Інколи здається, що історія нічого не вчить. Але це не так. Вона таки вчить — якщо в цієї вчительки життя НАВЧАЮТЬСЯ
Володимир Панченко, український літературний критик, літературознавець, письменник

Винно-коньячні законопроекти

З початком нового законотворчого сезону у ВР було зареєстровано сім законопроектів на алкогольну тематику
5 жовтня, 2006 - 00:00
ХОРОШЕ ВИНО ІДЕ ДОБРЕ! І ЖОДНІ ЗАКОНОПРОЕКТИ НЕ ЗІПСУЮТЬ ЙОГО СМАК / ФОТО ЛЕОНІДА БАККА / «День»

Найсистемніші зміни пропонують внести до законів «Про виноград і виноградне вино», «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий і алкогольні напої» і навіть до Митного тарифу України.

Найактивнішою виявилася політична сила, яка відзначилася галасом навколо НВАО «Масандра» і має інтереси в алкогольному бізнесі, як на півдні, так і на заході країни. Саме представник цієї партії зареєстрував у Верховній Раді проект закону від 12 вересня «Про структуру, повноваження й особливості правового та економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об’єднання «Масандра», згідно з яким усі держпідприємства, що входять до його складу, повністю підконтрольні Кабміну. Значний перелік законопроектів свідчить, що «Масандрою» інтереси цієї політичної партії не обмежуються.

У проекті закону від 11 вересня «Про виноград і виноградне вино» пропонується визнати призначені для виготовлення готової продукції виноматеріали, що реалізовуються підприємствами вторинного виноробства, непідакцизною продукцією. Відповідно, в проекті закону від 12 вересня «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий і алкогольні напої» категорія «виноградне сусло для виробництва коньячного спирту й ігристих вин» розширена до «виноматеріалів виноградних». Згідно з частиною першою статті другої цього закону, з виноматеріалів для виробництва готової продукції стягується акцизний збір у розмірі 1 гривня за літр. При тому, що акциз на готову продукцію ніхто не відміняв. Частково це нововведення може мінімізувати очікуване зростання цін на вина. Неврожай цього року позначився на цінах на сировину. За словами директора виробничого об’єднання Першого Національного виноробного холдингу Лариси Шимчук, «ціни на якісні сортові виноматеріали з європейських сортів винограду (аліготе, совіньон, шардоне) змінилися несуттєво, значно подорожчали виноматеріали з сортів каберне та сапераві».

Крім виноматеріалів, через збільшення складової енергоресурсів піднялися ціни на скляну та гофротару. Хоча одна гривня на літрі виноматеріалу навряд чи буде відчутна у світлі нових цін на газ.

Утім, законопроектна творчість не обмежилася лише виноробством, а зачепила і коньячне виробництво. Зокрема, проект закону «Про внесення змін до Митного тарифу України» передбачає триразове зниження мита до 2,5 євро за літр абсолютного алкоголю. Зниження мита на коньячний спирт може стати стимулом до ввезення більш якісних коньячних спиртів і як наслідок — виведення нових торгових марок у ціновому сегменті вище за середній. Але вітчизняні коньячники не поспішають конкурувати з грузинами, вірменами та французами, обмежившись випуском марочних коньяків. За даними аналітичної служби Першого Національного виноробного холдингу, найбільш ємним в Україні залишається ціновий сегмент від 25 до 35 гривень. Його частка становить 38% в натуральному обчисленні та 33% — в грошовому. Тому «альтруїзм» із боку українських коньячників виключений. До того ж, конкуренція з дорожчими імпортними торговими марками — справа дуже ризикована. «За нинішньої ставки митного збору коньяки з привізної сировини можуть коштувати на полиці від 50 гривень, — вважає бренд-менеджер ТМ «Таврія» Роман Мойсеєв. — А при ставці 2,5 євро за літр абсолютного спирту вартість літра коньяку становитиме приблизно 1 євро за літр. А це вже непогано для старту в нижньому та середньому ціновому сегменті».

Для підприємств-боттлерів це хороший шанс посилитися в сегменті від 25 до 35 гривень. Причому з непоганою рентабельністю. Тому ця законотворча ініціатива явно в інтересах виробників, які працюють на привізній сировині.

Виробники коньяку зазначають, що запаси, ввезені безмитно в 2003 році, витрачені. Імовірно, появу законопроекту можна пояснити тим, що оптимальний термін для надання дозволу на безмитне ввезення коньячних спиртів минув ще в серпні. Тоді вітчизняні виробники могли розмістити замовлення, не створюючи ажіотажу на європейському ринку. Про те, що скасування мита можна не чекати, свідчать темпи ввезення в Україну коньячних спиртів окремими виробниками. За вісім місяців поточного року деякі боттлери встигли ввезти спиртів із Грузії й Азербайджану більше, ніж виробили коньяку за цей же період.

Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення боротьби з фальсифікацією алкогольних напоїв)» пропонує розширити перелік підприємств, які мають право виробляти коньячний і плодовий спирти. Сьогодні цією діяльністю можуть займатися тільки ті підприємства, які мали ліцензії на 1 січня 2001 року. У тексті законопроекту цього обмеження немає. Продовження цієї ідеї бачимо й у проекті закону «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». У ньому пропонується поетапне зниження вартості ліцензій на право імпорту, експорту, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними й тютюновими виробами. Основна «фішка» законопроекту — необхідність купити лише «вхідний квиток» на ринок, а щорічна плата за ліцензії на право імпорту, експорту, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними і тютюновими виробами становить лише 500 гривень (!).

Основним мотивом для внесення цього законопроекту є адаптація законодавства України про ліцензування імпорту, експорту, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами до вимог СОТ. Водночас єдиний «алкогольно-СОТний» законопроект був внесений ще в червні 2005 року урядом Тимошенко. Нульові ставки на ввезення спиртів і алкогольних напоїв були провалені у Верховній Раді.

Цей законопроект може бути позитивно сприйнятий у компаніях-виробниках алкоголю, оскільки викладені пропозиції підвищать рентабельність діяльності компаній імпортерів і дистриб’юторів. Але виникає запитання: навіщо знижувати бар’єр на конкурентному ринку, який щойно починає структуруватися?

На думку фахівців Першого Національного виноробного холдингу, на ринку вже сформувався пул лідерів, роль яких найближчим часом тільки посилиться. Це відбуватиметься як за рахунок поглинання дрібніших виробників, так і за рахунок об’єднання зусиль великих операторів у певній сфері. Як, наприклад, співпраця компанії «Маркет- Групп-Дистрибуція» та концерну «Оверлайн». «Це прецедент для ринку України, — вважає виконавчий директор Першого Національного виноробного холдингу Андрій Салацький. — Компанії пішли не шляхом поглинання дрібних регіональних дистриб’юторів, а шляхом об’єднання своїх зусиль в області дистрибуції своєї продукції».

Утім, вигоди нинішніх виробників від прийняття цих законопроектів не такі великі, оскільки зі зниженням вартості входу на ринок на ньому з’являться нові гравці (виробники, імпортери, дистриб’ютори), а це чергова хвиля маркетингової боротьби.

Крім того, схоже, що внесені законопроекти — це «трамплін» для старту на ринку нових гравців. Таким чином, запропоновані законопроекти можуть відкинути ринок у своєму розвитку на кілька років назад.

У цьому сезоні триває свій «хрестовий похід» проти слабоалкогольних напоїв. Схоже, деякі депутати розробляли визначення «слабоалкоголки» разом. У законотворців із різних фракцій вони ідентичні. У законопроекті «Про держрегулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» слабоалкогольним напоєм пропонується вважати напій «із вмістом етилового спирту від 1,25% до 8,5%, що виготовлений на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів і консервантів, насичений або не насичений діоксидом вуглецю». У цьому сенсі російські колеги виявилися більш обізнаними та згадали в одному з документів купажні напої з низьким вмістом алкоголю як окрему акцизну групу. Відстоюється в документі і заборона на продаж і вживання слабоалкогольних напоїв у місцях проведення масових заходів. Імовірно, вживання інших напоїв (наприклад, солодових або ігристих) впливає на молодь менш згубно.

Схожі міркування про слабоалкогольні коктейлі знаходимо й у законопроекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження реклами та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Тільки тепер у вигляді закінчення ери спонсорства алкогольних брендів. Імовірно, його позиція не отримає підтримки насамперед серед представників медіа. Крім того, пропонується заборонити «формувати думку, що алкоголь має лікувальні властивості або є стимулюючим чи заспокійливим засобом».

А тим, кого ці законопроекти не встигли врятувати, треба пам’ятати, що у Верховну Раду внесений законопроект, що викреслює алкогольну залежність зі списку хвороб, від яких можна вилікуватися, скориставшись податковим кредитом. На відміну від курців.

Данило НЕСТЕРОВ, прес-служба Першого Національного виноробного холдингу
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ