Війна - не продовження політики, а поразка політики.
Ганс фон Зект, німецький державний і політичний діяч

Слово – за виконавчою владою

Експерти — про анонсоване відзначення ювілею Лесі Українки на державному рівні
13 лютого, 2018 - 10:40
«ДІЯЧІ УКРАЇНИ» — ПРОЕКТ ПРО ВІДОМИХ УКРАЇНЦІВ, ЩО ПОПУЛЯРИЗУЄ УКРАЇНСЬКУ ІСТОРІЮ ТА КУЛЬТУРУ — МОВОЮ СУЧАСНОГО ГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА / ФОТОРЕПРОДУКЦІЯ РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Леся Українка актуальна й затребувана» — так називався текст у газеті «День» (від 25 січня 2017 року), в якому йшлося про те, що з ініціативи Ірини Констанкевич народні депутати зареєстрували у Верховній Раді проект постанови №5675 щодо відзначення 150-ї річниці з дня народження видатної письменниці. Днями Верховна Рада проголосувала за цю постанову.

Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, народний депутат України, коментує: «Ми довго до цього йшли. Скільки цікавих ідей і щирих уболівань вчених, діячів культури, освіти, народних депутатів, дійсно української інтелігенції рухали, штовхали, боролися і знову рухали через бюрократичні коридори Постанову, яка народжувалася на Волині, в національному університеті імені Лесі Українки. Цей документ — результат спільної роботи, а тепер слово — за Центральною виконавчою владою, яка має надати кошти на омріяне Повне зібрання творів Лесі Українки (попереднє було в 1971 році). І слово за науковцями, митцями, музейниками, вчителями, усіма, хто розуміє велич української письменниці і українського слова».

Святкування ювілею передбачається у лютому 2021 року. У плані заходів, зокрема створення повного бібліографічного словника Лесі Українки, електронного варіанту архіву родини Драгоманових-Косачів: Олени Пчілки (Ольги Косач), Михайла Драгоманова, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач-Шимановської, Юрія Косача; забезпечення функціонування Науково-дослідного інституту Лесі Українки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки; розробка і запровадження екскурсійних маршрутів, пов’язаних з життям та творчістю Лесі Українки; створення науково-популярного фільму про життя та творчість Лесі Українки; забезпечення трансляції радіоспектаклів та показ фільмів за творами Лесі Українки; здійснення реконструкції та розширення площ літературно-меморіального музею Лесі Українки у місті Новограді-Волинському Житомирської області.

Для Волині і волинян ім’я Лесі Українки є ще більш вагомим, бо в родовому маєтку — в селі Колодяжне, що під Ковелем, вона (хоча й з перервами) провела більшу частину свого життя і дуже любила це місце. Наталія ПУШКАР, хранитель фондів Волинського краєзнавчого музею і науковець-лесезнавець, каже, що в Колодяжному збереглися два меморіальних будинки, відчувається аура Лесі Українки, працівники літературно-меморіального Музею-садиби Лесі Українки проводять авторські екскурсії, що загалом і приваблює сюди дуже багато відвідувачів. Колодяжненський музей є найбільш відвідуваним на Волині. Торік, як повідомила його завідувач Ольга БОЙКО, було проведено 1057 екскурсій, а відвідувачів було понад 27 тисяч. А бували роки, що відвідували і 40 тисяч.  Та Колодяжного наразі нема в переліку заходів,  які будуть втілені у життя  в рамках відзначення на державному рівні ювілею Лесі Українки.

Підготовлено (і змакетовано) новий путівник по музею, який підготували Наталія Пушкар та багаторічний завідувач Колодяжненського музею Віра Комзюк, перевидано в черговий раз твори Лесі Українки силами волинських  музейників.

«Але ми маємо катастрофічне становище  з меморіальними будиночками — так званим білим і сірим, — каже Ольга Бойко. — Вони натурально руйнуються, можуть повалитися стіни, у будиночках страшенно холодно, і причини не можемо знайти. Ми роками пишемо звернення у різні інстанції, стукаємо у двері. Глухо! Веранда біля «білого» будиночка скоро може впасти, тут у поганому стані  і дах, і підлога... Я вже випросила матеріал для ремонту в благодійників, але хто нам оплатить роботу ремонтників?  «Ні про Київ, ні про Гадяч, ні про хутір я не можу так, як про  Колодяжне, сказати, що, мовляв, їду «додому», — писала Леся Українка. Тому хотілося б, аби і  «дома»  Лесина не була проігнорована цією постановою».

«Культура сьогодні фінансується за залишковим принципом, є певні зрушення у виданні книжок,  розвитку українського  кіно,  але музеї загалом страждають від безгрошів’я, — каже народний депутат Ірина КОНСТАНКЕВИЧ. —  Тому можливість отримати державну підтримку  для вшанування безсумнівно актуальної, запитаної до сьогодні Лесі Українки — це можливість  зробити багато. Через місяць відбудеться засідання групи фахівців,  які  визначать, на що саме  потратять кошти, спрямовані на відзначення 150-річного ювілею нашої Лесі. І про Колодяжне мусимо пам’ятати, і про єдиний на Волині науково-дослідний інститут поетеси у Східноєвропейському національному  університеті...»

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments