Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Українське... «ЕЛЬДОРАДО»

Погляд на земельну реформу з точки зору джерела пожиттєвого безумовного доходу для кожного українця
6 вересня, 2018 - 19:35

Українське «Ельдорадо» — це не міфічна країна, бо ми «де-юре» є власниками (володарями) багатої землі, її надр, атмосферного повітря, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території України, в тому числі життєдайних родючих ґрунтів, що дорожчі за золото та дорогоцінне каміння. Тому українці повинні жити заможно і гідно у власній державі. Натомість багато хто, шукаючи скарби, зокрема «Золото Полубока», не здогадується, що вони лежать «під ногами», а ключ до них знаходиться в повноцінній реалізації (імплементації) норм Основного Закону України.

Не дивно, що впродовж останнього тисячоліття ведеться боротьба, яка й досі триває, за володіння територію власної держави і непорушність її кордонів, а значить — за право власності українського народу на землю та її природні ресурси як на головний скарб нації.

Тепер включилися на повну потужність ще й «ринкові» хитрощі, й відверта брехня, доводячи основну масу українців, особливо селян-землевласників як потенційних господарів, до зубожіння, про начебто «бажаний» для них (селян) «продаж» земель сільськогосподарського призначення, а для себе (багатих) — їх (земель) «купівлю»...

«КОЛИ МЛИНИ БУЛИ МЛИНАМИ» / ФОТО АНАТОЛІЯ СТЕПАНОВА

Тому й виходить «золоте правило української економіки»: «Чому пересічні українці бідні — бо вірять брехні, а чому вірять брехні — бо хочуть легко і швидко збагатіти...» Особливі технології обману застосовуються напередодні чергових виборів...

Насправді, за попередніми розрахунками НАН України, реальна вартість основного національного багатства України — природного капіталу держави — досягає 320 — 380 трлн доларів США. З них доступні багатства в сукупності становлять лише 90 трлн дол. США (четверта частина), що на кожного громадянина припадає приблизно по 2 млн доларів.

На цій основі через два роки від початку повноцінного звершення основного етапу пропонованої комплексної земельної (земельно-ресурсної) реформи в Україні будуть задіяні в ринкову економіку доступні капіталізовані природно-ресурсні багатства, що в грошовому еквіваленті сумарно становитимуть лише десяту частину, або — майже 9 трлн доларів США.

Важливо, що роль утримувача такого капіталізованого основного національного багатства має виконувати нова позавідомча національна земельна установа України — за аналогією до Національного банку України. Ця установа як інститут, на відміну від інших, матиме свій бюджет і складовий рентний банк і виконуватиме багатоцільові функції та завдання, не притаманні Національному банку України, державному бюджету України та комерційним банкам. Зокрема, супроводжуватиме фінансову підтримку звершенню земельної реформи, а також сприятиме генеруванню Державного і місцевих бюджетів та золотовалютних запасів, продовольчої та енергетичної безпеки, збереженню цілісності території України, інших завдань національної безпеки тощо.

Участь цього не позиченого капіталу, поряд із стрімким зростанням економіки України та регіональним розвитком, також стимулюватиме стабільність національної валюти і утримання облікової ставки Національного банку України на рівні до двох відсотків і гарантуватиме дешеве довгострокове кредитування на рівні до трьох відсотків тощо.

Прогнозується, що внаслідок раціонального використання ресурсів (багатства нації) щорічно надходитимуть в спеціалізовану Національну земельну установу України (в розрізі районів і міст обласного підпорядкування) кошти у вигляді рентної плати чи земельного податку в середньому на рівні 1% від їхньої загальної капіталізованої вартості. Ця сумарна величина становитиме на початковий період майже 90 млрд доларів США і збільшуватиметься щорічно. З них понад 50 млрд доларів має використовуватися, починаючи із наступного року поступлень, на розвиток підприємництва (підтримку ініціатив, особливо малого і середнього бізнесу) лише для активних учасників реформи.

Оскільки всі громадяни України є співвласниками свого основного національного багатства і безпосередніми (в загальному — пасивними) учасниками звершення земельної реформи, то інша частина доходів (понад 26 млрд дол. США) має поступати на особисті рахунки кожного громадянина, або — по 50 дол. США щомісяця. Прогнозується, що за умов інтенсивної участі працездатних громадян у системному звершенні здійснюваної комплексної реформи впродовж трьох років поспіль ця сума може зрости до 70—80 млрд дол. США, або по 150 доларів щомісяця кожному громадянину, і так — довічно...

Однак, громадяни України (український народ) в існуючих умовах політиканства і брехні не відчувають реальної вигоди від свого основного національного капіталу і не відчуватимуть доти, допоки діятиме в суспільстві — та й у владних структурах — гібридний принцип: «розподіляй і володарюй» як немовби «насущна потреба»...

Ймовірно, для цього й створюються численні партії, рухи... Через власні телеканали і пресу постійно нав’язується неправдива інформація, сіється недовіра до всіх — і до всього українського — до власної держави, її конституції... Втовкмачується у голови малосвідомих і малоосвічених людей (на жаль, їх поки що — більшість), що, начебто, кожен мусить мати «свою думку» — про все і до всього, особливо — до проукраїнського... Підтримується брехня, нетерпимість, цькування — і т. д., і т. п...

Враження таке, особливо перед черговими виборами, що все робиться для того, щоб два найсакральніших конституційних права «на землю» і «на владу» діяли як мимобіжні чинники і ніколи не могли б належати народу України. Як наслідок — переважна більшість українців під «землею» дотепер, здебільшого, розуміють: «поле», «ґрунт»... і впевнені, що це право має належати лише «селянам», а «влада», немовби «по праву», має належати — лише олігархічній «вибраній еліті».

На жаль, так само думають майже всі ті, хто «намірився» балотуватись на посаду президента України чи в народні депутати України... Саме з цих причин обминають проблему «ЗЕМЛІ» як капіталу нації, а також — через клеймо про дійсну небезпеку запровадження непрогнозованого і поспішного «ринку родючих угідь»...

Тому вирішення наявних проблем є актуальним і надважливим для всіх нас. Той, хто уважно читав хоча б моє актуальне інтерв’ю з Аллою ДУБРОВИК-РОХОВОЮ («День» за 5 липня 2018 «Українці — мільйонери!»), побачить реальний шлях їх урегулювання як складової повноцінного звершення земельної реформи в Україні, а не просто шукатиме «Ельдорадо» чи «Скарб Полуботка».

Олександер КОВАЛІВ, доктор економічних наук
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments