Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Притча-гротеск про війну

Вперше у Києві новинка Берлінського філармонічного оркестру — Le Grand Macabre («Великий мудрець»)
20 квітня, 10:33
LE GRAND MACABRE («ВЕЛИКИЙ МУДРЕЦЬ») — ЦЕ ЗАХОПЛЮЮЧЕ ШОУ, ПОСТАВЛЕНЕ ЯК ПАРОДІЯ НА ШОУ / ФОТО З АРХІВУ БЕРЛІНСЬКОГО ФІЛАРМОНІЧНОГО ОРКЕСТРУ

Напередодні річниці Чорнобильської трагедії, 24 квітня, в арт-просторі Plivka буде показано запис опери Le Grand Macabre («Великий мудрець») — одну з найважливіших для історії нової музики партитур угорського композитора Дьордя Лігеті (1923—2006 рр.).

«Музика існує сама по собі, завдання композитора — лише визначити межі для її існування», — казав маестро. Вперше Лігетті прославився в 1961 році оркестровою п’єсою «Атмосфери», яка пізніше увійшла як саундтрек до фільму «Космічна одіссея 2001 року» Стенлі Кубріка. Значного розголосу набули постановка його опери «Великий мудрець» (1975—1977рр.) і виконання низки концертів для різних інструментів з оркестром, а також Реквієму.

Опера Le Grand Macabre є гротесковою притчею про війну, збагаченою елементами театру абсурду, середньовічного танцю смерті й дикого карнавального видовища. Композитор вірив, що завдяки переживанню глядачами цього твору можна подолати страх смерті.

Київські меломани побачать запис, який було зроблено під час концертів Берлінського філармонічного оркестру під орудою головного диригента Саймона Реттла 18 і 19 лютого 2017 року. Особливість постановки оперного режисера Пітера Селларса полягає в тому, що замість казкового Брегельленд — місця, де відбуваються події, — постановник переносить сюжет у сучасність — під час конгресу з... ядерної енергетики. Написана в середині 1970-х, але вкорінена у лібертаріанській соціалістичній ідеології 1960-х опера виступає як антитеза не лише політичного, а й музичного доктринерства, вважають музикознавці, які побували на прем’єрі. Музика Лігеті, з одного боку, жартівливо обіграє численні оперні кліше — від Моцарта і Россіні до Оффенбаха і Верді, а з іншого — рішуче протистоїть раціональному, математично-розрахунковому догматизму його сучасників, ба навіть соратників по авангарду середини століття — Карлхайнца Штокгаузена і П’єра Булеза. Підхід Штокгаузена до композиції Лігеті порівнював з «радянськими п’ятирічками».

На екран проектуються похмурі індустріальні пейзажі, вибухи ядерних бомб на атолі Бікіні, грайливо розмахуює хвостом корова, яка мирно пасеться у Чорнобильській АЕС... Особливе враження справляє мапа ядерного світу, яка постійно наповнюються: від перших одиночних випробувальних вибухів у Неваді і бомбардувань Хіросіми і Нагасакі — до нинішніх розкиданих по всіх країнах і континентах десятків полігонів та сотень і тисяч реакторів.

«Коли Лігеті написав свою оперу, всі вважали, що це рефлексія на минуле, що вона розповідає про божевілля, яке не може повторитися. Тепер всім очевидно, що він влучив у десятку», — цитує bbc.com слова постановника опери, американського режисера Пітера Селларса.

У головній партії Некроцаря глядачі побачать британця з українським корінням Павла Гуньку. Нині цей співак є одним із провідних баритонів сучасної оперної сцени і художнім керівником проекту «Мистецтво української пісні», метою якого є створення антології з понад 1000 українських класичних пісень 26 українських композиторів (про це «День» писав у № 55, 2016 р.).

Показу опери передуватиме коротка лекція музикознавця Любові Морозової.

Трансляція відбудеться завдяки співпраці Goethe Institut у Києві, який виступає частиною проекту Берлінського філармонічного оркестру DigitalConcertHall, та простору Plivka. Вхід вільний.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати