Гротеск, клоунада і висока трагедія

Ця п’єса поставлена на основі документальних історій, записаних у прифронтовій зоні на Донбасі. Отже — про кохання і війну.

По ходу вистави несподівано починаєш сумніватися в деяких азбучних істинах, й гарячково намагаєшся згадати: людина походить від мавпи чи мавпа від людини? Нібито ж правильний перший варіант, але в спектаклі Тамари Трунової цей процес тече одночасно в обидва боки, при цьому перескакування з мавпи в людину і навпаки відбувається швидко й часто. Ця думка виникає сама по собі, бо зал і сцену розділяють залізні ґрати, як у зоопарку, й на тих ґратах і довкола них метушаться людиноподібні (чи мавпоподібні) істоти. Втім, тут немає жодної зневаги до персонажів, лише констатація: вони такі, бо такими їх (нас) робить війна.

І ще одна констатація: а кохання все одно є! До прем’єри не відпускала одна інтрига: як можна створити картинку з цього оповідного, часом надміру монологічного й по суті несценічного тексту? А бач — можна. Скажімо, в першому епізоді Тамара Трунова немов заново винаходить давньогрецький театр, яким він був до Есхіла — тобто лише з одним актором і хором. Здається — примітивно, але, виявляється, цей старий механізм чудово працює! І вас охоплює азарт: що вона придумає далі?

Однак важко вгадати, яким способом будуть зроблені наступні епізоди, бо там є все — гротеск, клоунада, низький натуралізм і висока трагедія. А вищий пілотаж полягає в тому, що все це тримається в цілості завдяки «оповідності», тобто завдяки саме тому елементові, який здавався несценічним.

Вистава має відчутно романну структуру: все, що тут відбувається, вам хочеться переказувати, як книжку, і то не будь-яку, а рівня «Інтернату» Сергія Жадана. І хоч ви добре знаєте, що театр переказати в принципі неможливо — це лише ще одна прописна істина, все одно хочеться переказувати.

Ті, хто не бачив «Погані дороги», зазвичай запитують очевидців про те, хто в головних ролях. Оскільки там шість по суті окремих любовних історій і в кожній лише два-три герої, то найлегша відповідь буде така: у головних ролях — усі! Вікторія Авдєєнко, Валерія Ходос, Христина Синельник, Віталій Ажнов, Андрій Ісаєнко, Акмал Гурєзов... Когось із названих акторів ми бачимо на сцені останнім часом частіше, когось рідко, але от яке дивовижне враження — у цій виставі ми їх бачимо немовби вперше.

Наступні покази «Поганих доріг» на «Сцені 6» відбудуться 25 і 31 жовтня.