Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Повернення нонконформіста

«Смислові ігри» художника Антона Соломухи представляють у «Карась Галереї»
6 вересня, 2018 - 10:48

У світі Антона Павловича радше визнають як французького художника, однак він — українець. Студентом Київського художнього інституту А.Соломуха вивчав філософію релігії та водночас був учнем у майстерні легендарної Тетяни Яблонської. Світогляд і прагнення митця формувалися завдяки впливу Сергія Параджанова. У 1970-х влада бере Антона «під приціл» і Соломуха емігрує у Францію, де експериментує з естетичними формулами. 

Опісля динамічних Вашингтона, Філадельфії та Нью-Йорка художника починає вабити класика. У цей період є прикметною робота на запрошення знаного скрипаля Гідона Кремера, йдеться про створення сценічних рішень для фестивалю камерної музики в австрійському Локхерхаузі.

Потім митець захоплюється фотографією і закладає фундамент для нового жанру — фотоживопису. Лише в технічному плані йдеться про світлини, але композиційно, за змістом — це картини.

L’hommage у київській «Карась Галереї» є першою персональною меморіальною виставкою робіт Антона Павловича Соломухи, який помер 2015-го. Експозиція складається з творів 1980  років, у яких можна відстежити творчі пошуки, формування етичних та естетичних позицій митця. На виставці представлені раритетні роботи, викуплені на паризьких аукціонах, які тепер повернулися на батьківщину.

Художник і фотограф пробував змусити всі жанри і техніки (рисунок, колаж, інсталяцію, відео) заговорити своєю власною мовою. Саме тому твори Соломухи дають поживу для роздумів про те, що є і чим важливі парадокс і гротеск, автор показує, що важать зухвалість і непристойність в образотворчому полі.

Антон Соломуха використовував у своїх роботах практику смислових ігор. Деконструкція візуального інтертексту спрямована на умовне моделювання конфліктних ситуацій. Усе це поступово підводить глядача до народження нового живописного образу, з притаманними йому еклектикою та неформальністю. Історія розуміється як сам предмет становлення, десятки випадкових подій, які переплітаються, розглядаються як наратив, елемент масової культури, кітчу.

Виставка L’hommage триватиме до 18 вересня.

Андріана БІЛА, Літня школа журналістики «Дня»-2018. Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments