...«Землетрус»: переживе далекоглядний

Українці ризикують залишитися без вітчизняного молока. За останні півроку молочна галузь втратила рекордні 26 тисяч корів, а це більше сотні ферм. Асоціація виробників молока повідомляє, що у липні промисловий сектор зменшувався на 2—2,5 тис. корів, а в серпні, коли урядовці анонсували наміри скасувати всі програми держпідтримки тваринництва та запровадити ринок землі, темпи вирізання корів подвоїлися: мінус 5 тисяч голів за місяць. Якщо така прогресія збережеться, то Україна може втрати молоко із прилавків і молочну галузь як таку. А вона на селі є однією з бюджетоутворюючих, кажуть власники сучасного молочного комплексу Villa Milk Павло КАЛЕНИЧ та Михайло ФЕДЧИШЕН, що господарюють на Вінниччині.

Ще у 2014 році вони зрозуміли, що сама по собі молочна ферма є нерентабельною. Це радше соціальний проєкт із працевлаштування сільського населення та наповнення податками місцевої казни. Тому вирішили створити молочну ферму європейського зразка із завершеним циклом виробництва молочної продукції. Зараз компанія має власні угіддя, власні корми, власну ферму і власний молокопереробний комплекс, який виробляє сертифіковану натуральну молочну продукцію. Такий лайфхак дозволив господарникам уникнути нинішніх ризиків і навіть нарощувати потужності — наразі господарство будує ще одну молочну ферму, на якій працюватимуть роботи.

«Зробити молоко прибутковим            — це справа не з легких, адже його виробництво як сировини — неефективне і економічно не вигідне,               — визнає Павло КАЛЕНИЧ, до речі, надійний партнер газети «День». — Ми це зрозуміли ще на тому етапі, коли на прохання місцевих жителів почали господарювати в селі Каташин. Але закривати ферму не стали, бо це б означало залишити людей без роботи. Тому почали шукати шляхи, як можна було б побудувати успішний молочний бізнес і забезпечити людей роботою. Довго вивчали це питання, переймали закордонний досвід, їздили до Швеції, оцінювали свої можливості. Зрештою прийшли до ідеї, що треба будувати молокопереробний завод, який дозволив би створити завершений цикл виробництва молока. Філософія цього проєкту полягає в тому, що у нас є можливість заготовити високосортні корма, на фермі видоїти високоякісне молоко і переробити його у натуральну якісну продукцію. І нині ми маємо виробництво, яке відповідає всім європейським вимогам, що дозволяє виготовляти молочну продукцію для людей, як для себе».

ФЕРМА ЩАСЛИВИХ КОРІВ І ЦІЛИЙ ЗАВОД СМАЧНОГО МОЛОКА

Реконструйована молочна ферма компанії відразу привертає увагу відвідувачів своєю нетиповістю. Перше, що помічаєш, — це відсутність запаху аміаку, та й взагалі не відчуваються будь-які неприємні аромати: пахне природою, щастям, трошки молоком і... лунає класична музика, — такий метод застосовують для збільшення надоїв. За коровами доглядають, як за королевами: у кожної є ім’я, паспорт, її місце, кожну — шанують. Утримується в господарстві понад півтисячі корівок голштинської молочної породи. Наразі молочко дають 232 з них. Дійні корівки перебувають у корівнику. Решта стада — вільно гуляє по оборі.

«Ми родом із села, живемо тут, знаємо його проблеми й розуміємо: для того, щоб село жило й розвивалося, потрібні робочі місця. Нині в рослинництві відбувається інтенсифікація виробництва, використовується сучасна високопродуктивна техніка і зменшується кількість працівників. А тваринництво — це додаткові робочі місця, тому ми й думки не мали, щоб його залишити, бо як людям в очі дивитися? — ставить риторичне запитання співзасновник компанії Villa Milk Михайло ФЕДЧИШЕН. — Коли вирішили розвивати молочний бізнес, ставку зробили на натуральність і якість продукту. З цією думкою підбирали устаткування, облаштовували приміщення. Процес доїння зробили повністю автоматизованим. Оператор не переносить доїльні апарати та супутнє обладнання, це вже виконує транспортна система. Усі дані про кожну корівку виводяться на комп’ютер, що дозволяє слідкувати за надоями як кожної корівки окремо, так і усіх разом. У середньому на добу одна корівка дає 16—17 кг молока».

Молокопереробний комплекс, який запустили в експлуатацію навесні цього року, працює з дотриманням усіх європейських стандартів та впроваджує сучасні технології виготовлення молочної продукції найвищої якості. Від ферми до заводу — 60 метрів. Час від доїння до переробки на високотехнологічному обладнанні становить менше години. Потужність виробництва — 5 тонн молока на добу. З нього наразі виробляють молоко, кефір, ряжанку, йогурт із наповнювачем і класичний, сир кисломолочний, масло, бринзу, сир м’який з оливками, фенугреком та італійськими травами. У найближчій перспективі в асортименті з’явиться пряжене молоко та спеціальне молоко до кави.

«Наш завод нічим не відрізняється від тих, які діють за кордоном, зокрема у Швеції. А за окремими показниками, навіть і кращий, — додає директор молокопереробного комплексу Віталій ІСТРАТОВ. — Під час його проєктування і будівництва були враховані всі вимоги міжнародних стандартів у сфері якості та безпеки харчових продуктів. А особливість продукції в тому, що виготовлена вона у термостатний спосіб, тобто процес сквашування і дозрівання кисломолочної продукції відбувається безпосередньо в тій тарі, яку ви бачите на полиці в магазині. Це дозволяє зберегти всі природні властивості молока і обійтися без консервантів (та будь-яких інших домішок). Адже ми зацікавлені в тому, щоб подати до столу справжній живий продукт, який рекомендований до вживання і дітям, і дорослим».

«ВІДСУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МОЖЕ СПРИЧИНИТИ ЗГОРТАННЯ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ»

Насправді зараз в Україні дуже мало аграрних підприємств, особливо великих, які займаються землеробством і орієнтуються на молочне тваринництво. Вони навіть не розглядають його як інвестицію. Приклад компанії Villa Milk свідчить, що за правильної постановки питання і його вирішення молочне тваринництво може приносити не лише прибуток, а й створювати робочі місця і брендувати територію — компанія вже розробила власну торгову марку м’яких сирів під назвою «Каташинський». Тому перш ніж позбуватися молочного бізнесу як баласту, варто подивитися на кілька років наперед, прорахувати ризики і вигоди, ділиться порадами Павло Каленич. Так, він погоджується з тим, що фермери вирізають поголів’я ВРХ, аби акумулювати кошти на земельний банк, бо якщо землі не буде, звідки взяти корми на утримання молочної ферми. Але водночас натякає, якщо фермери й надалі згортатимуть молочне скотарство, то Україна може залишитися без власного якісного молочного продукту.

«Найбільша проблема в тому, що ми досі не знаємо правил гри і змушені балансувати у вихорі чуток про майбутнє. Очевидним є той факт, що представники влади не зовсім компетентні в сільському господарстві, що спричиняє час від часу «землетруси». Але тільки б «цунамі» не було, бо непрозорі умови і відсутність державної підтримки, зокрема і для тваринників, може спричинити згортання молочної галузі. Тому, щоб не допустити її знищення і зберегти продовольчу безпеку, треба припинити диктувати фермерам умови, ставити палиці у колеса, а почати стимулювати зростання молочної галузі. Якщо не буде втручання на державному рівні компетентних фахівців, то може справді статися невідворотне. Буде дуже шкода, коли Україні з її чорноземами, з працьовитими людьми, доведеться завозити молоко з-за кордону через неграмотну політику нинішньої влади».

ДО СЛОВА

За даними департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА, наразі Вінниччина залишається одним із лідерів з виробництва молока серед регіонів України. Зараз в області господарює понад 150            підприємств, які займаються молочним скотарством, орієнтовно 10% із них — це фермерські господарства. На 1 жовтня 2019 року в області було 132 тисячі голів корів, що становить 7% від загальнодержавної чисельності. І це перша позиція серед регіонів держави. За 9 місяців поточного року господарствами всіх форм власності вироблено майже 600 тис. тонн молока, що становить приблизно 8% від загальноукраїнського показника. Левова частка виробництва молока області припадає на господарства жителів (436,2          тис тонн, або 73%). І це також перше місце по Україні. Разом із тим, у зв’язку із зменшенням поголів’я молочного стада, спостерігається зменшення виробництва молока. Так, порівняно з відповідним періодом минулого року, виробництво молока зменшилося на 7%. Загалом у галузі тваринництва розроблено та впроваджується 30 інвестиційних проєктів, із них 19 — у молочному скотарстві на загальну вартість 142,4 млн грн.