Спочатку були ноти. З-за кордону
«День» зателефонував до автора проекту, диригента Нацопери Германа Макаренка, щоб довідатися, які сюрпризи підготували музиканти для публіки.
— Концерти органної та камерної музики — дещо не характерна форма виступу для оперного театру, — розповів диригент Герман Макаренко. — Адже для цієї зали головним напрямком діяльності колективу є оперні та балетні вистави. Тому не дуже часто в нашому театрі звучать ораторіальні твори (хор, оркестр, солісти). Ми вирішили раз на рік провести концерт органної і камерної музики, щоб показати всі грані та різноманітний творчий потенціал нашого колективу. Так, навесні минулого року стартував проект «Концерт прем’єр». Тоді на київській сцені ми вперше виконали увертюру до опери Адана «Якби я був королем». Вечір викликав великий інтерес меломанів. А ми, окрилені успіхом, вирішили продовжити прем’єрні концерти. Камерний оркестр Національної опери й органістка Тетяна Орлова підготували програму, складену з творів чеських і австрійських композиторів, які раніше в Києві не виконувалися. У першому відділенні прозвучать «Три преамбули для органу», Концерт для органу та оркестру F- Dur Йозефа Гайдна та Симфонія D-Dur Міхаеля Гайдна (маловідомого для київської публіки автора, брата знаменитого Йозефа Гайдна). Міхаель Гайдн — талановитий австрійський композитор, органіст, педагог. Був півчим у соборі св. Стефана у Відні, придворним капельмейстером у Гросвардайні (нині Орадя, Румунія). З 1762 р. працював у Зальцбурзі, а з 1804 — член Шведської королівської музичної академії. Його учнями були: Вебер, Айсмайєр, Діаделлі. За радянських часів твори Міхаеля Гайдна в нашій країні не звучали, бо найбільш значні його твори мали духовну спрямованість (меси, реквієми). А ми в ті часи себе гордо називали атеїстами й виконання церковної музики в нас не заохочувалося. Добре, що нині безбожний період в Україні минув і твори великих майстрів тепер можна виконувати, не озираючись на різних ідеологічних цензорів.
У другому відділенні нашого вечора прозвучать твори чеських композиторів. Наприклад, ми виконаємо Концерт для органу з оркестром G-Dur Франтішека Ксавер Бріксі. Це був прекрасний композитор, органіст, капельмейстер собору св. Віта в Празі. У своїх інструментальних творах він передбачив творчі принципи віденської класичної школи. Бріксі — автор глибоких обробок культових хорових творів.
На вечорі ми також виконаємо соковиту музику Антоніна Дворжака — «Серенаду, ор. 22», яка, на жаль, не так часто виконується в Україні. Взагалі ми мали намір грати «Поему для струнних» Зденека Фібіха, але не встигли до концерту дістати ноти. Тому вирішили, що музика чеського класика Дворжака стане окрасою програми. Я впевнений, що шанувальники творчості самобутнього майстра Бедржиха Сметани також отримають справжню насолоду. Ми виконаємо його «Рибалку», написаного композитором на баладу Генріха Гейне (музика до живих картинок для струнного оркестру, арфи, гармоніуму). А завершимо концерт сметанівською увертюрою до «Доктора Фауста». Гадаю, що не всі знають, що цей твір він написав спеціально для лялькового театру.
— Германе Георгійовичу, а як народжувалася програма «Концерт прем’єр»?
— Від ідеї до її втілення минуло майже дев’ять місяців. Спочатку було окреслене коло авторів і маловідомих для киян творів. На жаль, у жодній бібліотеці нашої столиці, ані у приватних осіб, нот не виявилося. Нам довелося їх замовляти за кордоном.
— Хто вам допоміг дістати ноти?
— Весь нотний матеріал було отримано завдяки допомозі та підтримці Австрійського й Чеського посольств в Україні, а також Австрійського культурного форуму та Чеського культурного центру.
— Ви не лише диригент, але й пишете філософські та музикознавчі праці, монографії...
— Хочу уточнити. З монографій я написав поки одну — «Музика і філософія Шопенгауера, Вагнера, Ніцше».
— Чи писатимете ви монографію про австрійських і чеських композиторів?
— Бажання є. Зараз вивчаю партитури, літературу. А поки що запрошую на концерт. Упевнений, слухачі отримають справжню насолоду від великої музики Бріксі, братів Гайднів, Дворжака і Сметани.
