Врятувати 10 мільйонів гектарів!

Площа деградованих і малопродуктивних ґрунтів лише в Україні становить близько 10 мільйонів гектарів, або 24% всіх сільськогосподарських земель. Вітчизняні науковці впевнені, що причин для занепокоєння немає, ситуацію виправити можна, було б бажання. «Людство може дозволити собі навіть подвоїтися, при цьому родючість ґрунту не буде втрачена. Ми можемо вирощувати рослини навіть на вулканічному попелі», — стверджує член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Сергій Булигін.

За даними науково-дослідних інститутів (НДІ) більшість сільгоспвиробників застосовують добрива наосліп, у кращому разі, керуючись даними агрохімічної паспортизації або рекомендаціями постачальників. У «чистому» вигляді азотні добрива засвоюються біомасою рослин лише на 30%. Частина, що залишилася, вимивається, забруднюючи грунтові води. Українські вчені вважають, що протягом найближчих років ринок агрохімії може істотно змінитися. «Залежно від того, як розвиватиметься наша економіка, може це буде два чи п’ять років, але попит на якісне агрохімічне забезпечення — добрива, обстеження, рекомендації — зростатиме. Це економить великі гроші на великих площах», — упевнений заступник директора Інституту ґрунтознавства й агрохімії імені А.Н. Соколовського Микола Мірошниченко.

Зміни можуть стосуватися вартості мінеральних добрив. «Мінеральні добрива в Україні є, і в достатній кількості. Зараз вони дуже дорогі, і ціна зростає швидше, ніж вартість сільськогосподарської продукції. Виробник не може покрити витрати на вирощування культур і придбати добрива на наступний рік. Як тільки на законодавчому рівні інтереси виробника будуть захищені, ринок увійде в цивілізоване русло», — впевнений доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Європейської академії природничих наук Едуард Дегодюк. Зараз частка мінеральних добрив у собівартості рослинницької продукції в Україні становить від 12 до 27% виробничих витрат. До моменту встановлення «справедливої» ціни у фермерських господарствах буде попит на відносно дешеві стимулятори росту й азотні добрива.

Але кращого результату можна досягти, застосувавши на практиці досягнення українських науковців. У Миронівському інституті пшениці ім. В.М. Ремесла спільно з колегами з Московської сільськогосподарської академії ім. К.А. Тімірязєва було розроблено комплексне мінеральне добриво з адаптогенними властивостями. За підрахунками аналітиків, використання препарату дозволить скоротити застосовування азотних добрив на 47,3%. У масштабах держави токсичне навантаження на ґрунт зменшиться на 380 тисяч тонн. Виробники сільськогосподарської продукції можуть заощадити близько 152 мільйонів доларів на рік. «Компоненти добрива є синергетиками азоту, за рахунок чого можна істотно зменшити обсяги селітри, що вносяться на поля. Результати двох років досліджень показали, що продуктивність сільськогосподарських культур зросла на 15 — 32%, залежно від типу рослин. Наприклад, у Первомайському районі Миколаївської області, яка опинилася в самому епіцентрі посухи, було зібрано по 27 — 38 ц/га зернових, при середньому рівні врожайності по району близько 15 ц/га», — наводить приклад старший науковий співробітник Володимир Сорокін.

Але головним трендом агрохімії 2013 року може стати рекультивація забруднених ґрунтів і оздоровлення пустельних територій. Колектив під орудою члена-кореспондента Української академії наук Вільяма Соболєва, завершив випробування технології збагачення живильними речовинами землі, виведеної з сільськогосподарського обігу. В основі методу лежить органо-мінеральна композиція (ОМК), до складу якої входить цеоліт, що добувається в родовищі на Закарпатті. «ОМК застосовувалася для рекультивації земель в 30-кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС на площі в 100 гектарів. Ефект перевершив сподівання. Вже після першої обробки радіоактивність сільськогосподарських культур зменшилася в 1,7 разу, а коефіцієнти переходу радіації в біомасу сої та люпину знизилися в 3—5 разів», — сказав Вільям Олександрович. Експертна комісія Міністерства надзвичайних ситуацій України (МНС) підтвердила ефективність ОМК і рекомендувала її для подальшого використання. Соболєв упевнений, що незабаром його винахід дасть «другий шанс» ґрунтам, що постраждали від техногенного забруднення з вини людини або внаслідок природних процесів. «Органо-мінеральні композиції забезпечать екологічно чисте і високопродуктивне господарювання в районах катіонного і радіаційного забруднення, в пустельних районах і навіть на присадибних ділянках», — вважає науковець.