Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Першим лютеранським осередком у Києві була аптека

31 травня, 1997 - 00:00

П'ять років тому 1992 року в Києві було відновлено євангелістсько-лютеранську громаду, яка 1937 р. через зрозумілі причини припинила своє існування. Відновлення громади збіглося з 225-річчям її заснування. Відомо, що перше лютеранське богослужіння в Києві відбулося 17 серпня 1767 р. на території Києво-Подільської Вільної аптеки.

Історія самої аптеки, яка свого часу послужила точкою притягання для київських лютеран, заслуговує на те, аби її розповіли бодай коротко. 1727 р. до Києва прибув Йоган (Іван) Гейтор, уродженець Дерпта (нинішнє місто Тарту в Естонії). До цього з 1717 до 1723 р. він вивчав аптекарську справу в Московській центральній аптеці. Закінчивши навчання і одержавши звання аптечного гезеля, його призвали до війська, розквартированого в Україні, і він чотири роки завідував похідною аптекою. 1727 р. він звільняється від служби й оселяється в Києві. Гейтор звертається з листами до гетьмана Данила Апостола і до Київської медичної канцелярії з пропозицією створити за свої гроші приватні аптеки. (Першу державну аптеку було відкрито в Києві 1715 р. при військовому шпиталі. Вона призначалася для обслуговування військових). Такий дозвіл було одержано 24 липня 1728 р. Свою роль зіграв лист до київського магістрату Данила Апостола, який підтримав прохання виділити приміщення для квартири та аптеки Гейтора, яка "відкриється для всенародної потреби".

Для будівництва аптеки магістрат виділив неподалік від ратуші (тоді ратуша була на Подолі на Контрактовій площі) ділянку землі на нинішній вулиці Притисько-Микільській, №7. Аптека почала давати добрий дохід, але несподівано 1738 р. помер Йоганн Гейтор. Заклад, за заповітом, дістався його дружині - Анні, та оскільки в ті часи закон забороняв жінкам працювати в аптеках, вона вийшла вдруге заміж за полкового лікаря Я. Гунігера, який одразу ж вийшов у відставку і взяв на себе керівництво справами. 1747 р. Анна Гунігер вдруге овдовіла. Не бажаючи продавати аптеку, вона запросила на роботу провізора Георга-Фрідріха Бунге.

На початку 1750-х років аптеку обстежила спеціальна комісія, у складі якої були: лікар головної прикордонної служби (у той час кордон проходив за містом Васильковим) - доктор медицини В. Ломан і київські лікарі Ф. Бранс і Д. Поваров. За висновком комісії, аптека перебувала в доброму стані, ліки продавалися відмінної якості і за рецептами "лікарів" і докторів медицини. До висновків комісії додавався список із 960 назв ліків, мазей та інших медикаментів, які тут можна було придбати. Схоже, ця ж комісія брала участь у передачі аптеки від Анни Гунігер до Георга-Фрідріха Бунге, який одержав аптеку у спадок, оженившись на її старшій доньці від першого одруження - Катерині Гейтор. З переходом аптеки в руки Бунге почався її розквіт, і вона закономірно перетворилася на місце, до якого тягнулися київські лютерани.

Сучасний вигляд аптеки-музею на вул. Притисько-Микільській, 7

Віктор РОЖАНОВСЬКИЙ, журналіст
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments