...Всі були готові на жертви, знали, що не сьогодні-завтра їх знищать, але їх турбувало передовсім: чи знатиме світ про це, чи світ щось скаже?.. І друга проблема — ще більш духовна: чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?
Олександр Биковець, священник

Маестро Ревакович запрошує

Шопен, піонер польського альпінізму і автор музики до фільму «Дракула»: Львів — 9 жовтня, Київ — 28 жовтня, Хмельницький — 20 листопада
6 жовтня, 2020 - 16:55

Цього року увесь музичний світ відзначає 210-річчя від дня народження Фридерика Шопена. Україна  теж приєднується до вшанування великого композитора-романтика концертами, серед яких традиційно виділяються проєкти, організовані фундацією Pro Musica Viva в особі диригента і великого подвижника в царині академічної музики — Романа Реваковича, який вже більше 30 років активно підтримує музичний діалог між Україною та Польщею.

Протягом жовтня-листопада на філармонічну публіку чекають три концерти: у Львові — 9 жовтня, Києві — 28 жовтня та Хмельницькому — 20 листопада. Проєкт відбувається завдяки дофінансованню з коштів Міністра Культури та Національної Спадщини Республіки Польща з Фонду Промоції Культури та Польського інституту у Києві.

Програма складається з Концерту №1 для фортепіано з оркестром мі мінор Фридерика Шопена, Серенади для струнних Мєчислава Карловіча та твору «Орава» для камерного оркестру Войцєха Кіляра. У концерті візьме участь молодий польський піаніст  Томаш Марут, який перебуває під мистецькою опікою Інституту імені Фридерика Шопена, в рамках програми «Молоді таланти», та Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, Національний симфонічний оркестр України та оркестр Хмельницької філармонії. Диригент — Роман Ревакович.

Доля відзначила Шопена печаткою геніальності, а сучасність залишила в його свідомості неминущий слід. Композитор народився в епоху Наполеона, дорослішав у Варшаві напередодні листопадового повстання поляків проти царської Росії, але в дні повстання у 1830 році знаходився вже на чужині — у Відні і Німеччині. Зрештою польський композитор осів в Парижі — культурній столиці Європи того часу — ні на хвилину не забуваючи про Польщу. Йому радили писати опери і симфонії, щоб піднятися до рівня визнаних композиторів, а Шопен піднявся, пишучи майже тільки для одного інструмента — фортепіано, віддаючи перевагу не монументальним жанрам, а мініатюрам — танцям, ноктюрнам, баладам, прелюдіям. Знамениті піаністи його часу прагнули  великих залів, підкоряючи публіку гучними, ефектними п’єсами і віртуозною технікою, а Шопен любив м’яке, тихе звучання, приділяючи неабияку увагу найтоншим нюансам виконання, і вважав за краще камерні зали. Концерти стали першими значними творами, які Шопен створив після закінчення навчання. Твори були представлені музичній еліті Варшави, а потім — широкій публіці в Театрі Народовому. Рецензент Стефан Витвицький, який слухав прем’єру Концерту e-moll, писав: «Фридерик Шопен створив другий великий концерт [...] Цей твір генія». Він створювався під впливом першого кохання композитора  до Констанції Гладковської та представляє тип романтичного концерту. Саме його і почує публіка у виконанні українського оркестру та польського піаніста — лауреата багатьох міжнародних конкурсів, зокрема IV премії 50-го Польського національного конкурсу піаністів Фридерика Шопена у Варшаві.

З легкої диригентської палички Романа Реваковича музика композитора, диригента і... піонера польського альпінізму Мєчислава Карловіча, — звучатиме в Україні не вперше. Завдяки своїм симфонічним творам Карлович зайняв в неоромантичному напрямку музики Європи початку ХХ століття одне з найпомітніших місць. Якби він не загинув у віці тридцяти трьох років під лавиною, зміг би створити ще багато видатних творів, проте його звершення в області симфонічної музики і так залишаються унікальними.

Ім’я сучасного польського композитора Войцеха Кіляра — також не випадкове у цій програмі, адже народився він у 1932 році у Львові. Один з найбільш значних — поряд з  Лютославським, Пендерецьким і  Гурецьким — польських композиторів другої половини XX століття. Широкому загалу —  відомий за музику до більш ніж 160 фільмів, серед яких: «Земля обітована» Aнджея Вайди, майже всі фільми Kшіштофа Зануссі, «Дев’яті врата» та «Піаніст» Романа Поланського, «Дракула» Френсіса Форд Копполи. До того, як Кіляр написав свій найвідоміший твір — симфонічну поему «Кшесани»— він вважався провідним представником польського музичного авангарду. Тоді він уже написав RIFF 62 ультрасучасну композицію за звучанням і  формою, яка стала символом бунту проти традиції, маніфестом майбутнього. На фестивалі «Варшавська осінь» RIFF 62 викликала справжній фурор. Потім композитор захопився іншим авангардом — мінімалістичною музикою. Orawa для камерного оркестру, яка прозвучить в цій українській серії концертів написана вже в іншій стилістиці: Кіляр майже відмовився від авангардних технічних засобів, користувався більш спрощеною музичною мовою, вважав за краще використовувати сильне звучання і впливати на емоції.

Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА
Газета: 
Рубрика: