Треба за всяку ціну обминати ...широкі, розкриті двері і шукати правдивої великої брами, над якою віють непідроблені, неперелицьовані прапори нашого духу
Олена Теліга, українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН

Коротко / Культура

28 серпня, 2012 - 00:00

Мальва для матері

28 серпня матері знаменитого композитора Володимира Івасюка Софії Іванівні минуло б 90 років. Вона народилася в невеликому запорізькому селі, пережила голод, під час Другої світової війни важко працювала в окупації, а з 1944-го вчителювала на Буковині. Пані Софію в 22 роки було призначено директором школи-восьмирічки. 1947-го в Кіцмані вона познайомилася з учителем французької мови Михайлом Івасюком. І стала його дружиною (вони взяли шлюб у серпні). Майже півстоліття прожила в шлюбі, народила й виростила трьох дітей — Володимира, Галину й Оксану. Софія Іванівна була дуже скромною людиною, коректною, ненав’язливою, вона вміла розчинитися в любові до своїх близьких, піти на самопожертву заради них. Не раз їй потрібна була не лише витримка, а й мужність... Слава, що прийшла до сина після прем’єри «Червоної рути», дуже хвилювала матір: як він витримає це, чи не запаморочиться в нього голова? Адже Володимир Івасюк у 1970—1972 роках став дуже популярним серед молоді. Йому писали тисячі листів із усього колишнього СРСР, навіть приїздили в Чернівці, щоб побачити його, композиторові присвячували вірші. Одного разу «фани» прийшли додому, сказали матері, що Володя послав за гітарою, і... забрали інструмент собі на пам’ять. Збереглися листи матері і сина, які нині — у фонді чернівецького Меморіального музею Володимира Івасюка. Про теплі стосунки Софії Іванівни та її легендарного сина читайте на сайті газети «День» — «Україна Incognita» — у рубриці «Сімейний альбом», повідомляє Парасковія НЕЧАЄВА.

«Не глобальне кіно» Міхалкова

Відомий російський режисер Нікіта Міхалков розпочав зйомки нового фільму за мотивами прози Івана Буніна: поєднання «Сонячного удару» та «Окаянних днів». За словами самого режисера, це буде «не глобальне кіно», а історія поручика, який після шаленої ночі кохання з незнайомкою проводить день у маленькому російському місті в очікуванні на вечірній теплохід. Зйомки відбуваються в невеликому місті Гороховці Володимирської області, повідомляють ria.ru. Знімальний майданчик вибудовано на площі від Стрітенського монастиря, частину якого наразі реставрують, до Воскресенської церкви, на фоні якої й проходять зйомки основних сцен картини. Художники на цій площі відтворили простір провінційного волзького містечка з невеликими вуличками, чайними будиночками, газетними кіосками, поштою, телеграфом і — точно за Буніним — «із запахом сіна, дьогтю і знову всього того складного й пахучого, чим пахне російське повітове місто». Навпроти церкви розмістився готель «Європа», де зупиняється поручик, поруч побудували веранду, де за чашкою кави й чаркою горілки поручик згадує свою прекрасну незнайомку.

Молодість, талант і... класика

28 серпня в Національній філармонії України виступатиме міжнародний оркестр молодих обдарованих виконавців I, CULTURE Orchestra (у рамках гастрольного турне під почесним патронатом президента Республіки Польща Броніслава Коморовського). I, CULTURE Orchestra — унікальний проект Інституту Адама Міцкевича, покликаний об’єднати талановиту молодь із Польщі і країн Східного партнерства: 97 музикантів віком від 18 до 28 років, серед яких 19 українських талантів. Кожен із них пройшов ретельний добір під час двох етапів прослуховувань. Цього року новий склад I, CULTURE Orchestra виступає під управлінням Іліча Ріваса — 19-річного венесуельця, якого вважають одним із найталановитіших диригентів молодого покоління. Міжнародне турне I, CULTURE Orchestra стартувало 24 серпня в Любліні, потім музиканти виступали у Варшаві й Мінську. Після Києва свою майстерність оркестранти продемонструють у Кишиневі, а 1 вересня на них чекатимуть меломани Тбілісі. Під час концертів лунають твори Петра Чайковського, Отторіно Респігі, Кароля Шимановського й Антоніна Дворжака. Як підкреслюють організатори акції, I, CULTURE Orchestra є втіленням ідеї міжнародної співпраці та міжкультурного діалогу. Проект сприяє творчому розвитку, навчає відкритості й толерантності. Проте найголовнішим є те, що натхненна співтворчість музикантів різних країн переконливо демонструє, що культура є інструментом єднання людей і подолання географічних та політичних кордонів, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.

Столична майстриня вишиває метрову карту України

Другий рік столична вишивальниця Тетяна Протчева працює над вишитою картою України. Вона возить її по всіх регіонах України і пропонує приєднатися всім бажаючим, пише Gazeta.ua. «Я почала вишивати карту минулого літа. Схему розробляла самостійно, погоджувала її в Інституті картографії. Карту беру із собою у всі поїздки. Всім пропоную приєднатися до вишивання: умільці вишивають невеликі узори, а початківці роблять декілька стібків, — сказала пані Тетяна. — Імена всіх вишивальників записую в паспорт виробу. Найбільше подобається вишивати чоловікам. Спочатку вони бояться взяти до рук голку, а через декілька секунд їх неможливо відірвати від цього заняття». Розмір карти — 1м на 1,3 м. Внизу — дані про територію, населення і столицю України. З протилежного боку — вишитий текст пісні «У полі калина». Це друга карта України, яку вишиває майстриня. «У травні минулого року першу карту внесли до Національного реєстру рекордів. Вишивала її п’ять місяців. Використала 2000 метрів французьких ниток і 140 позицій каміння Сваровськи. Мені допомагали 236 осіб із різних країн світу: США, Німеччини, Польщі, Швейцарії, Франції, Канади і Мексики.

Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments