Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Знову загострення

Останні торфозаводи Чернігівщини планують пустити на метал
28 липня, 12:57
ФОТО M.GOROD.CN.UA

Останні два з дев’яти торфобрикетних заводів Чернігівщини планують ліквідувати. Відповідний лист із пропозиціями ліквідації надійшов з Міністерства економіки на адресу голови Чернігівської облдержадміністрації Валерія Куліча. Щойно про це стало відомо працівникам ДП «Чернігівторф», вони пригрозили владі акціями громадянської непокори.

Голова первинної профспілкової організації ДП «Чернігівторф» Валентина Огієнко назвала дії міністерства економічною диверсією. «Ми довели, що можемо працювати без дотацій, — каже вона. — Запасів торфу тільки на Смолинській дільниці вистачить на 50 років. Рейдери не змогли знищити галузь знизу, тепер пробують знищити її з міністерства».

Загрозу зупинки стратегічних енергетичних підприємств підтвердив заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Сергій Сергієнко. «Останніми днями на адресу Чернігівської обласної державної адміністрації надходили листи від міністерства економіки, в яких запропоновано, у зв’язку з великою податковою заборгованістю, передати державне підприємство «Чернігівторф» на баланс Фонду державного майна з його подальшою ліквідацією, — зазначає чиновник. — Головою Чернігівської ОДА Валерієм Кулічем оперативно на адресу міністерства було надіслано листи, в яких він зазначив, що Чернігівська ОДА не вбачає за доцільне ліквідовувати підприємство».

Заступник голови обласної адміністрації також зауважив, що Валерій Куліч особисто зустрічався в Києві з представниками міністерства і розмовляв на цю тему. За словами Сергія Сергієнка, ще однією темою розмови була проблема отримання ліцензії на видобуток торфу Ірванцівським торфобрикетним заводом.

Директор Ірванцівського торфобрикетного заводу, що розміщується в селищі Кути-2 Семенівського району Чернігівщини, Микола Степчук переконаний: через відсутність ліцензії впливові рейдери намагаються позбавити завод сировинної бази. Він також зазначив, що за всі роки існування заводу він ніколи не переживав настільки критичної ситуації. Сировини бракує катастрофічно. «Цього року попит на нашу продукцію зріс. Якби нам поновили ліцензію та повернули статус юридичної особи, ми б змогли самостійно укладати контракти з оптовими покупцями, — каже Микола Степчук. — Якщо ми не заготовимо сировини, не буде обігових коштів, люди залишаться без роботи. Невже влада хоче відправити більше ста працівників на біржу праці?»

Голова Семенівської районної ради Василь Малкович не перший рік звертається до уряду з проханням повернути Ірванцівському торфобрикетному заводу статус юридичної особи. У 2003 році суд позбавив завод статусу за борги. Відтоді на ДП «Чернігівторф» змінилося два десятки керівників, а з накопиченими боргами так ніхто і не розібрався. «Завод є одним із чотирьох бюджетоутворюючих підприємств району, — каже голова Семенівської райради. — Тільки за минулий рік підприємство сплатило до бюджету 6 мільйонів гривень податку. Тому, закривши завод, треба готуватися до закриття району».

За словами виконувача обов’язків директора ДП «Чернігівторф» Юрія Бондаренка, ліквідовувати підприємство є дурістю, адже воно почало заробляти гроші, а сума підписаних контрактів на сьогодні перевищила 10 мільйонів гривень. Найбільш плідно почала працювати Смолинська дільниця з видобутку торфу, розташована в селі Смолин Чернігівського району («День» писав про це у №115 від 5 липня).

Голова Чернігівської районної ради Олександр Ларченко не розуміє, як за колосальної потреби в альтернативних джерелах енергії, наявності спеціалізованого підприємства, спеціалістів та місцевої сировини питання існування галузі вирішують в Києві. «Те, що відбувається нині, є перевіреною рейдерською схемою. Якби не колектив, то завод у Смолині уже б порізали на металобрухт», — обурюється чиновник.

Заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Сергій Сергієнко пообіцяв допомогти дирекції Ірванцівського торфобрикетного заводу вибити ліцензію на видобуток торфу. «Тут головною проблемою є те, що частина земель належить до природоохоронної зони, а також на підприємстві існує заборгованість, яка складає 9,4 мільйона гривень, — каже заступник голови Чернігівської облдержадміністрації. — Керівництву заводу треба негайно писати листи до міністерства з доказами того, що вони погашають борги».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати