Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Поет форми

У Львові представили ретроспективу малярства і графіки Романа Сельського
23 серпня, 2018 - 20:16

Експозицію з нагоди 115-ої річниці від дня народження художника, педагога, організатора та учасника мистецького життя Львова середини – другої половини минулого століття Романа Юліановича Сельського (1903 – 1990) відкрили в Історичному комплексі Національного музею ім. Андрея Шептицького на вул. Михайла  Драгоманова, 42. Куратор показу – завідувач відділу сучасного мистецтва Нацмузею Іван Терещак.

Відвідувачам демонструють понад півсотні живописних та графічних робіт із фондових зібрань НМЛ. Мета виставки – вшанувати одного з найбільш знакових мистців Львова та підкреслити його особливе значення для сучасної української культури загалом і творення обличчя львівської малярської школи 1930 – 1970-х років зокрема.

«Виставка малярства і графіки Романа Сельського в Національному музеї у Львові є черговим виставковим заходом з актуалізації багатих досвідів українського мистецтва XX століття, – розповів «Дню» історик мистецтва, професор, проректор Львівської академії мистецтв Роман Яців. – Постать цього визначного мистця і педагога є однією з ключових у складних трансформаціях естетичних ідей після Другої світової війни. Один з лідерів мистецького модернізму у Львові, якому вдалося синтезувати різні стратегії європейського малярства – від сезанізму до сюрреалізму та Ар Деко, Сельський виповнив культуротворчий простір післявоєнних десятиліть глибшими формально-образними смислами. Аристократизм його духу, європейський шарм поведінкового стилю інтегрувалися в структуру його пластичного мислення. Відповідно художник став поетом форми, яка за участі внутрішньої інтуїції, тонкого трактування кольору і фактури, композиційного лаконізму набувала метафоричних ознак, розчиняючись в океані авторської екзистенції. Роман Сельський опонував тоталітарним стандартам мистецтва в умовах УРСР внутрішньо-конструйованою пластичною формою, що пов’язана з генетикою та психологією автора, тому кожен з його учнів у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва став мистецькою індивідуальністю. Зрештою, він і далі навчає (залишеним спадком) мистців нових генерацій розвивати власний темперамент, шукати «ключі» до свого серця і сумління – як Головного Режисера творчої дії». 

Також Сельський відомий як один із організаторів знаменитого мистецького авангардистського  об’єднання «Артес» (1929 – 1935), центр тяжіння міської богеми, гуру для кількох поколінь львівських художників. Вдало поєднавши тенденції європейської малярської культури, сучасну систему пластичного бачення і магію українського первісного фольклору, він розбудував підвалини львівської школи колоризму, закладені Іваном Трушом та Олексою Новаківським.

В своїй особі Сельський поєднав талант, якісну європейську освіту, бажання, а головне – здібності навчити інших. Саме тому львівська малярська школа – це в повній мірі школа Сельського. Завдяки Романові Юліановичу, його присутності впродовж ХХ століття у львівському середовищі, і всім, хто виріс в орбіті цієї непересічної особистості – і творчої, і людської, львівська мистецька школа, на рівні з прибалтійською, у 1960–1970-х роках вважалася однією з найпотужніших у СРСР. Кажуть навіть, що це була галицька брама у мистецький світ Європи. На неї орієнтувалися, у неї вчилися всі, хто прагнув у мистецтві чогось більшого, ніж канону соцреалізму. А серед учнів учнів Романа Сельського – знані в Україні і у світі Олег Мінько, Микола Андрущенко, Володимир Патик, Богдан Сорока, Андрій Бокотей, Зеновій Флінта, Богдан Сойка.., без яких справді неможливо уявити сучасне мистецтво Львова.

Оглянути ретроспективу малярства і графіки одного з лідерів мистецького модернізму у Львові, поета форми Романа Сельського, оцінити тонке авторське трактування кольору та фактури і не тільки зможуть всі охочі – виставка в Історичному комплексі Національного музею ім. Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42) чинна два місяці – до 21 жовтня.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Йосипа МАРУХНЯКА
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments