Здай корупціонера, отримай винагороду!

Верховна Рада України ухвалила президентський законопроєкт №1010 «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції. За це рішення вчора — 17 жовтня — проголосували 252 народних депутати.

Документ вносить зміни до закону «Про запобігання корупції» стосовно визначення правового статусу викривачів корупції, їхніх прав та гарантій захисту; забезпечення умов для розкриття інформації про корупцію; унормування порядку розкриття викривачем корупції інформації; звільнення від юридичної відповідальності викривачів корупції за розкриття інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення; забезпечення держзахисту викривачів корупції, зокрема захисту їх трудових прав.

Також закон «Про запобігання корупції» доповнили статтею 53-7 «Винагорода викривачу», яка передбачає, що право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.

Викривачі можуть претендувати на грошову винагороду за інформацію, якщо розмір хабара або збитків, завданих державі становить не менше 5 000 прожиткових мінімумів (зараз 9,6 млн грн). Рішення про винагороду викривачу ухвалюватиме суд, а сума винагороди становить 10% від предмета корупції, але не може перевищувати розмір 3000 мінімальних заробітних плат (12,5 млн грн).

Крім цього, згідно з документом викривач не нестиме відповідальності за повідомлення про можливі факти корупції. Про факти можна буде повідомляти анонімно до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) на «гарячу лінію» або електронною поштою. Інформаторам гарантують безкоштовну правову допомогу; захист у разі загрози життю та здоров?ю; відшкодування витрат на адвоката.

До сьогодні гарантії захисту викривачів корупції були обмежені й радше декларативні, а механізм їх надання не був визначений чітко. Траплялися випадки, коли викривачі не змогли скористатися своїми правами й отримати належний захист, залишаючись віч-на-віч із системою.

«ТІ Україна наголошувала: важливо говорити про захист викривачів не тільки корупції, а і порушення прав людини, екології, безпеки харчів та предметів побуту, суспільних інтересів тощо. Це відповідатиме Директиві ЄС щодо захисту викривачів інформації та провідному міжнародному досвіду», — пояснює юридичний радник Тransparency International Україна Олександр Калітенко.

І попри те, що зазначений Закон, за словами експерта, залишає поточну «вузьку» дефініцію антикорупційного викривача: «Викривач — фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону [«Про запобігання корупції»] іншою особою», він запроваджує низку справді важливих позитивних підходів до захисту викривачів.

«Це — право викривача самостійно визначати, які канали використати для повідомлення: внутрішні (керівник або уповноважений підрозділ/особа), регулярні (НАЗК, НАБУ, Нацполіція тощо) або зовнішні (медіа, ГО, профспілки тощо). По-друге, державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права тощо обов’язково створюють внутрішні та регулярні канали і формують культуру повідомлення. По-третє, права викривача виникають з моменту повідомлення і включають право на безоплатну правову допомогу, відшкодування витрат на адвоката та судовий збір, психологічну допомогу, забезпечення безпеки собі та близьким особам, конфіденційність та анонімність з відповідальністю за їх порушення, інформацію про результати розгляду повідомлення тощо. По-четверте, право викривача (крім співучасника та при відсутності угоди зі слідством) на винагороду у межах 10% від предмета злочину (більше 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зараз 10,035 млн грн) чи збитків державі, але не більше 3000 мінзарплат, якщо повідомлена інформація сприяла доказуванню злочину і не була відомою правоохоронним органам. П’яте, заборона дискримінації та створення перешкод викривачу та його близьким особам у подальшому житті. Шосте, до заборонених негативних заходів впливу на викривача належатимуть і формально правомірні, але вибіркові рішення/дії роботодавця, що не застосовувалися до інших працівників або викривача раніше. Сьоме, особа, яка застосовує негативні заходи впливу до викривача, повинна довести їх правомірність у суді/НАЗК. Восьме, повідомлення викривача не може бути розцінене як порушення недоторканності приватного життя, договірних умов конфіденційності, комерційної та банківської таємниці, особистих немайнових прав, службових та інших обов’язків», — говорить Калітенко.

Громадськість також пропонувала запровадити посаду Інформаційного уповноваженого разом з відповідним Офісом. До його сфери відповідальності могли б увійти забезпечення доступу до публічної інформації, контроль за персональними даними та захист викривачів суспільно важливої інформації. Це, на думку експертів ТІ, допомогло б розвантажити Офіс Уповноваженого з прав людини від непритаманних функцій. А також краще підготувати Україну до підписаного в ЄС GDPR (Загального регламенту про захист даних).

У Європі, до прикладу, повідомити про корупцію можна через особистий пароль, який надсилатиметься у відповідь на повідомлення, і за яким відкриватиметься, зокрема захищений онлайн-чат, де можна подати додаткові докази на запит тощо. Адже не завжди з першого разу надіслана інформація є повною для отримувача.

МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

За словами експерта Фонду інновацій та розвитку (IDF) Україна, одного із співавторів законопроектів щодо викривачів корупції Романа Жовніра, закон відповідає міжнародній практиці й враховує українські реалії захисту і мотивації людей, які хочуть повідомити про корупційне правопорушення. 

«Права викривача виникають з моменту повідомлення і включають право на безоплатну правову допомогу, відшкодування витрат на адвоката та судовий збір, психологічну допомогу, забезпечення безпеки собі та близьким особам, конфіденційність та анонімність з відповідальністю за їх порушення, інформацію про результати розгляду повідомлення та інші права», — зазначив Жовнір.

Нагадаємо, 29 серпня Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді проект закону № 1010 про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції. Законопроект визначений Президент як невідкладний.  19 серпня в Офісі президента України під керівництвом заступника голови ОПУ Руслана Рябошапки відбулося обговорення представниками громадських організацій та міжнародними партнерами України у сфері боротьби з корупцією, напрацьованих змін до законодавства щодо викривачів корупції. Співавтори законопроектів щодо викривачів є представники Інституту прикладних гуманітарних досліджень, Фонду інновацій та розвитку (IDF), а також проекту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні» (SACCI).