Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

«Скрипкове дерево роду»

Так назвав свій сольний концерт Кирило Стеценко, на який запрошує 14 травня
14 травня, 2014 - 10:14
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Цей вечір-присвята до ювілею Тараса Шевченка відбудеться у Київському будинку актора. Відомий скрипаль, композитор, музичний продюсер, педагог, культурний і громадський діяч запропонує слухачам рідкісну програму української скрипкової музики XVIІI—XXІ ст.

У концерті звучатимуть твори тільки українських авторів! Така міні-антологія українського скрипкового мистецтва стане унікальною подією для меломанів.

 Серед шедеврів буде чимало перекладень для скрипки, які належать батькові виконавця — визначному вітчизняному скрипалеві, педагогу й методисту, одном із засновників української скрипкової школи, Вадимові Кириловичу Стеценку (1914—1984 рр.) — завідувачу кафедр скрипки Київської та Львівської консерваторій, професору, кандидату мистецтвознавства, упоряднику десятків збірок скрипкового педагогічного репертуару та музикологічних праць, автору класичної монографії «Методика гри на скрипці».

На концерті вперше прозвучить дотепна скрипкова версію фортеп’янної «Токати» Миколи Лисенка, яка аж іскриться цитатами з козацьких танців «Повзунець» і «Гречаники»! Поміж транскрипцій Вадима Cтеценка (які виконуватиме його син у власній редакції) слухачів інтригуватимуть «Дума про Нечая» галичанина Дениса Січинського, «Колискова» Кирила Cтеценка (старшого) і знаменита віртуозна п’єса Миколи Лисенка «Друга українська рапсодія «Думка-шумка».

Усі твори програми є знаковими для історії українського скрипкового мистецтва — «Соната для скрипки і чембало» Максима Березовського, Лисенківська «Елегія» пам’яті Тараса Шевченка, «Мрії» та «Експромт» Віктора Косенка; «Алегрето» і «Танець» (з «Гуцульського триптиха») одного з найвизначніших сучасних композиторів Мирослава Скорика. Прозвучить й нова виконавська версія 2-ї (Largamente amoroso) і 3-ї (Scherzo) частин Скрипкової сонати самого скрипаля. Партію фортепіано виконає чудовий ансамбліст, дипломант міжнародних конкурсів, піаністка Наталія Строчан.

На біс слухачі почують цікаві твори — «Козачок», «Танець» та «Вечірню пісню» К. Стеценка-старшого, а також власні твори виконавця (між іншим, голови київської міської організації «Просвіта») — рок-фолькові «Шалені коломийки», фантазійну «Думу», фанкову п’єсу «Ой діду» та мініатюри для дітей «Пісня» і «На весіллі у селі».

Щоб уявити, як звучить скрипка Кирила Стеценка, слід відтворити нещодавно проведену ним оригінальну серію концертів під назвою «Великодня скрипкова академія», присвячена до 100-річчя батька. Ці вечори відбувалися у Києві та Львові. В останньому місті — за участю його доньки, скрипальки Ксені.

 Фінальний концерт у Києві, у Малому залі Національної музичної академії України ім. П. Чайковського, розпочався прологом — виступом ректора НМАУ Володимира Рожка та зворушливими веснянками Дитячого фольклористичного театру «Дай Боже!» під керівництвом Ольги й Тараса Мельників (останній — до того ж один із засновників і керівників Всеукраїнського фестивалю сучасної і популярної музики «Червона рута», до якого причетний і «мотор» рецензованого циклу концертів — скрипаль Кирило Стеценко). Прозвучали транскрипції Вадима Стеценка (а також обробка хорової веснянки Кирила Cтеценка-старшого з музики до драми Спиридона Черкасенка «Про що тирса шелестіла») у чудовому виконанні скрипалів Кирила і Дениса Стеценків та піаністки, онуки композитора-класика, Галини, яка тепер живе і працює на португальському острові Мадейра.

Виконавська манера скрипаля Кирила Стеценка останнім часом істотно збагатилася особливою музикальністю (з віком це становить величезну рідкість!), специфічно скрипковим, зворушливим вібрато та елементами імпровізаційності, що притаманно тільки справжнім майстрам воістину світового рівня.

Цілий блок концерту було присвячено учням, поміж яких, окрім сина Кирила, були такі відомі у світі скрипалі й педагоги, як Юрій Булка, Аркадій Винокуров, Галина Горностай, Володимир Заранський, Костянтин Тахтаджієв, Петро Цегельський та інші. Провідний скрипаль оркестру Національної опери України Михайло Васильєв блискуче виконав «Каприс» Мирослава Скорика, а доцент НМАУ Ольга Карасько (з концертмейстеркою — дочкою відомого бандуриста й бандурознавця Андрія Омельченка — кандидатом мистецтвознавства Тетяною Омельченко) — дві останні частини «Скрипкової сонати» француза Cезара Франка. Промоутер концерту — Кирило Стеценко — чудово інтерпретував разом із Наталею Строчан постромантичні «Мрії» Віктора Косенка та з глибоким чуттям гуцульського стилю матеріалізував неофольклористичний «Танець» Мирослава Cкорика.

Запам’ятався виступ нащадків ювіляра: оновленого родинного «Тріо Стеценків» (окрім Кирила й Галини Cтеценків, син останньої — скрипаль, професор консерваторії Лісабона, аранжувальник музики та вчитель танців Денис), яке з великим смаком і проникненням у бароковий стиль виконало Сонату для двох скрипок фа мажор Антоніо Вівальді й Тріо-сонату для двох скрипок і клавіру ре мажор Г.Ф. Генделя. На завершення концерту прозвучали віднайдені відомим українським композитором, піаністом та музикознавцем Михайлом Степаненком два гайдуцькі (ХVI і XVII століття) й Козацький танець (XVII століття) невідомих авторів. Символічно завершив концерт анонімний Танець (XVII століття), відтворений тими ж музикантами та за участю Денисового брата, виконавця на дзвониках, флейтиста Назара Черненка. Знаменно, що він є сином від другого шлюбу першого чоловіка Галини: відомого українського виконавця й педагога гри на ударних інструментах, керівника ансамблю ARS NOVA, народного артиста України, професора Георгія Черненка.

Насамкінець зазначу, що анонсована і рецензована програми є частиною грандіозного продюсерського задуму — вісьмох тематичних концертних серій запланованих Кирилом Cтеценком на наступні тридцять років! Тому особливо прискіпливим музичним гурманам рекомендую не пропускати концерти вже оприлюднених серій «Галерея скрипкових геніїв» і «Ексклюзиви», а також новинку — «Скрипкове дерево роду».

Анатолій КАЛЕНИЧЕНКО, завідувач відділу музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ