Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Новий Левіафан

Олексій Серебряков про війни Росії
26 лютого, 2019 - 16:57
ФОТО З САЙТА KINO-TEATR.UA

Широковідомий російський актор Олексій Серебряков знову зазнав закидів щодо остракізму з боку «патріотично» налаштованої публіки. Цього разу він, перебуваючи в Лондоні, виголосив дослівно наступне: «Протягом останніх 20 років було кілька воєн, створених російським урядом, російською владою. Я маю на увазі Грузію, Чечню, Україну, Сирію. Я маю на увазі також африканські республіки. Зараз ми, перебуваючи в суцільному оточенні ворогів, повинні демонструвати псевдопатріотизм, тому ми повинні переглядати історію, і казати те, що де б ми не воювали, це все було правильно. При цьому це викривлене уявлення про мир  межує з тим, що люди, які цю картину миру собі уявляють, є батьками тих дітей, які тут вчаться, — в Лондоні, Парижі, Іспанії тощо. Але я, на жаль, не можу вплинути на цю ситуацію. Я тільки можу сказати:  думайте, думайте, зараз є інтернет, є інформація, є можливість знати різні погляди, лише від вас, більше ні від кого, залежить ваш власний світ. Яким ви його зробите, таким він і буде».

Зауважу, що те, що сказав Серебряков, для людей, що не зомбовані путінською пропагандою і є незалежними від Кремля, — річ досить очевидна, і в тій самій Англії його заява жодної сенсації викликати не може. Але сказати подібне  російському громадянинові — це майже подвиг. І сказав Серебряков дуже влучно, і про псевдопатріотизм також: справжнім патріотизмом ніхто не хизується, а від багатьох російських діячів культури вимагають присягатися у власному патріотизмі. Олексій Валерійович не вперше каже про те, про що в путінській Росії видатним людям висловлюватися дуже небажано. Так, емігруючи 2012 року разом із родиною до Канади, актор заявив: «Я перевіз свою родину до Канади. Хочу, щоб мої діти зростали та виховувалися в принципово іншій, хоча б побутовій ідеології. Хочу, щоб вони розуміли, що можуть цінуватися знання, працьовитість, що необов’язково штовхатися ліктями, грубіянити, бути агресивними та боятися людей. Вулична ідеологія цивілізованої країни — це доброзичливість і терпимість — те, що так бракує в Росії. На жаль, тут, як би я їх не оберігав і не ізолював, від хамства й агресії не захистиш. Це в повітрі. Хам переміг».

Цю думку Серебряков розвинув у лютому 2018 року в інтерв’ю Юрієві Дудю: «Я думаю, що коли від’їхати на 30, 50, 70 кілометрів від Москви, багато елементів 90-х років ви побачите. Так чи інакше, до цих пір ні знання, ні тямущість, ні наполегливість, ні гідність не є прерогативою, національною ідеєю. Національною ідеєю є сила, нахабство та хамство!» Ось щодо цього останнього вислову про хамство російські селебрітіс на нього і напосіли. А ось характеристики Володимира з того ж інтерв’ю вважали за краще не помітити: «Наше з ним бачення світу настільки... несумісне, настільки не пов’язане, тому, що хай щоб я йому сказав, нічого в ньому не переробить. І ні до чого не призведе. Взагалі. Ні побажання, ні докір, ні претензія, ні хвала. Абсолютно». А на запитання, що йому в Путіні не подобається, прямо відповів: «Лише два «В»: «вранье и воровство», безкінечні. Брехня і крадіжка в країні!». За таке представники російської шоу-кінематографічної тусовки Серебрякова відкрито лаяти не наважилися: адже це означало б цитувати хулу на високу особу — справжнісінька образа величності!

А вислів щодо «воєн, створених Росією», ризикнув підтримати лише епатажний актор Олексій Панін, який сказав, що з кожним словом Серебрякова згоден, і похвалив колегу по цеху за те, що актор не бігає по подачки до Кремля та не сидить серед еліти на путінських виступах. А інший актор, Дмитро Дюжев, якщо не підтримав, то принаймні узяв його під захист: він, мов не політик, тому не варто його слова сприймати серйозно. Інші ж діячі шоу-бізнесу, як наприклад, співак Юрій Лоза, а також люди, що до акторського та продюсерського цеху прямого стосунку не мають, укотре закликають «перекрити кисень» акторові, тобто не дати можливості зніматися в російських фільмах. А актор Олексій Огурцов, відомий головним чином із російських телешоу, пафосно виголосив, що з Серебряковим він у розвідку не пішов би. Цікаво, чи знайдуться в Росії люди, які ризикнули б піти в розвідку з самим Огурцовим?

Так, Серебряков, хоча і живе в Канаді, але знімається переважно в Росії. Вочевидь, англійською він розмовляє з акцентом, тому в голлівудських та інших іноземних картинах йому можуть запропонувати ролі росіян, яким розмовляти з акцентом не забороняється. І не можна сказати, що в цьому сегменті ринку Серебряков не запитуваний. У Лондоні він якраз був на зйомках популярного серіалу Бі-Бі-Сі «МакМафія» — про російську мафію у Великобританії, і така тематика на Заході стає все більш популярною. Який чудовий сюжет, хоч для серіалу, хоч для повнометражного фільму, дає одна лише справа про отруєння Скрипалів! Отже, і в разі відлучення від російського кіно актор без роботи не залишиться. Адже він — один із багатьох у Росії акторів світового рівня, і один із найбільш високооплачуваних, оскільки продюсери знають, що його ім’я гарантує касу. Але якби вказівка про відлучення Серебрякова надійшла, його б, безсумнівно, припинили знімати принаймні в тих фільмах і серіалах, які знімають на державні гроші та демонструються державним телебаченням.

Така вказівка може надійти лише з однієї інстанції — з адміністрації президента і лише за наказом першої особи. Але якщо такий наказ не надходив рік тому, коли Олексій Валерійович відверто критикував Путіна, і майже тими ж словами, що і незгадуваний на російському телебаченні Навальний, то малоймовірно, що він надійде тепер. Тут може бути кілька причин. По-перше, не є винятком, що Путін насправді є шанувальником Серебрякова, як свого часу Сталін був шанувальником п’єси Булгакова «Дні Турбіних». Щоправда, Йосип Віссаріонович за життя драматурга жодних інших його п’єс на сцену після 1929 року не випустив. Але Володимир Володимирович може дотримуватися щодо цього ширших поглядів. Думаю, йому в чомусь близький серіал «Бандитський Петербург», де багато знайомих для нього персонажів і де Серебряков грав одну з головних ролей. По-друге, навіть якщо перекрити фінансування фільмам за участі волелюбного актора, зовсім зніматися в російському кіно він не припинить: є режисери, які мають можливості отримати гроші й окрім держави. Не забороняти ж у Росії прокат усіх фільмів з участю Серебрякова. Тоді і «Бандитський Петербург», і «Доктора Ріхтера» не можна буде показувати. А ще гірше, Серебряков, якщо намагатися загнати його в кут, може взагалі відкрито приєднатися до опозиції. А він людина відома та популярна. Отже, з погляду Путіна, оптимальний варіант дій — це вкотре не помітити акторську фронду. Якби таких людей, як Серебряков, було б більше, можливо, щось і зрушилося б до кращого в Російській державі!

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments