Історії належить не судити, а пояснювати. Історія не суддя, а адвокат.
Бенедетто Кроче, італійський інтелектуал, філософ, політик, історик та літературний критик

Каннські розкоші, українські прем’єри

В Одесі розпочинається IX Міжнародний кінофестиваль
12 липня, 2018 - 18:29
ХРЕСТОМАТІЙНИЙ КАДР ІЗ ВЕЛИКИМ ГАРОЛЬДОМ ЛЛОЙДОМ З ФІЛЬМУ 1923-ГО РОКУ «БЕЗПЕКА В ОСТАННЮ ЧЕРГУ». НА ФЕСТИВАЛІ ЦЮ НІМУ КАРТИНУ ПОКАЖУТЬ З МУЗИКОЮ КАРЛА ДЕВІСА У ВИКОНАННІ ОДЕСЬКОГО СИМФОНІЧНОГО ОРКЕСТРУ / ФОТО З САЙТА KINOAFISHA.UA

Із 1011 фільмів-претендентів селекційна комісія ОМКФ відібрала в Міжнародний конкурс найкращі роботи з України, Польщі, Австрії, Франції, Індії, Румунії, Білорусі, Сполучених Штатів Америки, Греції, Бельгії, Колумбії, Норвегії, Іспанії, Великобританії, Туреччини та Палестини. Вони змагатимуться за Ґран-прі ОМКФ — «Золотого Дюка» — та інші нагороди. В Національній програмі заявлено 5 повнометражних та 10 короткометражних фільмів. Спеціальним гостем Одеси стане одна з найталановитіших японських кінематографісток Наомі Кавасе, володарка «Золотої камери» («Сузаку», 1997) й Ґран-прі Каннського кінофестивалю («Траурний ліс», 2007).

Судячи зі списку претендентів на «Дюка», в Міжнародному конкурсі очікується гостра боротьба.

Драма «Стікс» німця Вольфґанґа Фішера оповідає про молоду лікарку швидкої допомоги, яка хоче здійснити мрію про кругосвітню подорож, але через фатальний випадок стає останньою надією на порятунок для групи біженців, які потопають у морі. Фільм відзначений Призом екуменічного журі Берлінського фестивалю.

Експериментальна «Вежа. Ясний день» (Польща, режисерка — Яґода Шельц) розпочинається як сімейна драма, але потім переростає в суміш трилера й фантасмагорії. Картина завоювала нагороди на Польському фестивалі у номінаціях: «Найкращий режисерський дебют» і «Найкращий сценарій», брала участь у секції «Форум» Берлінале.

Сатирична комедія з елементами чорного гумору «Жаль» (Греція — Польща, Бабіс Макрідіс) розповідає історію 40-річного чоловіка, що живе із сином у домі своєї родини та доглядає дружину, яка перебуває в комі. Коли жінка несподівано опритомнює — життя сім’ї перетворюється на справжній фарс з елементами знаменитого грецького кіносюрреалізму.

У комедії становищ «Кришталь» (Білорусь — Німеччина — США — Росія, Дар’я Жук) кілька поколінь зіткнулися одне з одним. Молода рейверка Веля, яка мріє про еміграцію у США, заради отримання візи вимушено переїжджає до невеликого заводського містечка та перевертає його життя догори дриґом.

Трилер «Поророка» румунського режисера Константіна Попеску представляє інтригуючу історію ідеального подружжя, чия маленька донька раптом зникає. Фільм уже має «Срібну мушлю» за найкращу чоловічу роль фестивалю в Сан-Себастьяні.

У чорній комедії «Дорога грому» (США, Джім Каммінґс) головним героєм є поліцейський, який мусить дати раду низці проблем у своєму житті. Борючись із цими викликами, Джім робить усе можливе, щоб залишатися веселим і сподіватися на краще. Фільм отримав приз глядацьких симпатій на кінофестивалі South by Southwest (США).

«Дівчина» бельгійця Лукаса Донта — кінороман про дорослішання 15-річної дівчинки Лари, яка обрала шлях професійної балерини й має опанувати своє тіло, хоча й народжена хлопчиком.

Французька чорно-біла драма «Паризька освіта» (Жан Поль Сівейрак) — оповідь про двох молодих хлопців, що приїжджають до Сорбонни, де стикаються з викликами дружби, кохання й мистецтва, а ганґстерська сага «Перелітні птахи» колумбійців Сіро Ґерри та Крістіни Ґайєґо присвячена американським аборигенам, утягненим у наркоторгівлю, і, як наслідок, у братовбивчу війну.

Копродукція 7 країн — Палестини, Франції, Німеччини, Колумбії, Норвегії, Катару та ОАЕ — драматична комедія «Важіб» про стосунки батька та сина від режисерки Аннемарі Жасір (4 нагороди фестивалю в Локарно).

Приємно, що в головному конкурсі ОМКФ — дві українські стрічки.

Сімейна драма української режисерки Дарії Гайкалової «Три з половиною» знята в копродукції з Індією. Фільм розкриває життя одного будинку протягом 50 років: у ньому в різні часи були школа, прихисток для паралізованого дідуся, бордель, а після нього — затишне родинне помешкання.

Протагоністом ігрового дебюту вітчизняного документаліста Романа Бондарчука «Вулкан» є киянин Лукас, який вирушає з місією ОБСЄ до кордону з окупованим Кримом і потрапляє в низку небезпечних пригод, а потім і взагалі у доволі химерну реальність, у якій не можна бути впевненим ні в чому. Фільм щойно взяв участь у головному конкурсі фестивалю в Карлових Варах.

Головне журі очолила полька Ева Пущиньська — член ради Європейської кіноакадемії, продюсерка, чий проект «Іда» отримала «Оскар» як найкращий іноземний фільм (2015); їй допомагатимуть режисери Рітеш Батра (Індія), Арно де Пальєр (Франція) та Ігор Мінаєв (Україна — Франція).

До Національної конкурсної програми увійшли повнометражні дебюти Тоні Ноябрьової «Герой мого часу», Марисі Нікітюк «Коли падають дерева» й Нікона Романченка «Тера», картини провідного вітчизняного документаліста Олександра Течинського «Дельта» про людей, що мешкають на узбережжі Дунаю (фільм відзначено на Лейпцизькому фестивалі) та Аліси Павловської «Гоголь Док».

Роботи українських кінематографістів оцінюватиме журі, до складу якого увійшли акторка Катерина Молчанова (Україна), режисер і сценарист Леван Коґуашвілі (Грузія), кураторка Berlinale Co-production Market Мартіна Блайз (Німеччина) та продюсерка Маріанн Слот (Франція).

У Конкурсі європейських документальних фільмів ОМКФ-2018 візьмуть участь 8 робіт з 11 країн світу:

«Віддалене сузір’я» (Шевон Мізрагі, США — Туреччина — Нідерланди) — фільм про будинок престарілих, відзначений спеціальним згадуванням на кінофестивалі в Локарно-2017 (програма «Режисери теперішнього часу») і призом ФІПРЕССІ у Венеції;

«69 хвилин з 86 днів» (Еґіль Госкйолд Ларсен, Норвегія) — портрет 3-річної дівчинки на тлі мігрантської кризи;

«Домашні ігри» (Аліса Коваленко, Україна — Франція — Польща) — історія про 20-річну Аліну, яка отримує шанс вирватися з бідності завдяки грі в футбол;

«Тварини та інші люди» (Флавіо Маркетті, Австрія) — спостереження за природою тварин і критичний погляд на людську безвідповідальність;

«Багато дітей, мавпа і замок» (Ґуставо Сальмерон, Іспанія) — іронічна док-комедія про сімейну єдність на тлі фінансової кризи.

«Михайло та Даниїл» (Андрій Загданський, Україна — США) — сага про стосунки літнього батька і сина, який, здається, ніколи не подорослішає.

«Работ» (Крістіна Вандекеркгове, Бельгія) — про муніципальний багатоквартирний будинок на межі знесення.

«Очі Орсона Веллса» (Марк Казінс, Великобританія) — кіноманська вправа, присвячена легендарному режисеру й актору Орсону Веллсу.

Традиційно на другий день фестивалю (14 липня) глядачі побачать німу стрічку під живий оркестр. Головну роль у комедії Сема Тейлора та Фреда С. Наймаєра «Safety Last!» («Безпека в останню чергу», США, 1923) виконав великий Гарольд Ллойд, 125-річний ювілей якого весь світ святкував цього квітня. Фільм буде показано з музикою американського композитора Карла Девіса у виконанні Одеського симфонічного оркестру.

В українській ретроспективі «Танцюють усі», підготовленій ОМКФ спільно з Центром Олександра Довженка, покажуть стрічки, що висвітлюють маловідому історію жанру української                   музичної комедії 1930 — 1970-х рр. До збірки увійдуть заборонена 1936 року «Гармонь», знята за поемою Олександра Жарова, «Літа молодії» (1959) — стрічка Олексія Мішуріна про студентів з Донбасу, які вирішують пов’язати своє життя з театром, та режисерський дебют випускника ВДІКу Олексія Коренєва «Чорноморочка» — любовна історія Софійки, що має забути про кар’єру співачки заради коханого Василя. Ретроспективу доповнять «Їхали ми, їхали...» (1962) з радянськими героями епохи — Тарапунькою й Штепселем, і «Поцілунок Чаніти» Євгена Шерстобітова, учня Міхаїла Ромма, прем’єра якої відбулася 1974 року.

У позаконкурсному «Фестивалі фестивалів» — кінохіти Каннського, Берлінського, Венеційського кінофорумів. Цього року до програми увійшли: лауреат «Золотої пальмової гілки» Каннського фестивалю «Сімейна справа» (Корееда Хіроказу, Японія), «Холодна війна» (Павел Павліковський, Польща — Великобританія — Франція) — приз за найкращу режисуру Канн, «Донбас» (Сергій Лозниця, Україна — Німеччина — Франція — Нідерланди — Румунія) — володар нагороди за найкращу режисуру каннської програми «Особливий погляд», «Три обличчя» (Джафар Панахі, Іран), нагороджений призом за найкращий сценарій у Каннах, «Фокстрот» (Шмуель Маоз, Ізраїль) — лауреат Ґран-прі Венеційського МКФ, «Звіти про Сару і Саліма» (Муаяд Алаян, Палестина — Нідерланди — Німеччина — Мексика), відзначені Призом глядацьких симпатій на кінофестивалі в Роттердамі, «Молитва» (Седрік Канн, Франція), яка отримала «Срібного ведмедя» за найкращу акторську роботу, «Образа» (Зіад Дуейрі, Ліван — Франція), що здобула нагороду Венеційського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль, «Спалення» (Лі Чхан-Дон, Південна Корея) — Приз ФІПРЕССІ Каннського фестивалю. У «Гала-прем’єрах» — довгоочікувана «Людина, яка вбила Дон Кіхота» легендарного Террі Ґілліама (Іспанія — Бельгія — Португалія — Великобританія — Франція), «Не хвилюйся, він далеко не піде» культового американця Ґаса Ван Сента, «Всі знають» лауреата «Оскара» Асґара Фаргаді (Іспанія — Франція) з Пенелопою Крус і Хав’єром Бардемом у головних ролях.

Фестиваль завершиться 21 липня врученням нагород «Золотий Дюк» та прем’єрою французького фільму «Звільнені!» (П’єр Сальвадорі) — володаря нагороди Консорціуму письменників і композиторів Двотижневика режисерів Каннського фестивалю.

На фестивалі я працюватиму як спеціальний кореспондент «Дня» й регулярно інформуватиму наших читачів про найцікавіші події ОМКФ.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments