Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

Висока ціна коаліції

Експерт: «Те, що сьогодні всі підприємці хочуть забрати з банків свої гроші, — найбільша критика Нацбанку й уряду»
21 листопада, 2014 - 09:50
ПІСЛЯ ВИБОРІВ СТОСУНКИ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА ТА ПЕРШОГО ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄРА СУТТЄВО «ОХОЛОЛИ» / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

За заявою кандидата в народні депутати від «Народного фронту» Леоніда Ємця, вчора на засіданні робочої групи належало затвердити остаточний варіант коаліційної угоди. Напередодні, у вівторок, експерти говорили про те, що має зробити новий уряд задля відновлення економіки країни і, звісно, оцінювали зміст коаліційної угоди, якою при цьому керуватиметься парламент і нові міністри.

«Ми можемо очікувати деяких реформ, які тією чи іншою мірою повинні... якщо не забезпечити зростання, то хоча б стабілізувати економічну ситуацію в Україні і допомогти вийти зі зростанням на майбутнє», — доволі стримано оцінює коаліційну угоду президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров вважає, що коаліційна угода має обов’язково бути пов’язана зі Стратегією-2020, озвученою заступником глави Адміністрації Президента України Дмитром Шимківим. Одним із завдань, поставлених цією Стратегією, за словами експерта, є підвищення реального ВВП України до 2020 року до $975 мільярдів. Це означає, що ВВП планується підняти проти його нинішнього рівня в 7,7 разу.

«Чи можна це зробити?» — запитує він і говорить про приклад Китаю, який добивався зростання ВВП в 11-12%, а Грузія — 11%. Але для реалізації таких амбітних завдань, на його думку, потрібна відповідна інфраструктура. Гончаров нагадує, що в 100 країнах світу є корпорації розвитку, а у нас, у великій і досить розвиненій країні, такої організації, яка включала б банк реконструкції і розвитку й експортно-кредитне агентство, не створено. Гончаров також вважає, що в цих умовах здійснити всі 62 реформи, заявлені владою, просто нереально. В експертному середовищі, за його словами, це навіть не обговорюється. Лише на один десяток реформ потрібне серйозне джерело так званих довгих грошей ($30 мільярдів), пояснює експерт. Де їх узяти? Відповідні заощадження є у населення, зазначає експерт.

«Враховуючи, як розганяється зараз інфляція і девальвація гривні, — підкреслює Гончаров, — підірвану довіру населення до фінансових інститутів відновити дуже важко. Оскільки процес девальвації сьогодні вже на стадії самопідтримки». Утім, експерт упевнений, що вихід все-таки є. Він наполягає на тому, щоб систематизувати і зробити комплексною роботу фінансово-економічного блоку уряду. Сьогодні ж Нацбанк, Мінекономрозвитку і торгівлі і Мінфін працюють, як рак, лебідь і щука. «Їхні мозаїчні рішення в одну картинку не складаються», — впевнений економіст.

«Нацбанк начебто відповідає за інфляцію, — продовжує він, але швидкість оборотності грошей падає, а споживчий попит взагалі різко впав». «Як у цій ситуації може зростати інфляція? — дивується експерт. — Навпаки, має бути дефляція». Отже, монетарними заходами інфляцію не стримати, констатує Гончаров, до того ж її розпалює і розганяє саме Кабмін шляхом підвищення тарифів природних монополій. За останні десять років у цьому сегменті споживчі ціни на газ, тепло і воду підвищились на 100%, а тарифи для підприємств — від п’яти до дев’яти разів.

«Український політичний клас навчився писати доволі грамотні і привабливі документи, — оцінює коаліційну угоду політичний експерт Володимир Цибулько, — хоча там пропущено цілі сегменти економіки, що є своєрідними маркерами стабільності». Наприклад, в угоді забули про страхову медицину, а рядки про державне страхування — просто гасло. І взагалі, все, що прописано в економічному блоці, — це декларації, вважає експерт. Наприклад, про повернення коштів населення у фінансовий обіг взагалі не йдеться. Звідки візьмуться довгі гроші? В угоді немає відповідних механізмів. Економічний блок викладено у відриві від блоку судової реформи, яка також прописана доволі декларативно. «Ніхто не повірить, що реформа економіки можлива незалежно від реформи судової», — застерігає Гончаров, маючи на увазі іноземних інвесторів.

«Яскраво написана коаліційна угода сама по собі не дає гарантій свого виконання, — констатує Цибулько. — Наші західні партнери, говорячи про серйозні програми реформ, мають на увазі не лише фінансовий сектор, але і якість державного управління, для якого у нас не вистачає кадрового ресурсу. Не говорячи вже про кадри для реалізації революційних програм». «За нинішньої монополізації економіки ми нічого не зробимо для приросту ВВП, — продовжує експерт. — З початку 90-х стратегічним завданням олігархів було утримання зовнішніх ринків. Але виявилось, що за них вони не в змозі боротися. Поділили внутрішній ринок і на цьому паразитують. І коаліційна угода навіть не декларує намір зруйнувати цю ситуацію».

«Що більш багатослівні українські програми, то менш вони обов’язкові для виконання, — зазначає Цибулько. — Український політичний клас усе ще розглядає політику як інструмент власного збагачення, і можна сказати, що здешевлення гривні є початковим етапом майбутньої приватизації, перерозподілу крупних активів. Якщо гривню «валили» непропорційно певним економічним маркерам, то таким чином здешевлювали активи перед їх перерозподілом». «Знаючи психотип українського політика, можна прогнозувати таку лінію його поведінки», — впевнений політолог.

«Я аналізував і перший, і другий проект коаліційної угоди і був украй засмучений другим текстом, — говорить економіст Борис Кушнірук. — Команда Яценюка почала закидати в цю угоду безліч технічних показників, які не мають сенсу, як кажуть, налила туди багато зайвої води. А деякі принципові речі взагалі зникли. Спочатку передбачалося скоротити на 25% витрати держбюджету — зникло. У розділі про приватизацію передбачалося скоротити кількість підприємств у держвласності до 500. У своєму коментарі я написав, що це — просто механістичний підхід. Держава як неефективний власник повинна взагалі піти з підприємств. У результаті положення про приватизацію також викинули».

Експерт сумнівається, що коаліційна угода працюватиме. За його словами, Арсеній Яценюк майже за дев’ять місяців уже показав, що насправді реформ не буде. Кушнірук цитує померлого нещодавно екс-міністра економіки Грузії Каху Бендукідзе, який говорив: «Не обирайте і не призначайте того, хто довів, що він не може». «Враховуючи клінч, який зараз виник, — радить економіст, — не політичний, а технократичний уряд був би єдиним виходом для того, щоб врятувати державність». Таким виходом він не вважає план Маршалла, про який останнім часом багато говорять, і порівнює його зі скарбом Полуботка, на який на початку 90-х покладались великі надії.

Критично налаштований і експерт Ради підприємців при Кабміні Сергій Кравченко. «Думки підприємців з приводу реформ уряду — це повна паніка. Тому що зі 100 банків сьогодні працюють, видають кошти лише дев’ять-десять. І те, що сьогодні всі підприємці хочуть забрати з банків свої гроші — це найбільша критика Нацбанку й уряду». Експерт говорить про те, що бізнес не побачив якогось лояльнішого ставлення до себе на митниці. Все «те ж саме», — говорить він і скаржиться, що навіть Євросоюз не зняв мито, як було обіцяно відповідно до підписаної угоди. «Ті реформи, про які оголошував уряд, коли Яценюк туди прийшов, не відбулися. Бізнесу стало ще гірше. Залишилися ті самі корупційні схеми під час проведення тендерів, що й за часів сім’ї».

Охріменко уточнює, що за весь рік в Україні проведено лише один електронний тендер за держзакупівлями. І понад 40% тендерів проводилися з одним учасником. У результаті було витрачено 45 мільярдів бюджетних коштів. Охріменко не стверджує, що всі ці гроші пішли корупціонерам, але натякає, що вони могли на цьому добре нагрівати руки.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments