Люди рідко користуються свободою, яка у них є, наприклад свободою думки, а замість цього вони вимагають свободи слова.
Серен К'єркегор, данський філософ, теолог і письменник

Чому історія приречена на «переписування»?

Перед учасниками Літньої школи журналістики газети «День» виступила відома дослідниця Наталя Яковенко
12 липня, 2017 - 21:43
Фото Руслана КАНЮКИ, "День"

Продуктивний робочий день літньошколярів закінчився зустріччю з видатним істориком, професором кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» Наталією ЯКОВЕНКО.

Екскурс у минуле охопив часовий проміжок від ранньомодерного періоду до ХХ століття й зрештою сьогодення. Які  «уроки» теперішні українці можуть винести з минулого? Чому історія стає причиною політичних чвар? Ці та інші важливі теми стали предметом змістовного обговорення.

«Хто ми? Звідки прийшли й куди йдемо? Це – вічні питання, які ставить перед собою кожна спільнота, – розповідає Наталя Яковенко. – Ми живемо «посередині» – кожна мить нашого життя перебуває між минулим і теперішнім. Минуле завжди незримо прив’язане до нас. Марк Блок казав, що минуле – це банк соціальної пам’яті зі зразками адекватної і неадекватної щодо викликів часу поведінки. Йдеться про ситуаційні, конкретні цінності, якими ми керуємося в повсякденному житті. Вони формуються тут і тепер, часом несвідомо. Макс Вебер писав, що людина – це істота, яка повисла на зітканій нею самою системі сенсів. Отже, сенси, знакові тут і тепер, сприймаються як певна система цінностей, що керує нами. Її можна назвати комунікативною пам’яттю або культурою, комунікативним кодом культури. Вона постає, знову ж таки, за участі минулого. В просторіччі це доволі вульгарно трактується як «переписування історії». Але історія завжди «переписується»! Адже, як ще на початку ХХ століття жартував Бенедетто Кроче, всю історію бачить тільки «око Бога». З минулого ми завжди обираємо те, що нам потрібне сьогодні».

На думку Наталі Яковенко, комунікативний код формують аж ніяк не праці істориків – академічна історія лише постачає «сировину». Якщо раніше це було справою літератури та мистецтва, то сьогодні відповідальне завдання лягає на плечі медіа, переконана історик. Про те, які перешкоди стають їм на заваді – читайте вже незабаром на шпальтах «Дня».

ВРАЖЕННЯ

«ЗА СЬОГОДЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЖУРНАЛІСТИ»

Марія ГОРШКОВА, Хмельницький національний університет:

– Пані Наталя розпочала нашу зустріч словами: «Я знаю про сучасність із телевізора, а живу у XVI-XVII століттях». Запам’яталися слова про те, що значною мірою саме журналісти відповідальні за сьогодення і все, що відбувається з нашою країною. Історик має бути аполітичним, дивитися на минуле ніби «зі сторони». Під час сьогоднішньої розмови вкотре постало питання якості освіти. В школі мають вчити не лише фактажу, але передусім критичного мислення. 

«НЕОБХІДНО РОЗУМІТИ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА»

Віталій КУДИРКО, Львівський національний університет ім. І. Франка:

– Наталя Яковенко говорила про важливі й часом суперечливі питання української історії. Мені видалися цікавими її порівняння та приклади. Вразили швидкість думки і вміння логічно викладати думку. Наталя Миколаївна зауважила, що як для журналістів, так і для істориків сьогодні дуже важливо розуміти проблеми сучасного суспільства.

Літня школа журналістики відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Марія ОРИЩИНА, Любов РИБАЛКО, Літня школа журналістики «Дня»-2017. Фото Руслана КАНЮКИ, «День»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments