Бідна людина не та, у якого немає ні гроша в кишені, а та, у якої немає мрії
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

Аж 100 Змієборців!

У Львові зберігається найдавніша ікона кінного святого Юрія
24 травня, 2018 - 10:43

Нещодавно Львів відсвяткував свій 762-й день народження. Нагадаємо, справляють іменини міста Лева у переддень і в день святого Юрія Змієборця, котрого вважають покровителем Львова, що, вочевидь, спричинило в цей святковий для Львова час особливу цікавість і львів’ян, і гостей міста до постаті юного, безбородого римського воїна, еталона лицарства й переможця дракона, християнського святого і мученика.

Не переповідатиму легенд про Юрія — їх, за бажання, легко можна знайти. Натомість зосереджуся на його зображеннях в іконографії, а їх у Львові багато. Наприклад, у Національному музеї імені Андрея Шептицького, де зберігається понад сто зображень Юрія. Про це «Дню» розповіла завідувачка відділу давньоукраїнського мистецтва Марія ГЕЛИТОВИЧ і запропонувала екскурсію кількома залами, аби показати, як змінювався у різні століття образ святого в іконописанні.

Передусім науковець показує ікону XIV століття з церкви собору Йоакима й Анни в Станилі, що біля Дрогобича, зазначаючи, що цей образ — справжня візитівка Національного музею. «І це найдавніша ікона кінного Юрія Змієборця, яка збереглася в Україні, — говорить Марія Гелитович. — Образ потрапив до нас із музею Богословської академії 1939 року. А до Богословської академії його1932-го передав отець Петро Микилита».

Ікона належить до хрестоматійних пам’яток в історії українського мистецтва, а бібліографія його налічує десятки позицій, що спричинено не лише давністю твору, а й, передусім, його високими мистецькими якостями. Ікона чи не найкраще представляє художньо-образні особливості українського іконопису візантійської традиції. Вирізняється цей твір і надзвичайною виразністю композиції та лаконічністю вислову, а саме зображення святого Юрія на чорному коні є рідкісним.

«Звитяга, перемога добра над злом, чітке тло, контрасти темного та світлого... Видно, що іконописець мав дуже високий рівень. Майстер прецизійно передає навіть найдрібніші деталі, а разом все сприймається дуже монументально, лаконічно, виразно. Навіть, придивіться, є цвяхи на підковках...» — каже Марія Гелитович. І додає, що ікона прекрасно збереглася: — «отакі були в XIV столітті високі технології...»

Щодо автора, то він невідомий. Зрештою, це звична ситуація для давніх образів, бо вважалося, що всі вони писані під впливом Святого Духа. Отже, автором був Святий Дух — натхнення Боже. Тому іконопис анонімний аж до XVI століття. Але, зазначає науковець, всі українські ікони XІV — XV століть походять із теренів Західної України — Лемківщини і Бойківщини.

А далі Марія Гелитович показує ікону початку ХVІ століття із села Дальова в південно-східній частині Польщі (з Лемківщини). На ній зображено визволення царівни від лютого змія, і це в житії святого Юрія — найбільше чудо. «Воїн з’явився тоді, коли місто переживало напад дракона, який щороку вимагав у жертву синів і дочок, інакше знищить ціле місто. Коли дійшла черга до царської сім’ї, з’явився вершник, котрий переміг змія. Кінь у Юрія — білий, і далі у нас у збірці немає жодного його чорного коня. На іконі є три клейма із зображеннями мучеництва: колесування, пиляння при стовпі та усікновення голови... На цій іконі немає такої динаміки, як на попередній, бо тут, бачимо, воїну Бог помагає — є сегмент неба і рука Бога Отця, яка благословляє Юрія на перемогу. Тому, напевно, йому й не було так тяжко перемогти, бо Бог помагав».

Переходимо до зображення Змієборця початку ХVІ століття із села Ступниця, що на Дрогобиччині. «Це готика, — говорить музейник. — Місто перехрестя Сходу й Заходу, і тут — зовсім інше трактування Юрія. Він — з мечем, а спис поламаний у тілі триголового змія. Мури, багато персонажів, які спостерігають за битвою, воїни в середньовічних обладунках... І Юрій на весь зріст — він тут тільки воїн, а не вершник».

Також, уже в іншому залі, дивимося барокового Змієборця із Волині. Ікона датована 1683 роком і походить із села Михнівка Камінь-Каширського району. А ще роздивляємося образ, датований 1624 роком, із Чорткова на Лемківщині.

Є у збірці й ікона із собору Святого Юра авторства одного з найвідоміших майстрів наприкінці XVIII — першої треті XIX століття Луки Долинського. «Виконана на дошці. І, радше, скидається не на ікону, а на картину релігійного змісту, — розповідає Марія Гелитович. — На ній — цілком світський образ, і якби не ледь помітний німб над головою, то Юрія можна би було трактувати як лицаря, котрий визволяє наречену-царівну від лютого змія. Кінь показаний із зовсім іншого ракурсу — не так, як в інших іконах, навіть XVII століття. Половина картини — це величезна печера зі смертельно пораненим змієм. Зверніть увагу й на зображення царівни, котра виглядає дуже манірно, а образ її прописаний у найдрібніших деталях. На другому плані — люди, котрі спостерігають за поєдинком, і будівлі, і все це — дуже реалістично».

Збірку Змієборців у Національному музеї доповнює невелика скульптура святого Юрія авторства світової слави Майстра, представника пізнього бароко і рококо Іоанна Георгія Пінзеля, датована, ймовірно, початком другої половини XVII століття. «На жаль, ця композиція зазнала великих втрат. Зокрема, у Юрія немає руки, — говорить Марія Гелитович. — Але бачимо дуже гарну пластику, гру світла й тіні... Композиція динамічна. Дуже переконливо виглядає дракон з розкритою зубатою пащею... Кінь здибився над потворою... І це, напевно, одна з найкращих робіт Пінзеля».

Насамкінець варто зазначити, що загалом фонди музею налічують понад 150 000 одиниць збереження, представляючи вікові традиції розвою української культури. Предметом особливої гордості є найповніша в Україні колекція сакрального мистецтва XII — XVIII століть. А найбільш багатогранно у збірці представлена ікона XIV — XVIII століть.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Андрія КУБ’ЯКА
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments