Мир, прогрес, права людини – ці три цілі нерозривно пов’язані. Неможливо досягнути якоїсь із них, нехтуючи іншими.
Андрій Сахаров, фізик, правозахисник, дисидент, громадський та політичний діяч, лауреат Нобелівської премії миру

Підступність і кохання

У Сєверодонецьку глядачі отримали рахунок... за любов
15 листопада, 2018 - 10:47
ФОТО НАДАНО ТЕАТРОМ

Наразі колектив Луганського українського музично-драматичного театру працює у прекрасній будівлі, спеціально відреставрованій для театру в Сєверодонецьку. В цьому промисловому місті, куди українська частина трупи переїхала через війну на сході України, театральне приміщення є найкрасивішою архітектурною спорудою. Попри складність існування останніх чотирьох років, театр під керівництвом директора Сергія Дорофєєва, активно працює і пропонує глядачам різнопланову афішу.

Нещодавно вона поповнилась прем’єрною  «Любов на замовлення» за п’єсою Т. Іващенко. Творча дружба з сучасним українським драматургом Тетяною Іващенко розпочалася давно. 2005 року ще тоді в Луганську відбулася перша постановка за її твором — «Таїна буття» про подружнє життя Івана Франка, згодом з’явилась вистава за п’єсою «Втеча від реальності». В репертуарі сьогоднішнього театру — два твори драматурга — вистава «Ідзанамі» та найсвіжіша прем’єра.

Інтрига вистави «Любов на замовлення» тримає глядачів у напрузі відгадування: правда чи ні, любить чи обманює? Режисер і автор музичного оформлення Володимир Московченко дає «мітки» сучасних реалій. На відеоекрані-заднику, що стає головним елементом сценографічного рішення (художник Ірина Лубська) — кадри з сайтів знайомств, безліч жіночих облич, що чекають на зустріч з коханням.            Головна героїня Віра (Інна Амброзієва), здається, вже дочекалась. Вірніше, власноруч взяла свою долю в руки і любов собі... замовила. Вона їй явилася в образі привабливого молодика Кирила (Олександр Глянцев), який пропонує романтичний політ почуттів, феєрверк переживань, залицяється красиво і вишукано. Одне погано — потребує за це гонорар! І що найсмішніше, засліплена коханням Віра, без жалю, віддає всі гроші... шахраєві.

Психологічні гойдалки щирості й брехні, наявності в людині світлої й темної сторін, режисером візуально вирішуються у вигляді шести кіл світла, в які персонажі потрапляють з темряви ігрового простору. Пластична лінія (хореографія Ірини Сєрєкової) у динамічній танцювальній манері демонструє контрасти станів ейфорії та протверезіння від усвідомлення обману.

Героїня Амброзієвої живе в своєму вигаданому химерному світі фантазій. А хіба кожен із нас не вигадує собі власний театр чи цирк, щоб сховатися в фантомному задзеркаллі і хоч якось примиритися із жорстокістю життя? Віра, клоунесса у власному життєвому цирку, залюбки робить карколомні кульбіти, випробовуючи на собі міцність тросу «страховки», а частенько працює й зовсім без нього. Нехай її підступно ошукала шахрайка Надія (Анастасія Леміш), що працює під виглядом перукарки зі своїм спільником, жигало Кирилом, ну, що ж, у них — отакий свій вигаданий цирк, та вона, зрештою, не засмутилась. Чого вартують втрачені гроші порівняно з миттю кохання, яке вона пережила? І щось підказує, що ця помилка не стане для героїні повчальним уроком. В її власному циркові відбуватимуться нові шоу, народжуватимуться нові ілюзії. Драматург дарує надію на позитивний фінал такої вічної історії про підступність і кохання. Тому, незважаючи ні на що, будьмо володарями своїх ілюзій! Що таке наше життя, як не велика ілюзія?!

Алла ПІДЛУЖНА, театрознавець, Сєверодонецьк — Київ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments