Шукаємо зірок

Новий конкурс дав відповіді на два головні питання: чому школа Благовидової, як і раніше, є однією з найсильніших в Україні і які музичні виші сьогодні найкраще готують оперних зірок.

Ольга Миколаївна Благовидова 1950—1970 рр. була однією із найсильніших викладачок вокалу в СРСР. А якщо вимірювати конкурсами, то взагалі — найсильнішою, оскільки вона одна виховала відразу трьох лауреатів Першої премії на конкурсі імені Петра Чайковського: Миколу Огренича (1970), Івана Пономаренка (1974) та Людмилу Шемчук (1978). Огренич відразу після цієї перемоги почав викладати в Одеській консерваторії, а пізніше був обраний її ректором. Пономаренко  став солістом Одеського театру опери та балету, а потім перебрався до Києва — в оперний і консерваторію. До речі, саме він і очолив журі конкурсу, куди ввійшло ще декілька учнів Благовидової — Аліса Джамагорцян, Анатолій Бойко та Валентина Олейникова. Таким чином, крім того, що цей конкурс присвятили пам’яті засновниці одеської вокальної школи, також ввели до складу журі її учнів. Це означає, що конкурсантів судили за критеріями школи Благовидової, а Ольга Миколаївна була надзвичайно вимогливою до якості виконання.

ДМИТРО ЄРЕМЕНКО та ІВАН ПОНОМАРЕНКО

Конкурс «Співуча Україна» ім. Ольги Благовидової виявився важливою ілюстрацією освітніх процесів у сучасній Україні. Вже зі списку переможців можна робити висновки про те, які музичні виші лідирують за якістю навчання вокальним навичкам. Їх три: у абсолютному відриві музичні академії Києва й Одеси — по шість лауреатів, а також три лауреати з Харківського університету мистецтв імені Івана Котляревського. Виші Дніпра, Дрогобича, Херсона, Миколаєва, Львова та Вінниці здобули по одній винагороді. Чесно кажучи, найслабкішими виявилися конкурсанти з Кропивницького, і це не тільки їхній недолік, а й проблема школи — починаючи від невдалого вибору неяскравих програм і закінчуючи нездатністю викладача чітко визначити голос студента. Разом із тим щодо львів’ян відчувалася непогана школа, але водночас не вистачало техніки та харизми у самих вокалістів.

Конкурсантів поділили на дві категорії: до категорії «А» ввійшли вокалісти від 17 до 21 року, категорії «В» — від 22 до 26 років. Для групи «А» 15-хвилинна програма складалася з арії XVII—XVIII сторіч, арії з опери композиторів XIX—XX сторіч, романсу українського композитора й української народної пісні (а капела або з акомпанементом). Таким чином, як мінімум половину програми становила українська музика, що в умовах дуже слабкої підтримки національного продукту нашими оперними театрами заслуговує на окрему похвалу на адресу організаторів. Вимоги для групи «В» були схожими, але відрізнялися великими таймінгом (до 20 хвилин), а також можливістю обрати романс будь-якої національної школи. Приємно, що вокалісти в цій групі не раз обирали для виконання арію з опери українського композитора — Миколи Лисенка, Юлія Мейтуса, Костянтина Данькевича.

АНАСТАСІЯ ГАЛАЙДА

Утім, це не завадило конкурсантам дібрати найширший репертуар. Так, лауреат Першої премії серед дівчат, студентка Національної музичної академії (НМАУ) імені Петра Чайковського Анастасія Галайда виконала арію Наталії з опери Тихона Хрєннікова «В бурю», яка звучить досить рідко.  Це надзвичайно драматичний номер, що вимагає від виконавця максимальної психологічної концентрації, вміння передавати сильні емоції й одночасно гнучко відтворювати їх зміни, а також дуже непростий щодо техніки співу. Незважаючи на юний вік (Анастасії всього 19 років), вона дуже непогано впоралася із завданнями, призначеними для зрілої співачки.

Сильним чоловічим голосом у цій же групі виявився бас Захар Палій. Це 19-річний студент Миколаївського музичного училища з насиченим і виразним тембром голосу, що зачарував журі арією Зорастро з опери Вольфганга Амадея Моцарта «Чарівна флейта» (саме її він повторив і на завершальному концерті).

Другу премію в цій групі здобула 20-річна Ксенія Ярова (Харківський університет мистецтв імені Івана Котляревського) — одна з найяскравіших учасниць конкурсу, що має красивий дзвінкий тембр, гарну артикуляцію й акторські дані. При тому, що у дівчини вражаючі зовнішні дані, вокальної виразності вона домагалася не жестикуляцією та мімікою, а виразною інтонацією. Серед хлопців другої премії удостоївся студент Херсонського музичного училища Дмитро Герасименко (21 рік), який найбільш цікаво виконав романс Неморіно з опери Гаетано Доніцетті «Любовний напій». Третю премію призначили харків’янці Софії Анісімовій та одеситці Владі Коєвій, а дипломантами в цій групі стали Дарина Косорукова (Дніпро), Антон Ярема (Київ) і Мар’ян Подоляк (Дрогобич).

ВІКТОРІЯ МЕЛЬНИК

Найбільша увага публіки була прикута до змагань у групі «В», оскільки це більш зрілі, досвідчені виконавці. Тут першу премію серед дівчат отримала Вікторія Мельник (НМАУ), що ризикнула виконати найшвидшу та надзвичайно віртуозну арію Таміри з опери Вольфганга Амадея Моцарта «Король-пастух». Бадьоро та напористо в її виконанні пролунала також арія Марії з опери «Дочка полку» Гаетано Доніцетті. Чоловіча перша премія в цій групі дісталася одеситові Дмитру Єременку (на фото)  — без сумніву, найартистичнішому баритону. Окрім цього, Дмитро чудово пропрацював інтонаційні труднощі та звучав у всіх без винятку номерах програми дуже вільно й органічно.

АНАСТАСІЯ ПОЛІЩУК

Другу премію в групі «В» поділили киянки Анастасія Поліщук і Ганна Твердова, обидві запам’яталися емоційністю та непоганою вокальною технікою. Третя винагорода дісталася відразу чотирьом учасникам: одеситам Артему Шутяку й Ользі Мітряк, киянинові Дем’яну Матушевському та львів’янці Софії Чайці. Дипломи в цій групі вручили харків’янці Елі Петниченко, киянинові Ангелу Георгієву й одеситові Су Жуй.

ГАННА ТВЕРДОВА

Окремим призом — премією Одеського міського голови Геннадія Труханова «Надія» — нагородили мешканок міста, вокалісток Тетяну Лисенко та Злату Ясиновську-Олтянову.

Фінальний концерт відбувся з аншлагом — це хороший показник захопленості новим змаганням. Подія вийшла вдалою, а тому деякі члени журі навіть запропонували зробити конкурс міжнародним. Проте за всієї амбітності цієї пропозиції варто сказати, що Україна потребує саме такого формату — конкурсу всеукраїнського масштабу, що спонукає виявляти, цінувати і підтримувати свої таланти. Тому є велика надія на те, що конкурс збереже свій формат і стане щорічним.

Організатором конкурсу виступила Одеська національна музична академія імені Антоніни Нежданової на чолі з її ректором Олександром Соколом (генеральний директор конкурсу) і завідуючої відділом концертної практики цього ж ВНЗ Тетяною Алейниковою-Сокіл (виконавчий директор). Також змагання підтримало Міністерство культури України, Одеська ОДА та Одеський благодійний фонд імені Еміля Гілельса.