«Літня академія» святкує своє повноліття
Для київських меломанів грають юні музиканти з України, Британії та США
Нагадаємо, починаючи з 2000 року, щоліта у Києві працює Міжнародна «Літня музична академія», заснована організаторами Конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця. До української столиці приїздять музиканти з різних країн — повчитися у видатних педагогів та зіграти концерт із оркестром для меломанів. За роки існування академії тут побувало близько 700 молодих музикантів із 15 країн світу.
СПОЧАТКУ БУЛИ МАЙСТЕР-КЛАСИ
— Спочатку це була школа виконавської майстерності, — розповідає генеральний директор Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті В. Горовиця, проректор Київського інституту музики ім. Глієра Юрій ЗІЛЬБЕРМАН, — і навчання мало вигляд майстер-класів — переважно для наших лауреатів. Видатні майстри їх навчали, ті, яких у музичному світі не треба особливо представляти: Діна Йоффе (Ізраїль), Норма Фішер (Великобританія), Тереза Дюссо (Франція), Уоррен Томсон (Австралія)... Але посеред навчального року і педагогам складно відриватися від основної роботи, щоб їхати до Києва (деяким потрібно летіти з-за кордону), і учням із батьками не так просто. Тому ми вирішили: хай навчання буде влітку. Так утворилася «Літня музична академія», якій уже 16 років!
ОДНЕ З ТИХ ВИПРОБУВАНЬ, ЩО ЗАГАРТОВУЄ
— Це хороший шанс для юних музикантів, — додає професор Міжнародної «Літньої музичної академії» Марк ЛАКІРОВИЧ, який викладав гру на струнних інструментах у престижних музичних навчальних закладах Австралії, Німеччини, а нині — в США. — По-перше, шанс повчитися у відомих зрілих музикантів, по-друге — у своїх однолітків, порівняти школи, подивитися на інших, оцінити себе, постаратися виправити слабкі місця і, нарешті, виступити з професійним оркестром як серйозний фаховий музикант, який бере на себе велику відповідальність, — перед цим оркестром, перед публікою на концерті, перед композитором, чий твір він виконує... Це —одне з тих випробувань, що загартовує і дає зрозуміти: бути тобі в музиці чи, можливо, пошукати себе у чомусь іншому. І мене тішить, що я заходжу у клас, а там знайомі обличчя: діти, які займалися торік, приїхали знову.
— Марк працює з юними скрипалями, — пояснює Юрій Зільберман, — і його учні досягають неабияких результатів: наприклад, Максим Грінченко, який навчався в класі Лакіровича три чи чотири літа, виграв конкурс, а потім став концертмейстером Симфонічного оркестру Національної філармонії України.
Піаністами цьогоріч опікуються: професор Яків Касман із Алабамського університету США (також давній наш друг, не перший рік у «Літній академії» викладає) та двоє майстрів-українців — Марія Пухлянко й Олексій Гринюк. Приємно, що вони — молоді, але вже визнані (Марія — доцент НМАУ, Олексій — відомий піаніст, представляє на кращих світових сценах не лише Україну, а й Великобританію), у минулому — лауреати Конкурсу пам’яті Володимира Горовиця, долучилися до нашої команди. Так само тішить, що за кордоном про «Літню музичну академію» знають, — маємо як українських, так і американських, і ірландських студентів. 9 липня вони дали свій перший концерт у Національному будинку органної та камерної музики разом із Ансамблем класичної музики ім. Лятошинського (наступний із цим колективом — у п’ятницю).
13 та 14 липня юні музиканти виступатимуть уже з Національним симфонічним оркестром України у Будинку звукозапису Українського радіо (вхід на ці два концерти — вільний).
