Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Український експорт-2016:

переорієнтація на ринки ЄС і зменшення поставок в інші країни
4 серпня, 2016 - 10:43

Географія українського експорту надалі змінюється. Поточного року українські виробники продовжують зменшувати поставки товарів до РФ і збільшувати — до ЄС. У першому разі спостерігалося значне погіршення відносин на тлі запровадження торговельних і транзитних обмежень, у другому — навпаки, поглиблення співпраці в межах Угоди про ЗВТ України з ЄС. За попередніми даними НБУ, експорт до Росії за перше півріччя зменшився на 36,5%, а до країн ЄС збільшився на 6,7%.

Попри збільшення експортних поставок в ЄС, загальні обсяги експорту в першому півріччі 2016 року скоротилися на 12%, імпорту — на 9%. Таким чином від’ємне сальдо торгівлі товарами склало 1953 млн дол. США (–1581 млн дол. США за перше півріччя попереднього року).

Обмеження РФ впливають на торговельні відносини України не тільки з РФ, а й з іншими країнами.

Нагадаємо, Росія з початку 2016 року запровадила низку торговельних обмежень: запровадження заборони на ввезення до РФ деякої сільськогосподарської продукції з України, скасування з боку РФ дії режиму вільної торгівлі з Україною та обмеження транзиту через територію РФ до третіх країн. Найбільший стрес економічні агенти від обмежень РФ отримали протягом перших двох місяців, тим часом як у подальшому завдяки переорієнтації на інші шляхи відновили поставки до третіх країн світу.

Однак застосування з боку РФ обмеження щодо транзиту було продовжено 1 липня поточного року до кінця 2017 року. Крім Казахстану, додатково було включено Киргизьку Республіку.

За даними Мінекономрозвитку, станом на 1 серпня 2016 року на українсько-російському кордоні було затримано 143 вагони, які прямували в Казахстан і Киргизьку Республіку: 106 із них було відправлено іншим маршрутом, 33 — повернуто відправникові й 4 залишилися на передавальних станціях.

Загалом зменшення валютного виторгу від цих обмежень оцінюється на рівні близько 0,3 — 0,4 млрд дол. США.

Не на руку українським експортерам, крім обмежень РФ, грала й цінова динаміка на світових товарних ринках.

У першому півріччі поточного року світові ціни на сталь знизилися на 16,2 %, на залізну руду -14%. Це зумовлено невідповідністю попиту і пропозиції на цю продукцію. За даними експертів, ціни на чорні метали знижуватимуться й надалі, оскільки ситуація з надлишковою пропозицією залишатиметься головним негативним фактором найближчі декілька місяців. Падіння цін на залізну руду за підсумком 2016 року очікується на рівні 10%.

Ціни на пшеницю в першому півріччі знизилися на 19,1%, на кукурудзу — на 3,4%. Менш негативна динаміка цін на кукурудзу пов’язана зі зниженням урожаїв у Південній півкулі внаслідок несприятливих погодних умов. За підсумками 2016 року прогнозується падіння цін на пшеницю в межах 10%, на кукурудзу — в межах 5%.

Із позитивних моментів поточного 2016 року можна відзначити пом’якшення адміністративних заходів НБУ, зокрема знижено норму обов’язкового продажу виторгу для експортерів із 75% до 65%, та продовження гармонізації української системи технічного регулювання з європейською (уже скасовано 15 тисяч застарілих ГОСТів, затверджено 5283 стандарти і 50 технічних регламентів).

Проте цих заходів не досить для того, щоб стимулювати зростання українського експорту. Наразі триває робота задля спрощення експортних операцій та підтримки експортерів: реформа митниці, боротьба за створення експортно-кредитного агентства, доопрацювання експортної стратегії України тощо. Втім, усі ці процеси відбуваються занадто повільно.

Крістіна АВРАМЧЕНКО, Інститут суспільно-економічних досліджень
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ