«Утилiзацiя» українського автопрому

З 1 вересня Російська Федерація запровадила утилізаційний збір. Його базова ставка для легкових автомобілів складає 20 тисяч рублів, а для вантажного та комерційного транспорту, автобусів та спецтехніки — 150 тисяч (остаточна сума залежить від потужності двигуна та ступеня старіння транспортного засобу). Розповсюджується збір як на автомобілі місцевого виробництва, так і на ті, які ввозять із країн, що не входять до Митного союзу. Тобто з усіх, окрім Білорусі та Казахстану.

Відтак, лягатиме цей тягар і на українські автомобільні заводи, які свою продукцію експортують в основному саме до Росії. Це легкові автомобілі, вантажівки та автобуси. Збільшення їх вартості на 10—15% загрожує втратою чималої кількості покупців (легкові автомобілі на російському ринку подорожчають на 600 — 1000 дол., а вантажні — на суму до 20 тис дол.). У час, коли російські виробники нині мають просто надати письмові гарантії, що вироблені авто вони утилізують, не сплачуючи збору.

За підрахунками інформаційно-аналітичної групи АUTO-Consulting, у разі, якщо українські автовиробники повністю програють конкуренцію на російському ринку, це означатиме втрату 340—350 млн дол. і 90% всіх експортних постачань автомобільної техніки. Адже за 2011 рік вони експортували до Росії 40 190 одиниць автотехніки на загальну суму 344 млн дол. Це також означатиме падіння виробництва на 40% — за минулий рік було вироблено 104 653 одиниці.

Через утилізаційний збір, наприклад, більш старі моделі ВАЗ, які не виробляють у Росії, але збирають в Україні, стають не набагато дешевшими за новинки. Так, якщо ВАЗ-2111 Україна продаватиме в Росії під назвою «Богдан-2111» за 350 000 рублів, то більш нова російська модифікація LADA «Priora універсал» коштує 361 000 рублів.

Уведення Росією утилізаційного збору може остаточно змусити корпорацію «Богдан» припинити виробництво легкових автомобілів у Черкасах і перенести його до Росії. На вітчизняному ринку корпорація не бачать сенсу працювати: нещодавно поскаржилися, що потужності черкаського заводу завантажені на 10% і виробництво постійно знижується, а уряд, мовляв, виробника не захищає. Між тим у Нижньогородській області «Богдан» вже має земельну ділянку площею 252 га — її придбали з метою виробництва автотехніки раніше, але через світову фінансову кризу проект заморозили.

Прес-секретар корпорації Сергій Красуля заявив, що підписана з Мінекономрозвитку РФ угода про промскладання надає корпорації пільговий режим ввезення автокомпонентів, і вона зможе у якнайкоротші терміни організувати там СКД-виробництво легкових автомобілів потужністю 120 000 на рік.

Втім, для цього «Богдану» потрібен партнер, якого він і шукає серед європейських автовиробників. Та й «переїзд» — це найгірший сценарій, і поки що в корпорації таки сподіваються, що уряд збільшить ввізні мита, надасть пільгове кредитування при купівлі вітчизняних авто і таки домовиться про звільнення автомобілів українського виробництва від утилізаційного збору.

Є інформація, що над тим, щоб розпочати виробництво в Росії, розмірковують і в компанії «КрАЗ». Їхні вантажівки традиційно займають свою нішу на ринку РФ — в нафтогазовій, лісовій, гірничорудній промисловості. У компанії вже підрахували, що через уведення Росією утилізаційного збору українські вантажівки в середньому подорожчають на 30% або на 600 тис. рублів.

«До 600 тис. рублів подорожчання автомобіля — це істотно. І ми перестанемо конкурувати з «Камазом», «МАЗом», «Уралом», — повідомив журналістам директор торгового дому «АвтоКрАЗ» Микола Ляпун. І додав, що обсяг замовлень на підприємстві на вересень уже впав удвічі.

ЗБІР ВИДНО БУЛО ЗДАЛЕКУ

Те, що Росія запровадить утилізаційний збір, було відомо ще до вступу країни до Світової організації торгівлі. Державна дума розглядала проект відповідного закону ще у травні. І в першу чергу він розрахований на захист російського автопрому від жорсткої конкуренції з імпортними автівками дешевого сегменту, які норми СОТ роблять ще більш дешевими. Після того як 23 серпня Росія стала членом цієї організації, вона зменшила ввізні мита на нові легкові автомобілі з 30% до 25% від вартості, а на уживані віком до семи років — з 35% до 25%.

Головні причини введення збору зрозумілі й українській владі. Ще б пак: вітчизняний автопром постійно прагне захиститися за рахунок збільшення податкового тиску на автоімпортерів.

«У вас понижений рівень захисту митних зборів на кордоні, але ми з вами наші відносини ніколи не будували на таких принципах, тому не змушуйте нас вводити у відповідь санкції. Вони ж ні до чого хорошого не приведуть», — так сказав прем’єр-міністру Росії Дмитру Медведєву український прем’єр Микола Азаров. І запевняв журналістів, що утилізаційний збір України, напевно, не торкнеться. Та цього не сталося, і він тепер обіцяє, що уряд розгляне введення такого ж збору в Україні.

Прем’єр-міністр України вже заявив, що «якщо і ми теж на російські машини введемо яку-небудь плату за утилізацію, то російські автомобілі, які приходять на наш ринок, коштуватимуть на 1000 доларів дорожче й українці їх не купуватимуть».

Зрозуміло, що відповідь Росії вдарить по кишені українських покупців, причому як тих, хто хоче придбати машини вітчизняного виробництва, так і тих, хто збирається купити імпортні автівки — вона також має бути одна для всіх. Хіба що Україна так само не стане з вітчизняних виробників брати відразу «живі» гроші.

Насправді напрацювання щодо введення утилізаційного збору вже є: за дорученням Президента Віктора Януковича Міністерство екології та природних ресурсів розробило проект відповідної постанови. Під назвою «Про деякі питання заготівлі та утилізації непридатних до використання транспортних засобів» його оприлюднили в червні.

Так само, як і сусідка, Україна хоче змусити сплачувати збір як імпортерів, так і вітчизняний автопром. Але в червні про загрозу для своїх виробників та удар по кишені споживача уряд не говорив. Навпаки: підкреслювалося, що кожного року в країні списують близько 100 тисяч автівок, а належного механізму їх утилізації немає. Згідно з проектом, це може здійснювати, зокрема, створене саме за рахунок утилізаційного збору підпорядковане уряду підприємство.

І тим не менше введений Росією аналогічний збір Україна розцінила як такий, що суперечить як принципам СОТ, так і нормам договору про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД. Про це заявив заступник голови парламентської фракції Партії регіонів Анатолій Кінах. Наголосивши при цьому, що до подачі заяви до Органу з вирішення суперечок СОТ Україна повинна випробувати всі можливі шляхи вирішення цього конфлікту. Втім, такий самий збір є й у країнах Євросоюзу. У Німеччині, наприклад, він становить100 євро з одного автомобіля.

Та поки у СОТ вирішать, чи порушує таки Росія її принципи, мине дорогоцінний час. Варто також пригадати, як у березні 2009 року Україна впровадила 13% надбавку до митного збору з авто. Тоді в СОТ неодноразово відзначали, що дія надбавки порушує її вимоги. І тим не менше півроку, до вересня 2009-го, норма діяла.

Відтак, Україні залишається сподіватися лише на те, що вона зможе переконати Росію зробити для неї виняток. Можливо, Росія чекає, що Україна таки відчує необхідність вступити до Митного союзу, до якого та її активно закликає.

ТРАДИЦІЙНІ СПОДІВАННЯ

Введення додаткового податку тільки погіршує важку ситуацію, в якій знаходиться вітчизняний автопром. Із початком світової фінансової кризи він відчуває особливі складнощі. Скажімо, за даними асоціації «Укравтопром», лише за перше півріччя цього року виробництво автотранспортних засобів в Україні скоротилося до 46 516 одиниць, що майже на 20% менше обсягу виробництва за аналогічний період 2011 року.

Однозначно можна сказати, що, ризикуючи втратити російський ринок, вітчизняні автовиробники намагатимуться відвоювати в автоімпортерів якусь частину ринку вітчизняного. З урахуванням динаміки ринку в поточному році експерти ринку прогнозують, що він може зрости не більше, ніж на 9—13% до 2011 року (минулого року в Україні продано 220,62 тис. легкових автомобілів — на 36% більше, ніж роком раніше). А значить, наші виробники посилять тиск на українську владу.

Вони вже традиційно висловлюють сподівання на підтримку влади. Зокрема, «Єврокар» і корпорація «Богдан» закликають уряд ужити заходів із захисту вітчизняного автовиробника за рахунок уведення спецмит на імпорт автомобілів, пільгового кредитування покупців, а також упровадження держпрограми підтримки автопрому, проект концепції якої вже розроблений з участю асоціацій та об’єднань промисловців і підприємців. Він має передбачити комплекс заходів із розвитку та модернізації автомобілебудівних підприємств, збільшення ступеню локалізації виробництва з 45% 2011 року до понад 55% у 2020-го, створення до 176 тис. нових робочих місць, в тому числі майже 50 тис. — на автоскладальних підприємствах, дієві ініціативи з експортної підтримки виробників тощо.