Моцарт і... компанія

Традиційний абонемент симфонічної музики столичної Філармонії цього разу пройде під знаком «Моцарт плюс». Це шість концертів, два з яких відбудуться у лютому і по одному — в кожному наступному місяці до кінця сезону. Головною творчою одиницею циклу є Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під керівництвом Миколи Дядюри, якому й належить ідея «Моцартівської серії», а також у проекті візьмуть участь солісти з України, Франції, Бельгії та Японії. Отже, проект можна назвати міжнародним.

Програми — своєрідні «прогулянка» з Моцартом. Австрійський класик тут постає у компанії молодших колег, тобто композиторів (щоразу різних), які жили й творили після нього. Якщо говорити про «сумісність» імен, то організатори концертної серії попадають, що називається, в десятку: складно назвати компоніста, який би не зазнав у своїй творчості впливу Моцарта чи, принаймні, не вчився б на його партитурах. Утім, вибір маестро Дядюри впав на твори Йоганнеса Брамса, Еріха Вольфганга Корнгольда (найменш знаного у нас класика), Петра Чайковського, Сергія Прокоф’єва, Ігоря Стравінського, Сергія Рахманінова, Френсіса Пуленка і Клода Дебюссі.

Особливими можна назвати «відносини» Чайковського з Моцартом. Петро Ілліч, як відомо, ніжно любив творчість  австрійського композитора, вважав його недосяжним ідеалом, «кульмінаційною точкою краси в сфері музики». Його приношення маестро — це сюїта «Моцартіана» (цей твір пролунає у концерті 9 лютого у Філармонії), вокальний квартет «Ніч», також і Струнна серенада Чайковського написана, за словами автора, за зразком знаменитої моцартівської серенади, «тінь» Моцарта присутня й у Пасторалі із «Пікової дами» Петра Ілліча...  

Натомість не все так просто зі Стравінським (у програмі концерту, який відбудеться  30 березня його Симфонія псалмів прозвучить поруч із моцартівською Симфонією №25).З одного боку, автор «Весни священної» неодноразово зізнавався в любові до Моцарта, та навіть відкрито заявляв, що його неокласицистська опера «Пригоди гульвіси» створена за моделлю опери-буфф «Так чинять усі» Моцарта. Але з іншого — Ігор Стравінський звинувачував Моцарта... у зайвій чуттєвості. Що ж, порівняно із притаманною творчій натурі Стравінського холодністю, відстороненістю, Моцарт зі своїми «сонячними мелодіями» дійсно виглядає геть сентиментальним. Та правду кажуть, що інколи притягуються протилежності, і досить успішно.