Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Фінальний акорд «Шевченківського березня»

У Національній філармонії відбувся звіт студентів і творчих колективів КІМ ім. Р. Глієра
28 березня, 2013 - 18:35
ВЕЧІР РОЗПОЧАВСЯ «ГІМНОМ ВЕЛИКОМУ МІСТУ» Р. ГЛІЄРА, ЯКИЙ ПРОЛУНАВ У ВИКОНАННІ ДУХОВОГО ОРКЕСТРУ КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ (ДИРИГЕНТ — СТАРШИЙ ВИКЛАДАЧ ВОЛОДИМИР СИДОРЧЕНКО) / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Останнім часом Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра все виразніше закріплює за собою позицію провідного мистецького закладу України, що своїми ексклюзивними, «довгограючими» проектами активно сприяє формуванню музично-академічного простору столиці й стабільно обстоює на високому професійному рівні її міжнародний імідж. Нагадаймо хоча б такі унікальні проекти, як Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, фестиваль «Київські літні музичні вечори», «Школа виконавської майстерності» тощо. Нещодавно глієрівцями було ініційовано І Міжнародний конкурс виконавців на дерев’яних духових інструментах ім. В. С. Антонова, який вкотре підтвердив високий професійний статус цього найстарішого вітчизняного творчого навчального закладу, що цьогоріч відзначив своє 145-річчя! Ця дата Інституту музики магічно переплелася з іншими визначними ювілейними урочистостями, що нині гучно святкує світова музична співдружність: 200-річчя від дня народження Семена Гулака-Артемовського, 140-річчя Сергія Рахманінова, 200-річні ювілеї Джузеппе Верді та Ріхарда Вагнера й інших видатних особистостей.

За традицією, саме весною студентство і викладачі КІМ ім. Р. Глієра проводять фестиваль мистецтв. Цьогоріч «Шевченківський березень-2013» відбувся вже у 19-й раз, і його можна назвати репетицією до урочистостей, присвячених 200-річному ювілею Кобзаря, що святкуватимемо наступного року, а також презентація сьогоднішнього творчого потенціалу і виконавських потужностей вишу. Як зауважила проректор Інституту музики з навчально-виробничої роботи Мальвіна Зарудянська: «Історія щорічних звітів колективу КІМ ім. Р. М. Глієра нараховує більш ніж шість десятиліть! Поступово набуваючи масштабу потужного мистецького фестивалю, проведення якого збігається у часі з Шевченківськими днями. До активної співпраці з інститутом залучаються в цей час провідні творчі установи та навчальні заклади Києва: Національна спілка композиторів України, Національна опера і Національна філармонія, НМАУ ім. П. Чайковського, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський національний університет технологій та дизайну, Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенко-Карого, Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України, Київський будинок вчених НАН України, Київський міський будинок учителя, Освітній центр «Майстер Клас», Державна художня середня школа ім. Т. Г. Шевченка, Дитяча школа естетичного виховання ім. С. Турчака, Державний музей Т. Г. Шевченка, Музей видатних діячів української культури, Історико-архітектурна пам’ятка-музей «Київська фортеця».

Широкий спектр різноманітних концертних акцій, задіяних у просторі цього фестивалю, розгорнувся за участю великих виконавських колективів: симфонічного, духового, народного, джазового оркестрів, жіночого та мішаного хорів, капели бандуристів, ансамблів, солістів. Відбувся концерт переможців конкурсу студентів-композиторів пам’яті Івана Карабиця, ІІ Всеукраїнський конкурс юних піаністів Олени Вериківської. В концертах пролунали кращі твори вітчизняної та зарубіжної класики, сучасна музика, фольклорні перлини в аутентичному виконанні.

 Центральне місце у програмах фестивалю посіла музика композиторів, визначні дати з життя яких відзначатимуть цього року. Українська музична культура репрезентована творами С. Гулака-Артемовського, В. Заремби, П. Ніщинського, М. Аркаса, М. Леонтовича, М. Скорульського, А. Штогаренка, Ю. Іщенка, В. Сільвестрова, Є. Станковича. Світовий контекст окреслено композиціями Й. Брамса, Р. Вагнера, Е. Гріга, Ш. Гуно, О. Даргомижського, К. Дебюссі, З. Кодаї, В. Лютославського, Н. Паганіні, С. Рахманінова, Р. Щедріна.

Приємно, що оформлення афіш, концертних програмок, запрошень належить переможцям студентського Конкурсу на кращий дизайн рекламної продукції.

Емоційною домінантою і водночас урочистим фінальним акордом ХІХ фесту став заключний концерт у Філармонії. Вечір розпочав «Гімн Великому місту» Р. Глієра, який пролунав у виконанні Духового оркестру Київського інституту музики (диригент — старший викладач Володимир Сидорченко). Слухачі тепло сприйняли виступ Камерного хору під орудою викладача-методиста Зої Томсон і «Співомовки» Ю. Алжнєва. Порадували публіку Жіночий хор (художній керівник Галина Горбатенко, хормейстер Олена Соловей), Ансамбль струнних інструментів (художній керівник — викладач-методист Леонід Щухман), а також солісти: піаніст Олег Кондратець, скрипаль Марк Караєв, вокаліст Сергій Коротенко (баритон), тріо трубачів (Олесь Бурак, Михайло Нищота, Владислав Кочурський) та ін.

Твори Анатолія Штогаренка, Мирослава Скорика, Ганни Гаврилець, Олександра Злотника та інших українських композиторів пролунали у блискучому виконанні студентів-лауреатів міжнародних та республіканських конкурсів і переконали присутніх у тому, що музичне мистецтво глієрівців — продукт найвищої проби і непідвладний жодним девальваціям та соціально-фінансовим кризам, а Київський інститут музики є провідною школою виконавської майстерності і кузнею молодих талантів нашої країни.

Наталія СЕМЕНЕНКО, музикознавець
Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ