Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Точка перетину «старої» та «нової» музики

9 листопада в Національній філармонії відомий польський баяніст Мацей Фронцкевич разом з українськими музикантами підготували сюрпризи для меломанів
8 листопада, 2018 - 10:20
ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ КОНЦЕРТУ

Філармонічний симфонічний оркестр під орудою диригента Віталія Протасова представить музику Вольфганга Амадея Моцарта, Кшиштофа Пендерецького та Олександра Щетинського.

Нагадаємо, Моцарт написав близько 50 симфоній (!) — із них, може, десяток тих, мелодії яких на слуху, тобто більша частина симфоній класика пересічному слухачеві невідома. Дев’ята й Шістнадцята, які прозвучать у філармонії, — одні з них. Цікаво, що композитор їх створив ще в юнацькі роки: першу — коли йому було 14, а другу — в 16—17 років. Але як для Моцарта — це вже цілком зрілий вік, загалом у генія, який прожив неповних 36 років, немає «ранніх» чи «незрілих» творів. Київське виконання вирізняється тим, що оркестр гратиме в традиціях так званого історично поінформованого виконавства, тобто намагатиметься відтворити цю музику таким чином, як вона звучала в епоху Моцарта, з відповідними штрихами, фразуванням тощо. Зробити це засобами сучасного оркестру доволі складно, але можливо.

Головна інтрига концерту пов’язана з участю Мацея Фронцкевича — відомого польського баяніста, одного з найкращих наших сучасників у традиції академічної музики. Перекладення для баяна Concertodoppio Кшиштофа Пендерецького він зробив сам. В оригіналі цей твір написано для скрипки й альта з оркестром. Прем’єра цього концерту у версії для баяна у виконанні Мацея Фронцкевича відбулася в січні цього року у Гданську, а тепер цей твір вперше прозвучить у Києві.

Іншою родзинкою програми стане виконання «Глосолалії» для малого симфонічного оркестру сучасного українського композитора Олександра ЩЕТИНСЬКОГО. Хоча цей твір було написано 1989 року, але в Україні він звучав лише кілька разів, утім, для самого автора ця композиція має особливе значення. 1990 року партитура «Глосолалії» принесла Щетинському перемогу і спеціальний приз на престижному Міжнародному композиторському конкурсі імені Казімежа Сероцького в Польщі, де головою журі був Пендерецький.

— Глосолалія у християнській традиції — це специфічне мовлення під впливом Святого Духу, — розповідає Олександр Щетинський. — Назва твору відсилає до ключового епізоду в історії християнства (Діяння Апостолів, 2. 4), коли на п’ятдесятий день після Воскресіння Христа на апостолів зійшли з неба вогняні язики. «І сповнилися всі Духу Святого, і почали промовляти іншими мовами, як Дух давав їм провіщати». Відтоді християнство перетворилося на світову релігію, а проповіді звучали мовами різних народів». Мій твір написано в додекафонній техніці, 12-тонова серія стає джерелом усіх елементів фактури. Вслуховування в окремі звуки та інтервали розкриває їхній прихований, можливо, містичний сенс. За формою «Глосолалії» є одночастинною симфонічною поемою з медитативним початком і драматичною кульмінацією в середньому розділі.

Олеся НАЙДЮК, музикознавець
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments