Нація тримається духовними зусиллями особистостей
Євген Сверстюк – філософ, головний редактор газети «Наша віра», публіцист, колишній дисидент і політв’язень

У рік 100-річного ювілею

Дніпро може втратити будівлю театру ім. Т. Г. Шевченка
25 квітня, 2018 - 16:03
ФОТО З САЙТА WIKIPEDIA.ORG

Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка, у рік свого 100-річного ювілею потребує допомоги й підтримки тих, хто небайдужий до мистецтва. Про це заявила на прес-конференції директор — художній керівник театру, заслужена артистка України Оксана Петровська. Цей театр був заснований у період гетьманату Павла Скоропадського. «22 вересня ми відзначаємо важливу дату — 100 років. 25 серпня 1918 урядом Української держави був затверджений законодавчий проект про заснування в м. Києві Державного драматичного театру. 1919 року вийшла постанова про його націоналізацію та перейменування на Перший державний драматичний театр УРСР імені Т.Г. Шевченка. Весь час, аж до 1927 року, театр гастролював Україною. А 1927 року отримав постійну прописку в Дніпропетровську у приміщенні колишнього Англійського клубу. Це була одна будівля з Будинком офіцерів, тепер уже колишнім Будинком офіцерів, який зараз ганебно руйнується в руках людей, які не живуть в Україні, яким не потрібна українська культура й архітектура. До речі, весь цей будинок — одне ціле і має статус об’єкту культурної спадщини національного значення», — говорить вона.  Оксана Петровська звертається до всіх небайдужих людей з проханням підтримати театр, щоб не загинула пам’ятка архітектури. «Напередодні такої дати ми хотіли б звернутися до архітекторів, до діячів культури та мистецтва, до керівництва міста й області, до працівників ЗМІ, до Міністерства культури — долучитися до нашого голосу й не дати зруйнувати пам’ятку архітектури. Разом з Будинком офіцерів руйнується й театр імені Т.Шевченка. Стіни, крівля, каналізація — все сполучено з театром. Зараз там оселилися бездомні, які руйнують будівлю зсередини. Вони палять там вогнища, вирізують каналізаційні труби, завдаючи театру великих збитків, на відшкодування яких у нас немає коштів. Завдяки міській владі ми маємо хоч якусь можливість підтримувати театр у належному стані. Нам надали кошти на ремонт крівлі, на підйомник для людей з обмеженими можливостями, на ремонт фойє. Зараз ми дуже сподіваємося, що знайдуться кошти й на реставрацію театру», — говорить вона.

Оксана Петровська відзначила, що Україна має пишатися своїми театрами й підтримувати їх так, як це роблять за кордоном. «Ми повинні гастролювати Україною й показувати наші роботи українському народові, пропагувати українську культуру, мову, виховувати патріотизм своїми виставами. Але ми не можемо цього робити. Адже у нас навіть немає машини, за допомогою якої ми змогли б пересуватися країною. Наші машини списали, а новими машинами, на жаль, не порадували», — сказала вона. «Потрібна й техніка, яка перевозила б декорації, костюми й реквізити на гастролі. Від таких машин залежить не лише наш комфорт, а й наша безпека. Одного дня наш автобус зламався просто в полі, й ми простояли там усю ніч, поки нам допомогли місцеві люди», — згадує голова профкому театру, народний артист України Віктор Гунькін. І це справа не лише театру ім. Т. Шевченка — це справа державного рівня, це престиж нашої країни, говорять шевченківці. «Одного дня ми поїхали на гастролі до Польщі, але на кордоні нас не пропустили, тому що наш автобус не відповідає їхнім стандартам. Це був страшний сором. Ми повинні гастролювати, повинні нести нашу культуру не лише в Україні, а й за кордоном», — розповіла заступник директора Тетяна Сторожук.

«Дніпро — дуже театральне місто. Тут вісім театрів, але лише один театр ім. Т.Шевченка, серце якого вже 100 років б’ється в центрі України. Своєму глядачеві ми пропонуємо вистави українських класиків, таких як Іван Нечуй-Левицький, Тарас Шевченко, Леся Українка, Григорій Квітка-Основ’яненко, Ліна Костенко, Остап Вішня та ін. Ми дуже вдячні тим глядачам, які до нас приходять і залишають позитивні відгуки. Зараз у нашому місті з’явився центр із туризму. Коли ми відкрили їхню карту, то побачили, що театр імені Т.Г. Шевченка стоїть лише на 8-му місці. Як таке могло статися? А все тому, що про діяльність театру поширюється дуже мало інформації. Мало хто знає, чим він живе і як працює. Мало хто знає, що в рік він видає по 8—10 прем’єрних вистав. Я думаю, цю помилку ми обов’язково виправимо, й усі разом зробимо так, що кожен дніпрянин пишатиметься тим, що в його місті є такий театр», — сказала народна артистка України Лідія Кушкова.

Тим часом, як повідомляє офіційний сайт Дніпропетровської облради, керівництво області підтримує ідею оголосити 2018 рік — роком культурної спадщини в Україні. «Дніпропетровщина, як і вся Україна, направляє всі свої ініціативи в європейському напрямку розвитку нашої держави. Саме тому ми повністю підтримуємо ті законодавчі зміни, які Міністерство культури України й уряд уже підготували й подали на розгляд Президента України, зокрема рішення про проголошення 2018 роком культурної спадщини в Україні», — цитує сайт голову Дніпропетровської обласної ради Гліба Пригунова.

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпро
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments