Не можуть вести когось за собою ті, що не мають ніяких внутрішніх даних на те, щоб самих себе повести.
В’ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист

Про доброту і тягар самоти

На Х Міжнародному театральному фестивалі «Класика сьогодні» глядачі побачили оновлену версію «Нахлібника»
10 червня, 2016 - 10:32
МОЛОДЯТА — ОЛЕГ ЗАМЯТІН (ЄЛЕЦЬКИЙ) І ЮЛІЯ СМУШКОВА (ОЛЬГА) / ФОТО ІРИНИ СОМОВОЇ

Сценічну версію за мотивами однойменної комедії та прози Івана Тургенєва поставив у Національному театрі російської драми ім. Лесі Українки Михайло Резнікович 2013 року.

На фестивалі у Дніпродзержинську (місто Кам’янське) відбувся акторський дебют: Юлія Смушкова вперше зіграла у виставі головну жіночу роль — Ольги Коріної-Єлецької.

«Нахлібник» — пронизана болем за людину історія про витончене знущання багатих над бідними — в Києві йде з незмінними аншлагами. Приниження панами безправного утриманця Василя Семеновича Кузовкіна (цю роль по черзі грають Віктор Алдошин і Станіслав Москвін) доходять до такого напруження, що часом стає страшно, але це не може залишити байдужими нікого з присутніх у залі. За сюжетом, щоб посміятися, господар садиби та його гості, підпоюють старого, і той, захмелівши, розповідає страшну родинну таємницю, здатну зруйнувати не одне життя.

«Нахлібник» — витончена, поетична, «прозора» вистава про доброту та розуміння, про благородство душі людської, дивацтва кохання та його таємниці, а також про тягар самоти.

Відкриваючи фестивальну програму «Класика сьогодні», столичний театр справив враження на місцевих театралів і, особливо, на театралок — шанувальниць Віктора Сарайкіна, якого вся країна знає за зйомками в кіно. Аншлаг був таким, що трупі Дніпродзержинського театру довелося тулитися у кімнатах освітлювачів і звукорежисерів, а на кожен із приставних стільчиків, якими заповнили весь вільний простір у залі, претендувала черга тих, що бажали долучитися до прекрасного. Найвідчайдушніші глядачі просилися «хоч одним оком» подивитися виставу з-за лаштунків.

Запам’яталися учасникам гастролей два «каламбури». Перший — в тому, що приймаюча сторона (Дніпродзержинський музично-драматичний театр) має те ж ім’я, що і Київський театр російської драми — Театр імені Лесі Українки. До речі, кияни приїхали на гастролі до Дніпродзержинська, а виїхали вже з Кам’янського, оскільки за час гастролей місто (згідно із законом про декомунізацію) встигли перейменувати. Додому вони привезли чотири винагороди: «Нахлібник» визнаний кращою режисерською роботою; «Кращою молодою актрисою фестивалю» стала Юлія Смушкова за роль Ольги Коріної-Єлецької; «Кращими виконавцями ролей другого плану» журі назвало Павла Кильницького та Ганну Грінчак, які зіграли Івана Кузьмича Іванова та Сусідку.

Анастасія ГЕРМАНОВА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ