Римські аншлаги

У докоронавірусний час одержавши запрошення на три вистави об’єднання Teatro di Roma звичайно я сподівався ущільнити програму переглядом вистав в інших театрах. Тим пак, що початок вистав, особливо у вікенд, відбувався з 10 ранку до 9 вечора.

У камерних театрах багато грають світової класик, що спрощує сприйняття сучасних трактувань для неволодіючих мовою вистав.

Окремо варто зазначити, що традиції комедії дель арте, вплив біомеханіки Мейєрхольда настільки ментально пов’язані з ігровою природою італійців, що складають неповторну манеру акторської гри. Ці прадавні причини не виглядають примітивно, як колишні бухгалтерські рахівниці. Сума їхніх елементів щоразу дає свіжий підсумок.

Та й заголом духовне виробництво у Римі має вікову історію і вселенський масштаб. Столиця античної цивілізації, потім християнської чимось заслужила цей статус, а нескінченний потік туристів тільки підтверджує його. Ґете дав таке пояснення: «Ті, хто бачив Італію, зокрема Рим, вже ніколи не будуть докінечно нещасливими».

Справді, італійці — глибинний народ, і те, що в усіх театрах я зіткнувся з абсолютними аншлагами, укріплює в цій думці.

З 1960-х італійці досліджують причини економічної успішності окремих людей, невеличких місцевих громад. Висновок для митців очікуваний — там, де є мистецькі гуртки, спортивні клуби, де відчуття спільноти закріплено виявами прихильності громади, бізнес теж успішний.

У районі римських новобудов Teatro di Roma прилаштував під мистецький простір театру «Індія» якусь закинуту фабрику.

Зустрічі всіх бажаючих тут називають школою обміну думками та відпочинку. Тут безоплатний тренажерний зал музики. Музична подорож за обраним «пілотом» твором прослуховується кілька разів із різною мірою занурення у почуте. Звук і частота активують сплячий резонанс між слуханням і тілом.

Тут також пропонують колективний вокальний досвід, який сприяє розкриттю виразності всього діапазону голосу.

Лабораторія Сільвії Рампелі пропонує сприйняття руху, дії, танцю, які стають у центр переживання живого тіла, розпізнавання самого себе.

«Ніяких конкретних навичок не треба, крім готовності брати участь. Раз на тиждень ми одягаємо зручний одяг та взуття, зустрічаємося, дихаємо, дивимось, слухаємо, рухаємося, виконуємо дії, танцюємо», — запрошують учасники неформального, теплого, душевного об’єднання.

Хореографічна вистава Сільвії Рампелі «Абстракція» в Театрі «Індія» зібрала повну залу фахівців, які працюють у напрямку безтекстового театру, драматичної хореографії, поціновувачів практик на стику жанрів, пошуковувань нових уявлень про сучасне сценічне мистецтво.

Точки стильового розвою в «Абстракції» пунктирно окреслюють коло пошуків представлених зрілим постановником-хореографом і чоловіком та жінкою неофітами в пластичних практиках.

Переходи від пози до ракурсу, метафоричне пояснення думки та якась надзвичайна напруженність порожнечі життя тримають увагу глядача. Фрейда дуже бентежило бажання людей в усьому шукати сенс. Для тих, хто не може відмовити собі в такій насолоді, опишу один епізод із вистави. Троє акторів після енергійного бігу у величезному чорному просторі сцени роздягаються. Голий молодий чоловік приносить два стільці. Виходить за собакою і втрьох з голою дівчиною вони споглядають витанцьовування із себе пам’яті про щось добре, ніжне, жорстоке, дорогоцінне, вбивче зле С.Рампелі. Її тіло з пружними м’язами і потроху обвисаючою шкірою все ще вправне, але воно не подароване природою, а виборене її працею. На фінал молоді хлопець і дівчина розпускають своє довге волосся, сідають на підлогу аби повторити танок старшої жінки, але воно їх ніби приковує до землі.

Хтось скаже: це як малювання квадрата циркулем, хтось піде приголомшений промовистістю простоти.

Ця спільна продукція Teatro di Roma, Teatro Nazionale, Festival Danac, Armunia / FestivalIwequilibrio, Short Theatre насправді дивує і, мабуть, саме тому матиме фестивальний успіх.

У старовинному приміщенні Teatro Argetino аншлаг зібрав «Слуга двох панів» К.Гольдоні в постановці Валеріо Віпаско, радше про нездатність молодих розмовляти і розумітися зі старшими, між собою, ніж про вправність переговорника вже зовсім немолодого арлекіна, якому найдорожчі мир і спокій, хай би й до інфаркту сам добіг. Він ніби формує груповий сенс, поєднуючи примхи, загладжуючи гостроту ситуацій і характерів, і додає про вади кожного: «Хто визволиться сам, той вільним буде».

Можливо, аншлаги в театрах вічного Риму тому, що вони доєднують людину до величі її гідності.

P.S. 

Нині в Італії наразі найгірша ситуація з поширенням коронавірусу в Європі Кількість жертв епідемії коронавірусної хвороби COVID-19 в Італії перевищила 1800 осіб. Про це пише Reuters із посиланням на дані служби цивільного захисту, Загальна кількість тих, хто заразився коронавірусом, наближається до 25 тисяч осіб, зокрема за останню добу виявили понад 3500.

Від початку епідемії померли 1809 осіб (зокрема за добу — 368 осіб), а 2335 повністю одужали (за добу — 369 осіб).