Мова росте елементарно, разом з душею народу
Іван Франко, видатний український письменник, поет, публіцист

Коротко / КУЛЬТУРА

18 квітня, 2012 - 00:00

У Нью-Йорку оголошено лауреатів Пулітцерівської премії за 2012 рік

Список володарів престижної винагороди у сфері журналістики та літератури опубліковано на сайті премії. Переможцем у номінації «За служіння суспільству» стала газета The Philadelphia Inquirer. Видання отримало премію за низку матеріалів про зростаючий рівень насильства у філадельфійських школах. Як наголошується, публікації підштовхнули до реформ, покликаних посилити безпеку вчителів та учнів шкіл. Премію за краще журналістське розслідування отримали кореспонденти Accociated Press і Seattle Times. Працівники AP були удостоєні нагороди за репортажі про нью-йоркську поліцію, співробітники якої в рамках боротьби з тероризмом вели таємне стеження за мусульманською общиною міста. Журналістів газети з Сіетлу було нагороджено за серію статей про лікування важкохворих пацієнтів метадоном у штаті Вашингтон. У номінації «Оперативний репортаж» переможцем стало видання The Tuscaloosa News зі штату Алабама за висвітлення наслідків руйнівного торнадо. Як зазначив оргкомітет премії, дії редакції, яка разом з традиційними джерелами активно використовувала можливості соціальних мереж, допомогли у пошуках людей, зниклих у результаті потужного торнадо. Премію за кращу репортажну фотографію здобув фотокореспондент Agence France-Presse Массуд Хоссайні, який зробив знімок дівчинки, що вижила після теракту в Кабулі. Для агентства ця нагорода стала першою за всю історію вручення Пулітцерівських премій. Нагороду в номінації «Кращий драматичний твір» отримала Квіара Хьюдс, а лауреатом у поетичній категорії стала Трейсі Сміт. Володарем нагороди у музичній категорії став Кевін Патс. Lenta.ru нагадує, що Пулітцерівська премія, заснована 1917 року, є найпрестижнішою премією США у галузі журналістики. Урочиста церемонія вручення нагород відбудеться в Нью-Йорку 7 травня.

Нічне життя ді Капріо

Популярний кіноактор Леонардо ді Капріо виконає головну роль у фільмі компанії Warner Bros. «Live By Night» («Жити вночі»), повідомляється на сайті Deadline. Картина стане екранізацією однойменного роману американського письменника Денніса Ліхейна. Сама книга буде опублікована пізніше. Передбачається, що нова робота Ліхейна є сіквелом до виданого 2008 року роману «The Given Day». У першій книзі події розгортаються в США наприкінці Першої світової війни, у продовженні йдеться про період дії сухого закону в США (1919-1933 роки). Раніше книги Ліхейна вже неодноразово екранізували. Зокрема, 2003 року в прокат вийшла стрічка «Таємнича ріка», поставлена Клінтом Іствудом. Фільм було номіновано на шість «Оскарів» та удостоєно двох із них. 2007 року на екрани випустили картину «Прощавай, дитинко, прощавай». У ролі режисера над нею працював Бен Аффлек. 2009 року Мартін Скорсезе екранізував роман Ліхейна «Острів проклятих». Головну роль у фільмі Скорсезе виконав ді Капріо. Останньою стрічкою, що вийшла в прокат за участю Леонардо ді Капріо, на сьогоднішній день є драма Клінта Іствуда «Дж. Едгар». Актор грає в цьому фільмі главу ФБР Джона Едгара Гувера. Найближчим часом ді Капріо буде зайнятий у «Великому Гетсбі» База Лурмана і «Звільненому Джанго» Квентіна Тарантіно.

«Поза рамками»

Так живописець Мар’ян Луньов назвав свою персональну виставку, яка проходить у Виставковій залі Програми ім. Фулбрайта. «Найбільше я боюся залишитися в рамках, — говорить художник. — Я ніколи не малював того, чого не прожив». Творчість Мар’яна Лунєва — надзвичайно цілісний живописний простір, чималий шлях, який зв’язує його не схожі між собою картини, які всі разом ніби нанизуються на єдину нитку-ланцюг, де — і ескізна свіжість «Герані», і точний образ «Сну», і музичний колір «Смутку», і щемливий колористичний акорд «Одного» («Сам»). Проте, велика частина робіт на нинішній виставці — це карпатські пейзажі. У Мар’яна Лунєва саме вони стають, так би мовити, граничним станом, коли реальність виявляється вищою, глибшою і ширшою первісно призначених їй трьох вимірів («Карпати. Гута», «Полонина», «Карпати. Тінь»). Пейзажі художника постають уже не фіксацією цікавої панорами (хоча чисто зовні не перестають нею бути), а втіленням спогаду, сну, медитації («Гора дитинства», «Сад»). При цьому, в картинах Мар’яна Лунєва немає спокійної гармонії «в собі», скоріше, це гармонія, що балансує на грані, — як занепокоєння і тривога, що спочатку ледве помітні, а потім нестримно наростають, відкриваючи якесь болісне, але необхідне для душі одкровення («Ліс», «Перелаз»), — повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.

Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments