костюми та футболки», який було перекладено українською мовою. «Дехто вважає, що креативність і бізнес — протилежні поняття, і між ними існує конфлікт. Я погоджуюся, що між ними є суперечності, але мій досвід говорить про те, що ми можемо їх поєднати і отримати комерційний успіх, — каже він. — Адже в свідомості багатьох закріпився образ, що хороший художник повинен бути бідним, а якщо він продає свої картини, він продає душу дияволу».

Як приклад, Девід наводить власний досвід створення книжкового магазину. «Ми створювали його більше в культурних цілях і коли почали заробляти гроші, то нам було ніяково. А коли я почав цікавитися бізнесом і працювати над тим, як розвивати його, зрозумів, що це дуже корисна і необхідна річ, — пояснює він. — Коли ваші ідеї набувають матеріальної форми, це стає інтелектуальною власністю і вже має вартість».

«У вас є багато креативних талантів. У вас немає недоліків у креативному таланті. Тому півшляху ви вже пройшли. Але цього недостатньо. Потрібно ще допомогти людям стати креативними підприємцями — скульптори чи художники не завжди можуть продати свої роботи. Тому потрібна система підтримки книжки, матеріалу, картини. Потрібно допомогти людям розібратися в бізнесі, визначити поняття успіху і застосовувати методи ведення бізнесу для його досягнення. Це можна робити через майстер-класи, презентації. Це вже відбувається у Великобританії й допомагає їй розвиватися. Це відповідає цілям і цінностям креативних підприємств», — підсумовує Девід Періш.

Тим більше, що для підтримки і розвитку креативної економіки в Україні вже з липня цього року діє відповідна програма Європейського союзу — «ЄС — східне партнерство». Програма з бюджетом 4,2 мільйона євро розрахована на три роки і працюватиме ще в таких країнах, як Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія та Молдова. «Ми вважаємо, що програма розвитку культури є важливою для модернізації сектору культури тим, що заповнює пробіл, який виник в тих напрямах, де не працює Міністерство культури, і буде сприяти динамічному розвитку культури», — говорить керівник програми, старший радник у коледжі Оксфордського університету, експерт Національної комісії у справах ЮНЕСКО Террі Санделл.

Програма складається з чотирьох компонентів. Перший — дослідження культурних показників та створення робочої карти. Другий — створення необхідної інфраструктури. Третій напрямок визначає лідерів у галузі культури, які відіграють значну роль у розвитку європейської культури в цілому. Як зазначає Сенделл, в Україні з цим поки що виникають проблеми, адже немає об’єднання зусиль Міністерства культури та культурних діячів. Четвертий — комунікація та просування.

Останнім спікером програми став Сергій Хромов-Борисов — один із провідних на пострадянському просторі тренерів, які володіють методикою дизайну бізнес-моделей. Він розповів учасникам форуму про те, як подолати розрив між технічною та соціальною творчістю.

Зокрема, він наголосив на тому, що для побудови успішного креативного бізнесу в Україні потрібно вибудовувати стратегію. Для цього, за словами Сергія Хромова-Борисова, потрібно дослідити потреби аудиторії, знайти рішення певної проблеми. Також він розповів про закордонні методики проведення досліджень аудиторії й продемонстрував їхню результативність на прикладі американського досвіду.

Також у ході форуму відбулася дискусійна панель, в якій взяли участь генеральний продюсер Ukrainian Fashion Week Володимир Нечипорук, професор кафедри інформаційних систем Харківського національного університету ім. С. Кузнеця, член національної команди експертів у галузі вищої освіти ERASMUS +, Координатор проектів TEMPUS, ERASMUS + Ірина Золотарьова, керівник із розвитку інтернет-видання «Платформа» Марія Фронощук, представник CEO WIFI BAR Ukraine Сергій Шустов та президент Фонду ArtHuss, ініціатор платформи креативної економіки CHERNOZEM Костянтин Кожум’яка.

Марія ЮЗИЧ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments