Мистецькі діалоги: Вірменія – Україна
Враження про І Міжнародний музичний фестиваль-конкурс із символічною назвою ODESSA-VANADZOR MUSIC OLYMP
У вірменському місті Ванадзорі (колишній Кіровакан) відбулася подія, яка стала знаковою для сучасного мистецького життя України та Вірменії, для історичних культурних зв’язків між двома країнами. Нещодавно тут відбувся Перший міжнародний музичний фестиваль-конкурс із символічною назвою ODESSA — VANADZOR MUSIC OLYMP. Саме Одеса стала ініціатором його проведення, зосібна автор і арт-директор фесту — талановитий музикознавець, педагог, організатор двох успішних музично-теоретичних конкурсів ODESSA MUSIC OLYMP Асмік Хачатрян. Засновником фестивалю-конкурсу виступила Міжнародна організація Асоціація Нова Музика (Одеса, Україна, президент Кармелла Цепколенко).
Фестиваль у Ванадзорі Асмік Хачатрян присвятила пам’яті своєї матері — відомого педагога, музикознавця, пасіонарного пропагандиста високої музики Амалії Папоян, яка понад сорок років віддала музичному вихованню дітей у Кіроваканському музичному училищі (нині Ванадзорський державний коледж мистецтв імені М. Таврізяна. — Л.О.). Учні Амалії Папоян працюють нині не лише у Вірменії та Україні, а й далеко за межами — Канаді, Франції, Греції, США, інших країнах світу. Тож не дивно, що фестиваль-конкурс відбувався саме в рідному місті Амалії Папоян — Ванадзорі.
Адміністративний центр Лорійської області — чудове місто, оточене мальовничими лісами, древніми хачкарами (камінними знаками вірменської історії), старовинними архітектурними пам’ятками, Ванадзор славиться своїми музичними традиціями. Тут жили і творили диригент Михайло Таврізян, композитори Едуард Пашінян і Едвард Кзартмян, який ще 1934 року заснував першу в місті професійну музичну школу, що з 1979 р. носить його ім’я. Понад 50 років тому в школі відкрили концертний зал — один із найкращих за акустикою у Вірменії. Нині школу очолює відомий автор багатьох пісень Гагік Агабабян, який став співорганізатором і координатором ODESSA — VANADZOR MUSIC OLYMP.
Важливо, що створення фестивалю підтримали і всіляко сприяли державні та громадські організації України й Вірменії — Одеська міська рада, Департамент культури та туризму Одеської міської ради, Фонд сприяння розвитку мистецтв (Київ, Україна), Муніципалітет міста Ванадзор (Вірменія), Ванадзорська музична школа імені Е.Кзартмяна, Мистецька громадська організація «Аргіна» (м. Степанаван, Вірменія).
ODESSA — VANADZOR MUSIC OLYMP стартував, як своєрідний музичний діалог України та Вірменії: учасниками конкурсу були юні музиканти з вірменських міст та Одеси; журі конкурсу теж представляло обидві країни. Зокрема, до його складу увійшли професори Єреванської державної консерваторії імені Комітаса Давід Казарян і Арзас Восканян, представники Ванадзорського коледжу мистецтв Аріга Гурджіянц і Гагік Агагабян, професор Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової Кармелла Цепколенко, педагог Одеської середньої спеціалізованої музичної школи імені П. С. Столярського Марина Перепелиця та автор цих рядків (голова журі). Українську делегацію представляв також директор Міжнародного фестивалю «Два дні і дві ночі нової музики» Олександр Перепелиця.
Фестиваль-конкурс у Ванадзорі перетворився на триденне мистецьке свято, на яке прибуло з різних куточків Вірменії понад 600 юних музикантів. Така кількість обдарованих дітей вражала. Їх участь охоплювала майже всі галузі виконавського мистецтва: фортепіано, струнно-смичкові інструменти, академічний і народний спів, вокальні й інструментальні ансамблі, духові та народні інструменти, хор і навіть сольфеджіо. Майже в усіх номінаціях доводилося визначати по кілька призових місць, настільки яскраво представляли їх учасники.
Особисто мене найбільше порадували юні виконавці на духових інструментах, оскільки відомо, що, зазвичай, найбільша проблема в оркестрах — саме духові інструменти. В цій номінації в різних вікових категоріях (а їх було три) призові дипломи отримали буквально кожний третій із учасників. Хоча від них не відставали й «народні інструменти», «ансамблі», юні співаки. Крім призових місць, журі вручало спеціальні відзнаки — за найкраще виконання творів вірменського та українського композиторів. Був також й почесний сертифікат — на право взяти участь у ХVІ Всеукраїнській відкритій музичній олімпіаді «Голос країни». Його отримав надзвичайно талановитий юний піаніст Давід Хачатрян з м. Гюмре. Отже, чекаємо Давіда у листопаді в Києві!
Вразила також увага до дітей, до Фестивалю і його організаторів увага місцевого керівництва: мер міста Ванадзор Мамікон Асланян, всі його заступники люб’язно зустріли нашу делегацію в мерії, урочисто відкрили Фестиваль, а на закритті вручали учасникам, педагогам, членам журі почесні дипломи. Мамікон Асланян запевнив, що з наступного року цей щорічний Фестиваль буде відбуватися під патронатом міста (!). Перебіг усього Фестивалю супроводжувало активне висвітлення місцевими журналістами в ЗМІ, численними теле і радіоінтерв’ю.
ODESSA — VANADZOR MUSIC OLYMP передбачала також важливе «надзавдання» — поєднати два культурні центри України та Вірменії — Одесу і Ванадзор. Не випадково одразу після завершення Фестивалю мер Ванадзора надіслав у мерію міста Одеси пропозицію стати містами-побратимами. А під час перебування в столиці Вірменії наша делегація виконала ще одну почесну місію: відбулася церемонія підписання двох угод про співпрацю — між Єреванською державною консерваторією імені Комітаса та Національною музичною академією імені П. І. Чайковського і Національною Одеською музичною академією імені А. В. Нежданової. Обидві угоди на 4-х мовах (українською, вірменською, англійською та російською), зафіксовані заздалегідь підписами ректорів обох українських музичних академій підписала ректор Єреванської консерваторії Сона Ованесян.
Вразив своєю красою Єреван — розкішними парками, збудований майже весь з рожевого каменю, навіть архітектурою «радянських» колонад, на яких, утім, замість «серпа і молота» милує око національна орнаментика. В самому центрі міста сучасні бронзові постаті Арно Бабаджаняна, Комітаса й Арама Хачатуряна нагадують містянам та гостям про неповторну армянську музичну культуру. А свого Степана Шаумяна, теж закарбованого в бронзі, прикрасили синьо-жовтим прапором (можливо, з солідарності?).
Окрім насичених завдань, покладених на українську делегацію та незабутніх вражень від краси вірменської землі, побачених духовних святинь Вірменії (Ечміадзінь, Гехард, Агарцін, Гарні), мали чудове спілкування з сердечними й гостинними людьми і просто випадкові зустрічі, наприклад, з унікальним майстром мистецьких виробів Ашотом Наджаряном — словом, те, що запам’ятовується і викликає бажання побачити та відчути ще раз.
