Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

«Простори Лесі»

Так називається виставка, яка відкрилась у Музеї Марії Заньковецької
3 березня, 2021 - 10:23
ФОТО НАДАНО МУЗЕЄМ

Одній з найвидатніших жінок України — Лесі Українці нині виповнилось би 150 років від дня народження. Вона була вірною посестрою легендарної актриси Марії Заньковецької. І хоч не довелося Заньковецькій зіграти у виставах за Лесиними творами (а «Блакитна троянда» писалася саме для Марії Костянтинівни), вони спілкувалися і шанували одна одну.

Для будь-якого театру та творчого колективу її твори: «Лісова пісня» (1911) та «Камінний господар» (1912) в першу чергу, «Блакитна троянда» (1896), «Одержима» (1901), «У катакомбах» (1905), «Кассандра» (1907), «Бояриня» (1910), «Оргія» (1913) завжди стають етапними.

Режисерсько-сценографічні концепти з минулого по сьогодення збереглися завдяки творчості сценографів у ескізах, малюнках та макетах. В експозиції представлені роботи Анатоля Петрицького, Матвія Драка, Федора Нірода, Мирона Кипріяна, Данила Лідера, Олени Богатирьової та Марії Левитьської.

— Ми вирішили зазирнути в сценічні простори Лесі і показати її творчість через призму театральних вистав, аджетвори Лесі трансформувалися у сценічні варіанти різних стилів, форм та жанрів, — каже Лілія БЕВЗЮК-ВОЛОШИНА, кураторка виставки завідувачка Музею Марії Заньковецької. — Я від самого початку хотіла робить виставки сценографії в нашому музеї. І це бажання співпало з ювілейним Роком Лесі Українки. Її драматургічні твори мають більш ніж 100 — літню історію сценічних втілень. І оскільки свою першу драматургічну річ «Блакитну троянду» вона писала з розрахунку саме на виконання Марією Заньковецькою, виникла думка показати творчість Лесі Українки саме крізь призму ескізів, макетів, костюмів, фотографій. Тому простори у назві проєкту мають двозначність — просторове рішення вистави вирішує сценограф, який створює образи. І простори слова Лесі. А оскільки фонди Музею театрального, музичного і кіномистецтва України, частиною якого є Музей М. Заньковецької, мають роботи таких геніальних театральних сценографів, які ще й працювали в різні часи саме над творами Лесі Українки, то ця ідея легко втілилася. Об’єднавши роботи А. Петрицького, Ф. Нірода, М.Драка, М. Кипріяна, і з приватних колекцій — Д. Лідера та О.Богатирьової, додавши ще творчість сучасної української сценографки М. Левитьської, ми отримали Лесю Українку на сцені крізь віки. Виставка доповнена QR-кодами, за якими легко отримати всю необхідну інформацію про експоновані твори і вистави. Дуже вдячна всім митцям, які святкували ювілей поетеси разом з нами. Під час відкриття виставки відбувся дуже теплий вечір. До Музею завітали сценографи Марія Левитьська, Андрій Александрович-Дочевський, Людмила Нагорна, Анна Духовична, народні артистки України Лариса Кадирова, Анжеліка Гирич, театрознавець Наталя Владімірова і ще багато прекрасних людей.

До освітньої програми виставки долучилася фундація Lider Triennialof Scenography.

Виставка «Простори Лесі» триватиме до 30 травня.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: