«Починати треба не з назви…»

Так, 17 січня учасники громадської спільноти «Україномовний Київ»  повторно звернулися до депутатів Київської міської ради із закликом про необхідність перейменування Київського національного музею російського мистецтва (ця установа  підпорядковується місту, а не Мінкульту). Автори петиції нагадують, що 1922 року «музей відкрився в особняку Ф. Терещенка, його було створено на основі приватних колекцій, серед яких особливо вирізнялися зібрання родини Терещенків, і він мав первинну назву Київська картинна галерея. Перейменування Київської картинної галереї на Музей російського мистецтва було частиною русифікації Києва в 1930-х рр. і збіглося в часі з періодом репресій проти української інтелігенції й інтенсивного руйнування історичної та культурної спадщини Києва…

Учасники спільноти «Україномовний Київ» пишуть: «Вважаємо неприпустимим подальшу консервацію наслідків цієї колоніальної політики Москви в 30-х рр. ХХ ст., що знайшли своє втілення у теперішній назві музею». Пропонують «вилучення словосполучення «російське мистецтво» з його назви. Ця назва не є коректною і не може бути такою: в колекції представлено твори численних митців різних шкіл та національностей, твори, пов’язані з Києвом та Україною, іконопис давньоруського періоду, тощо» . І пропонують варіанти перейменування: повернення первинної назви «Київська картинна галерея» або  Київський національний музей «Галерея Терещенків» (остання пропозиція від колишнього депутата Київської міської ради Олени Терещенко-Єскіної).

«НАВІЩО ЗМІНЮВАТИ НАЗВУ УСТАНОВИ, ЯКУ ЗНАЮТЬ У СВІТІ?»

Днями  відбулися збори колективу музею, на якому співробітники заявили про те, що категорично проти зміни назви закладу. «День»  попросив прокоментувати ситуацію Катерину ЛАДИЖЕНСЬКУ, заступника генерального директора Київського національного музею російського мистецтва з наукової роботи:

— Назви, які пропонують різні громадяни, наш колектив не підтримує. Нагадаю, ще 2015 року постійна комісія Київської міської державної адміністрації з питань культури і туризму розглянула пропозиції про перейменування Київського музею російського мистецтва на Київський національний музей «Галерея Терещенко», та депутати цю пропозицію не проголосували, а запропонували провести громадське обговорення цього  питання. Зараз піднялася нова хвиля у соцмережах, і знову пропонують варіанти старих-нових назв.  Ми консультувалися з експертами, і нам пояснили, що музей, який має національний статус, неможливо перейменовувати на галерею, бо це пониження статусу установи. Галерея — це здебільшого виставкове приміщення, де експонуються картини, скульптури тощо, де навіть можна продавати експоновані роботи, змінювати концепцію подачі матеріалів. А в музеї цього категорично не можна робити. Нагадаю, Картинна галерея Терещенків проіснувала лише п’ять років. Там були картини західних, східних, українських та російських художників. Через деякий час картини західного і східного мистецтва відійшли до Музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків,  українські — до міського музею, а у  нас залишилися роботи тільки російських авторів. Зараз проблема в тому, як все ж назвати наш музей? У нас 17 січня відбулися збори колективу, і більшість співробітників була  категорично проти зміни назви (із 62 осіб, які були присутні на зборах, 52 проголосували за збереження старої назви — Київський національний музей російського мистецтва, тому що  ця назва цілком відповідає історії та роботам нашого музею). Ми не розуміємо, навіщо змінювати назву установи, яку знають у світі? Закиди, про те, що тут  осередок  «сепаратизму» і «русского мира», боляче ранять усіх співробітників. У нас працюють хлопці, які воювали в АТО, й вони ображаються, коли в соцмережах виливається бруд на музей. Який стосунок музей має до Путіна чи Росії? У нас зібрано й зберігається унікальна  колекція від XIII до XIX століття. Так, зараз іде війна, але рано чи пізно війна закінчиться, а скарби, які ми маємо, треба зберегти. Наш музей 95 років існує, веде цікаву наукову й просвітницьку роботу, він всесвітньовідомий, маємо унікальну колекцію, і є чим пишатися. Якщо ми не потрібні державі, то нехай нас закривають, але звинувачувати у непатріотизмі не треба.

Знаєте, коли було засідання комісії по культурі, то я сказала, що це питання гуманітарної політики нашої держави. Потрібно збирати круглі столи, запрошувати спеціалістів і вирішувати що робити з російською культурою. Читаю Закон про культуру, а там написано, що в нашій країні може розвиватися різна культура, любого етносу, що живе в Україні, але пріоритет – національна (українська). І це правильно. Я розумію, як би ми пропагували сучасне мистецтво і на нас «наїжджали», але ж ми експонуємо класику.

«ПОЧИНАТИ ТРЕБА З КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ФУНДАМЕНТУ»

Владислав ПІОРО, голова правління громадської організації «Український центр розвитку музейної справи»:

- Моя думка така, що будь-яка назва музею є похідною від його концепції, візії і стратегії. І, відповідно, починати треба не з назви, а з такого фундаменту – що це за музей, як він себе бачить у найближчі 10-15 років, яка у нього концепція, як він вибудовує стратегію. Вже після якогось рішення з цього питання треба говорити про більш відповідну обраній концепції назву. Якщо ми робимо навпаки, є ризик зміни назви з якихось політичних чи інших мотивів, що, на мій погляд, не є правильним і прийнятним. Алгоритм має бути іншим: не добра чи погана назва, а спершу задуматись, що це за музей, для кого і навіщо він існує, а вже потім вирішувати питання назви.

Не треба поспішати змінювати назву, не маючи під цим концептуального фундаменту, інакше є ризик втратити щось важливе. Спочатку має бути діалог про те, для кого і для чого існує музей, яким його бачать у найближчі десять років, зокрема з точки зору розвитку, роботи з аудиторією, фондовою колекцією. А вже потім треба ухвалювати рішення про найбільш доречну для концепції назву. Якщо обираємо таку модель, постає питання, чи треба аж так поспішати – за один-два місяці ухвалювати рішення з назвою, керуючись незрозуміло якими критеріями.

P.S. «День» попросив прокоментувати резонансну проблему  Діану Попову, директора Департаменту культури КМДА, але очільниця  сказала, що нині знаходиться у відпустці, а коли вийде на роботу і розбереться, то  обов‘язково  повідомить представників ЗМІ і громадськість про рішення з цього конфліктного питання.