Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Уряд розробляє програму з легалізації зарплат

Експерти називають ризики ініціативи для економіки
6 липня, 2016 - 11:55
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Найнижчу мінімальну місячну заробітну плату у країнах Євросоюзу зафіксовано в Болгарії — 184 євро. Найвищу — у Люксембурзі. Вона становить 1923 євро. А в Україні з 1 травня цього року мінімальну зарплату підвищено до 1450 гривень або за сьогоднішнім курсом — 52,96 євро. Відповідно, українська «мінімалка» утричі менша за найнижчу в ЄС і майже у 36 разів нижча за найвищу.

У інтерв’ю УНІАН міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що Мінсоцполітіки спільно з Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі розробляє програму, яка повинна забезпечити легалізацію зарплат. «Думаю, протягом літа ми її завершимо і внесемо до Верховної Ради пакет пропозицій, щоб разом з бюджетом на 2017 рік їх розглянути», — повідомив міністр.

У «Публічному аудиті» «Дню» роз’яснили, що така методологія відповідає міжнародним нормам і європейській практиці. Згідно з нею до мінімальної заробітної плати пропонується включити всі її складові (доплати, надбавки, премії, окрім компенсаційних виплат за відхилення від нормальних умов праці). Підприємствам буде дозволено самостійно визначати і передивлятися тарифні сітки за тієї умови, що нижня межа буде не менша, ніж 60% від розміру мінімальної зарплати.

«Логіка урядовців проста: якщо просто підвищувати мінімалку, доведеться підвищувати всю тарифну сітку на індекс підвищення. Плюс система надбавок на підприємствах держсектора й у бюджетників. Плюс індексуються всі подальші рівні сітки, тобто витрати на оплату праці бюджетників і працівників держпідприємств зростають не лише на відсоток індексації, а й у геометричній прогресії за всіма додатковими складниками й індексами, прив’язаними до розміру окладу, і розраховуються у відсотках до його розміру, — пояснює заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігіринський. — При цьому у комерційних структурах, де приблизно 40% співробітників працюють на мінімалці, а решта отримують зарплату в конвертах, розмір мінімалки зростає рівно на відсоток індексації. Тому відрахування до бюджету по обов’язкових платежах тут будуть помітно меншими».

Одночасно підвищення мінімалки призведе до підвищення податкового навантаження на приватні компанії. За рахунок цього зростуть відрахування до бюджету. «Адже навіть при збереженні розміру оплати праці на мінімальному рівні компанії будуть змушені перераховувати більше податку з фізичних осіб і ЄСВ до бюджету. У Мінсоцполітіки вже підрахували потенційний економічний ефект на рівні 7,5 мільярда гривень, які сподіваються отримати до кінця цього року», — зазначає Вігіринський.

На його думку, це пов’язано із тим, що піти звичним для України шляхом не вийде. Підвищення мінімальної зарплати лише на 150 гривень виллється бюджету у 10 мільярдів гривень. Рева пропонує підвищити мінімалку у півтора рази — до 2175 гривень. Голова ДФС Роман Насиров йде ще далі і називає суму у 5 тисяч гривень. Але що б означало для бюджету країни підвищення мінімалки хоча б на три тисячі гривень? «Буде потрібно близько 200 мільярдів гривень! А це зараз абсолютно нереальна для державної казни сума», — стверджує Вігіринський.

«Щоб мінімалка становила близько 5000 гривень, тому ж таки панові Насирову необхідно забезпечити зростання надходжень до бюджету щонайменше на 30% за рахунок реального зростання ВВП, а не номінального, інфляційного чи девальваційного. Інакше якщо зростання не буде підкріплене і прив’язане до зростання реального ВВП, йтиметься про зростання кількості купюр на руках у бюджетників, а не про зростання купівельної спроможності людей», — упевнені у «Публічному аудиті».

Тому основною метою цієї реформи, на думку аналітика «Публічного аудиту», є саме наповнення бюджету і Пенсійного фонду. Що стосується більшості бюджетників, то їхні доходи зростуть лише до рівня підвищеної мінімалки. Але прогнозувати, яким саме виявиться зростання доплат і надбавок не можна, оскільки на сьогоднішньому рівні (у відсотках) їх не залишать, а даних про пропоновані зміни поки що немає. «Багато чого залежатиме від форми і змісту колективних договорів, які укладатимуть після ухвалення змін до законодавства колективи підприємств, установ і організацій. Саме ці договори і визначатимуть розмір оплати праці», — зазначає Вігіринський.

За прогнозом «Публічного аудиту», пожвавлення попиту споживачів, напевно, відбудеться, але на реальний ВВП його вплив буде незначним, бо основним чинником зростання ВВП  є підйом виробництва і надання послуг, підвищення інвестиційної привабливості країни, розвиток підприємництва у напрямку створення конкурентної продукції, що має попит на зовнішніх ринках. Але номінальний ВВП може зрости, оскільки зростання пропозиції грошей на ринку завжди спричиняє інфляцію, хоча у цьому конкретному випадку вона буде незначною.

«Як такі нововведення позначаться на добробуті громадян, поки що говорити зарано — наразі не оприлюднені навіть відповідні законопроекти, — зазначає керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб. — Проте з упевненістю можна сказати, що до того потрібно зробити умовну грошову оцінку набору товарів і послуг, які людина споживає впродовж місяця. Причому спочатку має бути складено саме повний набір товарів, робіт і послуг, життєво необхідних людині, а потім визначено його вартість. (Сьогодні у нас це робиться з точністю до навпаки). І, відштовхуючись від цього показника, потрібно виходити на загальну суму, що дозволяє забезпечити людині покриття мінімальних потреб». «Чи до цієї загальної суми входитиме лише оклад, чи вона включатиме, окрім окладу, ще і доплати, соціальну допомогу і надбавки — не має значення», — резюмує Гольдарб.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments